Постанова
Іменем України
25 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 754/2872/19
провадження № 61-22235св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 29 липня 2019 року у складі судді Лісовської О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про продовження строку для прийняття спадщини.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина. Заповіту остання не залишила. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є її син ОСОБА_2 та він за правом представлення, оскільки його мати ОСОБА_4 (дочка спадкодавця) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказував на те, що він пропустив строк прийняття спадщини з поважних причин, оскільки дізнався про смерть ОСОБА_3 у грудні 2018 року та у лютому 2019 року звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у задоволенні якої відмовлено через пропуск шестимісячного строку для звернення з такою заявою.
Вказував на те, що він був позбавлений можливості дізнатись про смерть спадкодавця раніше, оскільки у 2013 році він виїхав до Санкт-Петербургу, де у нього вкрали мобільний телефон, в якому були контакти баби та дядька, відновити вказані дані йому не вдалось. Восени 2015 року він повернувся до України та приходив до місця проживання баби та відповідача, проте двері ніхто йому не відчиняв. З жовтня 2015 року по липень 2018 року він разом з дружиною проживав у м. Рубіжне Луганської області, а з вересня 2018 року по грудень 2018 року він працював в Угорщині.
Зазначав, що відповідач не намагався відновити з ним зв`язок та повідомити його про смерть баби, а також надав до нотаріальної контори недостовірну інформацію про те, що, крім нього, інших спадкоємців у померлої немає.
З урахуванням зазначеного та заяви про зміну предмета позову, ОСОБА_1 просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 29 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 не навів поважних причин, які б були пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача для прийняття спадщини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У грудні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що він не навів поважних причин пропуску строку звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Суди не надали належної оцінки його доводам та не врахували, що він не знав та був позбавлений можливості дізнатись про смерть спадкодавця до грудня 2018 року, у зв`язку з чим з поважних причин пропустив строк прийняття спадщини.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2020 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина.
ОСОБА_3 - баба позивача та мати відповідача, за життя заповіту не складала.
У встановлений законом строк відповідач звернувся до державного нотаріуса П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось.
05 лютого 2019 року ОСОБА_1 у порядку, визначеному 1266 ЦК України, подав до П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3
05 лютого 2019 року постановою державного нотаріуса П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Прядко Т. А. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 баби ОСОБА_3 за правом представлення у зв`язку з пропуском шестимісячного терміну, встановленого частиною першою статті 1270 ЦК України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.