Постанова
Іменем України
24 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 462/7620/15
провадження № 61-2834св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне підприємство "Минотавр",
представник відповідача -Малькута Олександр Францішкович,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Львівська міська виконавча дирекція Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного підприємства "Минотавр" на заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова, у складі судді
Ліуша А. І., від 11 травня 2016 року та постанову Апеляційного суду Львівської області, у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М., від 31 липня 2018 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного підприємства "Минотавр" (далі - ПП "Минотавр"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Львівська міська виконавча дирекція Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, про нарахування та виплату допомоги по вагітності та пологах.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 2009 року вона працює у
ПП "Минотавр". У грудні 2010 року їй була надана відпустка по вагітності та пологах у зв`язку з поданням роботодавцю листка непрацездатності.
З ІНФОРМАЦІЯ_2 їй була надана відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Під час перебування у цій відпустці ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилась друга дитина, та роботодавцю був наданий листок непрацездатності. Вказувала, що відповідач не здійснив їй нарахування та виплату допомоги по вагітності та пологах.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд зобов`язати
ПП "Минотавр" нарахувати та виплатити їй допомогу по вагітності та пологах у зв`язку з народженням дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 11 травня 2016 року позов задоволено. Зобов`язано ПП "Минотавр" нарахувати та виплатити допомогу по вагітності та пологах ОСОБА_1 у зв`язку з народженням дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідач, який є страхувальником позивача, не здійснив їй нарахування та виплату допомоги по вагітності та пологах.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 31 липня 2018 року апеляційну скаргу ПП "Минотавр" залишено без задоволення. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 11 травня 2016 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що до 01 січня 2011 року (на момент виплати при народженні першої дитини) матеріальне забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням призначалось та надавалось за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків. Що стосується виплати допомоги по вагітності та пологах у зв`язку з народженням другої дитини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що виплата коштів відбувається за заявою-розрахунком роботодавця, проте останній до Фонду соціального страхування із такою заявою не звертався.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ПП "Минотавр"просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судом апеляційної інстанції не було завчасно повідомлено відповідача про дату та час розгляду справи, внаслідок чого він був позбавлений можливості прийняти участь у розгляді його апеляційної скарги. Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що позивач є застрахованою особою, а відповідальність за реалізацію права застрахованої особи на виплату допомоги по вагітності та пологах несе Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Заявник зазначив, що ПП "Минотавр" тривалий час не здійснює господарську діяльність, грошові кошти на його рахунках відсутні, тому така допомога має бути виплачена за рахунок коштів Фонду.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
До Верховного Суду надійшли пояснення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області, в яких заявник просить залишити касаційну скаргу ПП "Минотавр" без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою скаргою.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 працює у ПП "Минотавр" на посаді заступника директора з 01 листопада 2010 року (а.с. 6).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 у ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_2 . Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 у позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 (а.с. 8, 9).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначала, що вона надала відповідачу листки непрацездатності, проте допомогу по вагітності та пологах ані при народженні першої, ані при народженні другої дитини так і не отримала.
З наданої інформації Львівської міської виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01 листопада 2012 року по 08 грудня 2015 року ПП "Мінотавр" із заявою-розрахунком для надання ОСОБА_1 допомоги по вагітності та пологах до Фонду не зверталось.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням працівникам, а в деяких випадках і членам їх сімей, умови їх надання та розміри визначаються законами України з окремих видів загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншими нормативно-правовими актами, які містять норми щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування (стаття 255 Кодексу законів про працю України).
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, станом на момент виникнення спірних правовідносин визначав Закон України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2240-ІІІ право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.