Постанова
Іменем України
11 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 226/1703/16-к
провадження № 51-9407 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л. Ю.,
суддів Остапука В.І., Слинька С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Костюченка К.О.,
прокурора Матюшевої О.В.,
захисника Висоцького А.Г.,
перекладача Ніколаєнка А.Ф.,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
потерпілої ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та захисника Онілова В.Л. на вирок Димитровського міського суду Донецької області від 17 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17 липня 2018 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Димитров Донецької області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово судимого, останній раз - 22 листопада 2012 року вироком Димитровського міського суду Донецької області за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК із застосуванням статей 71, 72 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки 7 місяців, звільненого 28 вересня 2015 року умовно-достроково на 9 місяців 23 дні,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Димитровського міського суду Донецької області від 17 травня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років 6 місяців.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_1 зараховано строк попереднього ув`язнення у строк покарання період з 22 серпня 2016 року по 17 травня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Згідноз вироком суду, 21 серпня 2016 року, о 23.00 год, ОСОБА_1 проходив повз гаражі, розташовані біля будинку АДРЕСА_2, де в той час відпочивали ОСОБА_3 з потерпілим ОСОБА_4 . Після того, як потерпілий ОСОБА_4 голосно окликнув ОСОБА_1 та направився в його бік, сприйнявши поведінку потерпілого, як особисту образу, діючи на грунті особистих неприязних відносин, з метою умисного вбивства потерпілого, завдав ОСОБА_4 одного удару ножем в серце, чим спричинив потерпілому одне проникаюче, колото-різане поранення лівої частини грудної клітки, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя в момент заподіяння, від якого потерпілий того ж дня о 23.25 год помер в автомобілі швидкої допомоги.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 17 липня 2018 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі з доповненням засуджений ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення, через суворість просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог вказує на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що його вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не доведено, а висновки суду ґрунтуються на суперечливих показаннях свідків та потерпілої. Стверджує, що під час вчинення злочину знаходився в іншому місці, а оговорив себе на слідчому експерименті через застосування до нього психологічного та фізичного тиску з боку працівників поліції.
Захисник Онілов В.Л.у касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення, через суворість, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не доведено, а висновки суду ґрунтуються на суперечливих показаннях свідків та потерпілої та недопустимих доказах отриманих внаслідок істотного порушення прав і свобод людини. Заперечує наявність умислу в ОСОБА_1 на вбивство потерпілого, та зазначає про відсутність особистої неприязні між ними, що встановлено судом, як мотив вчинення злочину. Вказує на неналежне залучення перекладача в суді апеляційної інстанції та порушення вимог КПК щодо незмінності складу суду в суді апеляційної інстанції. Просить зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання термін попереднього ув`язнення на підставі ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону від 26 листопада 2015 року, до вступу вироку в законно силу.
На касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника Онілова В.Л. прокурор подав заперечення, в якому він з наведенням відповідних мотивів, просить скарги залишити без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_1 без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 підтримав касаційні скарги та просив скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Захисник Висоцький А.Г. в судовому засіданні підтримав касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника Онілова В.Л. та просив судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення касаційних скарг та просив судові рішення залишити без зміни.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні касаційних скарг, а судові рішення щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Мотиви Суду
Згідно із ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як встановлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК. Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Зі змісту касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 вбачається, що він, посилається на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано в статтях 409 - 411 КПК, просить доказам у справі дати іншу оцінку, ніж її дали суди першої й апеляційної інстанцій, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.
Проте під час перевірки матеріалів провадження встановлено, що висновки суду щодо доведеності винуватості засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, суд першої інстанції належним чином вмотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до вимог статей 23, 94 КПК, та в їх сукупності правильно визнано судом достатніми та взаємозв`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_1 . Вирок відповідає вимогам статей 370, 373, 374 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Такий висновок відповідає наведеним у вироку показаннямсвідка ОСОБА_3, який незмінно та послідовно стверджував, що в день події, відпочиваючи з ОСОБА_4, він бачив, як потерпілий підійшов до перехожого чоловіка, яким виявився ОСОБА_1, а через декілька хвилин, коли підбіг на крики потерпілого: " ОСОБА_5, ніж", він виявив ОСОБА_4 із ножовим пораненням. При цьому бачив, як ОСОБА_1 втікав з місця вчинення злочину.