1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

19 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 206/1362/16-ц

провадження № 61-1793св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Рантье", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Серет" (назва після зміни - товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс"),

відповідач - ОСОБА_1,

особа, яка подала касаційну скаргу - публічне акціонерне товариство "Ідея Банк",


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс" на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська у складі судді

Румянцева О. П. від 29 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Пономарь З. М.,

Баранніка О. П., Посунся Н. Є., від 05 жовтня 2017 року та касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Рантье" (далі - ТОВ "ФК "Рантье") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 07 серпня 2014 року між публічним акціонерним товариством "Ідея Банк" (далі - ПАТ "Ідея Банк") та

ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 35 000 грн під 10,00% річних строком на 60 місяців до 07 серпня 2019 року.

31 грудня 2015 року між ПАТ "Ідея Банк" та ТОВ "ФК "Рантье" укладено договір факторингу, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором.

Позивач вказував, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, у неї станом на 11 лютого 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 47 089,40 грн, яка складається із: 33 639,87 грн - тіло кредиту; 13 449,53 грн - проценти та комісія, а тому просив стягнути з відповідача на свою користь указану заборгованість.

У квітні 2017 року до суду першої інстанції звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Серет" (далі -

ТОВ "ФК "Серет") із заявою про заміну сторони у справі - ТОВ "ФК "Рантье", посилаючись на укладений з останнім договір факторингу від 28 лютого

2017 року, на підставі якого до ТОВ "ФК "Серет" перейшло право вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором від 07 серпня

2014 року, яку суд першої інстанції задовольнив.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 червня 2017 року у задоволенні позову ТОВ "ФК "Серет" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у договорі факторингу, укладеному 31 грудня 2015 року між ПАТ "Ідея Банк" та ТОВ "ФК "Рантье" міститься застереження щодо неможливості фактору відчужувати придбані за цим договором права без попереднього письмового дозволу банку (пункти 4.7., 7.4.2. договору), а оскільки банк не надавав дозволу ТОВ "ФК "Рантье" відчужувати право вимоги за вказаним кредитним договором

ТОВ "ФК "Серет", то відсутні підстави для задоволення позову.


Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції


Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня

2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Нью Файненс Сервіс", як правонаступника ТОВ "ФК "Серет", відхилено, а рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 червня 2017 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову. Вважав, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення. При цьому суд апеляційної інстанції вважав нікчемною додаткову угоду № 1 до договору факторингу від 28 лютого 2017 року, укладену між ТОВ "ФК "Рантье" та ТОВ "ФК "Серет", оскільки цивільна правоздатність ТОВ "ФК "Рантье" припинилась 21 лютого 2017 року, з моменту виключення останнього з Державного реєстру фінансових установ.


Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводи


У касаційній скарзі ТОВ "Нью Файненс Сервіс" просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що банком надавався дозвіл

ТОВ "ФК "Рантье" на відчуження права вимоги за договором кредиту

від 07 серпня 2014 року. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про нікчемність додаткової угоди № 1 до договору факторингу від 28 лютого 2017 року, оскільки цивільна правоздатність ТОВ "ФК "Рантье" на момент укладення вказаної угоди припинена не була, відповідного запису Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не містить, а виключення 21 лютого 2017 року цього товариства з Державного реєстру фінансових установ не передбачає його припинення у розумінні частини четвертої статті 91 ЦК України.


У касаційній скарзі ПАТ "Ідея Банк" просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 05 жовтня 2017 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.


Рух касаційних скарг у суді касаційної інстанції


Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 12 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.


Фактичні обставини справи, встановлені судами


07 серпня 2014 року між ПАТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 35 000 грн під 10% річних строком на 60 місяців до 07 серпня

2019 року.


31 грудня 2015 року між ПАТ "Ідея Банк" та ТОВ "ФК "Рантье" укладено договір факторингу, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором.


ТОВ "ФК "Рантье" з 04 липня 2014 року по 21 лютого 2017 року було фінансовою установою, включеною до Державного реєстру фінансових установ. В цьому ж реєстрі, з 13 березня 2015 року також було зареєстровано ТОВ "ФК "Серет".


28 лютого 2017 року між ТОВ "ФК "Рантье" та ТОВ "ФК "Серет" укладено договір факторингу з додатковим договором № 1 до нього, за яким

ТОВ "ФК "Рантье" передало ТОВ "ФК "Серет" (назва після зміни - ТОВ "Нью Файненс Сервіс") право вимоги за кредитним договором від 07 серпня

2014 року.


Оскільки ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у неї станом на 11 лютого 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 47 089,40 грн, яка складається із: 33 639,87 грн - тіло кредиту; 13 449,53 грн - проценти та комісія, яку ТОВ "ФК "Серет" просило стягнути на свою користь.


Позиція Верховного Суду


08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".


Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ТОВ "Нью Файненс Сервіс"здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла

до 08 лютого 2020 року.


Касаційна скарга ТОВ "Нью Файненс Сервіс" підлягає частковому задоволенню.


Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).


Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).


Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.


Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).


Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.


За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.


До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).


При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.


................
Перейти до повного тексту