Постанова
Іменем України
19 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 657/1787/18
провадження № 61-11331 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
представник відповідача - адвокат Кушнеренко Тамара Валеріївна;
треті особи: служба у справах дітей Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області, служба у справах дітей Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 21 січня 2019 року у складі судді Ковальчук О. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Вейтас І. В., Бездрабко В. О., Кузнєцової О. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області, про позбавлення батьківських прав.
Позовна заява мотивована тим, що вона з ОСОБА_2 має спільну дитину, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . З батьком дитини у зареєстрованому шлюбі вона не перебуває, спільне господарство ними не ведеться з травня 2013 року, проживають окремо. Відповідач про здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток дитини не піклується, участь у вихованні та утриманні дитини не приймає, має заборгованість по сплаті аліментів.
Зазначала, що висновком від 16 серпня 2017 року№ 5351 Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області визнано доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_4 .
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Каланчацького районного суду Херсонської області від 20 грудня 2018 року до участі у розгляді справи третьою особою залучено службу у справах дітей Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 21 січня 2019 року у задоволенні позову позов ОСОБА_1 відмовлено. Попереджено ОСОБА_2 про неприпустимість в подальшому порушення з його боку батьківських обов`язків щодо його сина ОСОБА_5 . Попереджено, що у разі подальшого порушення батьківських обов`язків можливі наслідки неналежного виконання, а саме позбавлення батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_5 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження винної поведінки відповідача та свідомого нехтування ним своїми батьківськими обов`язками, а також доказів застосування до відповідача заходів впливу у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, накладення адміністративної відповідальності, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування. Суд критично поставився до викладених у позові пояснень позивача щодо негативної характеристики відповідача, оскільки такі не найшли своє підтвердження при розгляді справи. Судом враховано, що після припинення спільного проживання сторін у 2013 році дитина залишилася проживати з позивачем у м. Луганську, яке на даний час є окупованою територією, тому відповідач обмежений у спілкуванні та відвідуванні дитини, але хоче піклуватись про неї, проявляти турботу та бажає брати участь у її вихованні.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення. Рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 21 січня 2019 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції та виходив з відсутності підстав, передбачених частиною першою статтею 164 СК України, для про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, зазначивши також, що позивач не довела та не надала суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення її батька по відношенню до дитини батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно дитини. Судом враховано, що відповідач визнав факт обмеженого спілкування з дитиною та недостатньою участь у її вихованні, однак пояснив, що це відбувається через те, що після припинення спільного проживання з позивачем вони проживають у різних населених пунктах. Дитина проживає у м. Луганськ на тимчасово окупованій території, на яку він, як учасник АТО, не може в`їжджати. Його намагання спілкуватись з дитиною через колишню дружину в соціальних мережах результату не дало. Виходячи з того, що позбавлення батьківських прав є крайньою мірою та позивачкою не доведено свідоме ухилення від батьківських обов`язків, а надані докази, на які вона посилається, у своїй сукупності не дають змогу дійти висновку про свідоме ухилення відповідача від своїх батьківських обов`язків, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову та позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення про задоволення її позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 657/1787/18 із Каланчацького районного суду Херсонської області.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вважає, що нею було у повному обсязі доведено необхідність та наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав щодо малолітнього сина у зв`язку із невиконанням ним своїх батьківських обов`язків. Відповідач нехтує своїми батьківськими обов`язками, не піклувався про дитину, не бере участі у її вихованні та матеріальному забезпеченні, що негативно впливає на належний рівень її життя, малолітня дитина перебуває на її утриманні. Зазначає, що відповідач ввів суди в оману, зазначивши, що він цікавиться життям дитини через її батьків. Судами не були враховані та досліджені в повній мірі докази у справі, зокрема, пояснення її батьків, які спростовують цей факт та вказують на винну поведінку відповідача та свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов`язками.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої дитини, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 4).
Після припинення спільного проживання сторін у 2013 році дитина залишилися проживати з матір`ю ОСОБА_1 у м. Луганську.
Висновком Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області від 16 серпня 2017 року № 5351 визнано доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відносно малолітнього сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку з виконанням відповідачем своїх батьківських обов`язків (а. с. 6).
У відзиві на позовну заяву відповідач визнавав факт обмеженого спілкування з дитиною та недостатньою участь у її вихованні, однак пояснив, що це відбувається через те, що після припинення спільного проживання з позивачем вони проживають у різних населених пунктах. Дитина проживає у м. Луганськ на тимчасово окупованій території, на яку він, як учасник АТО, не може в`їжджати (а.с. 26-27).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.