Постанова
Іменем України
19 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 363/1762/18
провадження № 61-13569св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року у складі колегії суддів: Оніщука М. І., Шебуєвої В. А., Крижанівської Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що з листопада 2004 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 24 січня 2018 року рішенням Вишгородського районного суду Київської області шлюб між ними було розірвано. За час перебування у шлюбі ними було придбано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . У свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 07 серпня 2008 власником вказаної квартири була зазначена ОСОБА_2 .
Зазначав, що до лютого 2018 року ОСОБА_2 не чинила йому ніяких перешкод у користуванні зазначеною квартирою, але у лютому 2018 року він не зміг потрапити до квартири, оскільки відповідач відмовилась його впускати до квартири та не надає можливості користуватися квартирою, яка є їх спільною сумісною власністю.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 29 січня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що придбана у період шлюбу квартира є спільною сумісною власністю подружжя, а, отже, підлягає розподілу між подружжям у рівних частках кожному.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану від її імені та в її інтересах адвокатом Молодою О. М., задоволено.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29 січня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 13/100 частки квартири АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 87/100 частки квартири АДРЕСА_1 .
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_2 довела, що 73,94 % вартості спірної квартири були сплачені за її особисті кошти, які вона отримала від своєї матері, а інша частина вартості за спільні сумісні кошти подружжя, тому право власності за позивачем можливо визнати тільки на 13/100 частки квартири.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду та залишити у силі рішення районного суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов хибних висновків щодо походження коштів, за які була придбана спірна квартира, оскільки сторони отримали кошти у матері відповідача у борг на потреби сім`ї.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому вказують на те, що його доводи є безпідставними, оскільки вони не підтверджуються жодними доказами, тому судове рішення апеляційного суду просить залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 02 вересня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 з 27 листопада 2004 року, який рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 24 січня 2018 року було розірвано. Рішення суду набрало законної сили 27 березня 2018 року.
Від шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилося двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом із відповідачем за адресою: АДРЕСА_2 .
За час шлюбу сторони придбали двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 68,1 кв. м, житловою площею 23,8 кв. м. У свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 07 серпня 2008 року власником указаної квартири зазначена ОСОБА_2
10 жовтня 2006 року між ТОВ "Артем-Банк" та ОСОБА_2 укладено договір про участь у фонді фінансування будівництва № 4. Згідно з умовами зазначеного договору ОСОБА_2 сплатила грошові кошти у сумі 409 800 грн, в якості інвестування квартири, яка у подальшому зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
З довідок про доходи ОСОБА_2 від 06 квітня 2007 року № 04-3/495 та від 31 січня 2008 року № 04-3/143, які видані ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", вбачається, що вона у період 2006 та 2007 років працювала у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ Центральний офіс у відділі адміністрування кредитів та її заробітна плата за період з січня по грудень 2006 року становила 31 014,50 грн, а з січня по грудень 2007 року - 52 786,67 грн.
З огляду на копію кредитного договору від 11 жовтня 2006 року № 014/2561/74/47191, укладеного між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2, остання отримала кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 81 454,00 доларів США, терміном на 240 місяців до 11 жовтня 2026 року.
Відповідно до заяви про видачу готівки від 11 жовтня 2006 року № VSH/534-37 ОСОБА_2 отримала 81 454,00 доларів США, у гривневому еквіваленті, що становило 411 342,7 грн, на розрахунковий рахунок (а. с. 48).
Відповідно до заяви на переказ готівки від 11 жовтня 2006 року № VSH/534-35 ОСОБА_2 заплатила 408 900 грн за квартиру за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до договору про участь у фонді фінансування будівництва від 10 жовтня 2006 року № 14 (а. с. 51, 52).
11 жовтня 2006 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, за яким предметом іпотеки було визнано:
- Садовий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- земельна ділянка площею 0,0767 га, кадастровий номер 3221888800370080111, яка розташована у садовому товаристві "Дружба", на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області.
Обидва предмета іпотеки належали ОСОБА_5 на праві приватної власності, яка є матір`ю ОСОБА_2 (а. с. 53, 54).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 16 березня 2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посвідченого приватним нотаріусом Голуб Л. А. Вишгородського нотаріального округу, зареєстровано у реєстрі за № 2137, ОСОБА_5 відчужила належний їй на праві приватної власності садовий будинок за ціною 200 000 грн.
16 березня 2007 року за договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Голуб Л. А. Вишгородського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 2141, ОСОБА_5 відчужила належну їй на праві приватної власності земельну ділянку за ціною 441 350 грн (а. с. 56, 57).
ОСОБА_5 уклала договір № 262031084771 на відкриття та ведення поточного рахунку "Для виплат" від 16 березня 2007 року.
З огляду на платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від 16 березня 2007 року, ОСОБА_5 перевела на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 60 000 доларів США, що у гривневому еквіваленті становило 303 000 грн, з призначенням платежу - "часткове погашення позики на користь ОСОБА_2 " (а. с. 58-60).
Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах від 17 березня 2007 року ОСОБА_5 поклала на депозитний рахунок 58 000 доларів США, що у гривневому еквіваленті складало 292 900 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.