Постанова
Іменем України
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 754/619/18
провадження № 61-17249св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Фонд соціального страхування України,
третя особа - директор Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Баженков Євген Володимирович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 04 лютого 2019 року у складі судді Зотько Т. А. та постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2019 року у складі колегії суддів:
Андрієнко А. М., Вербової І. М., Поліщук Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фонду соціального страхування України, третя особа - директор Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України - Баженков Євген Володимирович, про визнання незаконними скорочення з посади та наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виплату недоотриманої частини заробітної плати.
Позовна заява мотивована тим, що згідно із наказом директора Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 22 грудня 2017 року
№ 999 її було звільнено з посади головного спеціаліста відділу методології та аналізу тимчасової непрацездатності департаменту експертизи тимчасової непрацездатності за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
Зазначала, що її звільнення із займаної посади є незаконним, оскільки персонального письмового попередження про скорочення саме її посади та про майбутнє можливе її звільнення вона не отримувала, іншої роботи на тому самому підприємстві відповідачем їй не було запропоновано, а також їй не надано перевагу на залишення на роботі як більш кваліфікованому працівнику.
Ураховуючи зазначене та уточнені позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд визнати її звільнення з роботи незаконним та скасувати наказ
від 22 грудня 2017 № 999 "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновити її на роботі на посаді головного спеціаліста відділу методології та аналізу тимчасової непрацездатності департаменту експертизи тимчасової непрацездатності Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України з 30 грудня 2017 року, стягнути з Фонду соціального страхування України середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 грудня 2017 року по фактичну дату винесення рішення судом, яка на дату подання позовної заяви становить 16 144,09 грн, виплатити недоотриману частину заробітної плати, стягнути належну їй заробітну плату за період з 01 серпня
по 29 грудня 2017 року, а також виплату суми індексації втрачених грошових коштів в розмірі 58 233,32 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
РішеннямДеснянського районного суду м. Києва від 04 лютого 2019 року
в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності дій відповідача при її звільненні, а також порушення її трудових прав.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 11 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення.
РішенняДеснянського районного суду м. Києва від 04 лютого 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що наказ Фонду соціального страхування України від 22 грудня 2017 року № 999 "Про звільнення
ОСОБА_1 " є законним, а тому вимоги позивача в цій частині
не підлягають задоволенню. Інші вимоги позивача ОСОБА_1 є похідними від вимоги про поновлення на роботі, а тому у зв`язку із відмовою
у поновленні на роботі задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 27 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2020 року вказану справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій
не перевірили причини скорочення чисельності штату працівників, не взяли до уваги того, що відповідач її персонально не попереджав про скорочення її посади та про майбутнє її звільнення, всупереч вимогам статті 49-2 КЗпП України. Суди не звернули увагу на те, що вона має переважне право на залишення на роботі. Крім того, відповідач не запропонував їй іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі організації, як того вимагає стаття 49-2 КЗпП України.
Вважає, що відомості щодо попередження осіб про зміни в організації виробництва і праці, істотних умов праці та про можливе звільнення
не є допустимим доказом належного повідомлення її про майбутнє звільнення.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2019 року Фонд соціального страхування України подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 серпня 2017 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду головного спеціаліста відділу методології та аналізу тимчасової непрацездатності департаменту експертизи тимчасової непрацездатності Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в порядку переведення
з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності (а.с. 14-15 т. 1).
Постановою правління Фонду соціального страхування України
від 12 вересня 2017 № 47 "Про затвердження граничної чисельності працівників Фонду соціального страхування України" затверджена
з 01 січня 2018 року гранична чисельність працівників Фонду у кількості
5 192 штатні одиниці, у тому числі гранична чисельність працівників виконавчої дирекції Фонду - 188 штатних одиниць.
Постановою правління Фонду соціального страхування України
від 10 жовтня 2017 № 50 "Про затвердження структури органів Фонду" затверджено структуру робочих органів виконавчої дирекції Фонду згідно
з додатком 1 та структуру виконавчої дирекції Фонду згідно з додатком 2. Зазначена постанова вводиться в дію з 01 січня 2018 року.
Листом від 29 вересня 2017 року № 2.4-37-671 директор Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України довів до відома голову професійної спілки працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, про що 12 вересня 2017 року правлінням Фонду соціального страхування України видана постанова № 47 "Про затвердження граничної чисельності працівників Фонду соціального страхування України", якою
з 01 січня 2018 року затверджена гранична чисельність працівників Фонду
у кількості 5 192 штатних одиниць, на вказану дату гранична чисельність працівників Фонду складала 7 988 штатних одиниць. На виконання вимог статті 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", попереджено про майбутні можливі зміни у структурі Фонду
з 01 січня 2018 року та заплановане скорочення працівників, про зміни в організації виробництва і праці, істотних умов праці (а.с. 225-232 т. 1).
31 жовтня 2017 року затверджений відповідний штатний розпис, у якому відсутній департамент експертизи тимчасової непрацездатності, має бути скорочено 9 посад, зокрема і посада, яку займала ОСОБА_1 .
Гранична чисельність працівників виконавчої дирекції Фонду станом
на 31 жовтня 2017 року становила 267 штатних одиниць (облікова чисельність становила - 260 осіб), станом на 01 січня 2018 - 188 штатних одиниць (облікова - 198 осіб).
Наказом виконавчої дирекції Фонду від 26 жовтня 2017 року № 603 "Про зміни в організації виробництва і праці" введено в дію з 01 січня 2018 року зміни в організації виробництва і праці, що тягнуть за собою зміну істотних умов праці.
Наказом від 22 грудня 2017 року № 999 ОСОБА_1 звільнена з посади головного спеціаліста відділу методології та аналізу тимчасової непрацездатності департаменту експертизи тимчасової непрацездатності Фонду соціального страхування України з 29 грудня 2017 року у зв`язку
із скороченням чисельності та штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, видано належним чином оформлену трудову книжку та проведено повний розрахунок при звільненні(а.с. 16, 27, 140 т. 1).
ОСОБА_1 має вищу освіту, закінчила Калінінградський технічний інститут рибної промисловості і господарства та здобула кваліфікацію інженера-економіста.
На час попередження ОСОБА_1 про наступне вивільнення і до її звільнення з роботи в Фонді були вакантні посади: заступника директора виконавчої дирекції Фонду, директора департаменту юридичної роботи, заступника начальника відділу договірної роботи департаменту юридичної роботи, головного спеціаліста відділу правового забезпечення представництва Фонду департаменту юридичної роботи, головного спеціаліста нормативно-правового відділу департаменту юридичної роботи, головного спеціаліста відділу внутрішнього та зовнішнього аудиту департаменту аудиту, головного спеціаліста відділу організаційного забезпечення управління організації роботи, на які приймались фахівці
в сфері права, економіки, обліку і аудиту та менеджменту.(а.с. 138 т.1).
Відповідач не пропонував позивачу вказані вакантні посади, оскільки вони не відповідають його спеціальності та професії.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.