Постанова
Іменем України
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 383/801/16-ц
провадження № 61-1249св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - фермерське господарство "Сатурн";
відповідач - ОСОБА_1 ;
треті особи: відділ з питань організації діяльності центру надання адміністративних послуг апарату Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області, Витязівська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2018 року у складі судді Червонописького В. С. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 06 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Єгорової С. М., Мурашка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року фермерське господарство "Сатурн" (далі - ФГ "Сатурн") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: відділ з питань організації діяльності центру надання адміністративних послуг апарату Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області, Витязівська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області, про визнання особи неналежною стороною договору оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що 12 квітня 2005 року з волі власника земельної ділянки ОСОБА_2, за участі її представника - ОСОБА_1, з ФГ "Сатурн" було укладено договір оренди землі, зареєстрований 05 липня 2005 року. Зазначало, що оспорює правонаступництво орендодавця за договором, яке настало в результаті спадкування відповідачем земельної ділянки після смерті ОСОБА_2, посилаючись на те, що відповідач є спадкоємцем ОСОБА_3, а не особи, з якою позивач уклав договір оренди землі. Цей спір виник у зв`язку з тим, що в документах прізвище первісного власника землі написано по- різному: " ОСОБА_3 " або " ОСОБА_3 ", а також у зв`язку з тим, що відповідач виявив намір розірвати договір.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд визнати ОСОБА_1 неналежною стороною договору оренди землі та зобов?язати відділ з питань організації діяльності центру надання адміністративних послуг апарату Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області скасувати запис від 19 червня 2016 року № 15099206 про зміну власника на земельну ділянку, площею 6,4235 га, яка знаходиться за адресою: Витязівська сільська радаБобринецького району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520883200:02:000:1052, стягнути на користь ФГ "Сатурн" з ОСОБА_1 1 грн на відшкодування моральної шкоди та понесені ним судові витрати
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 пред?явив до суду зустрічний позов до ФГ "Сатурн" про визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що укладений 14 червня 2005 року між його матір`ю - ОСОБА_3 та ФГ "Сатурн" договір оренди землі був підписаний від імені орендодавця не власником землі і не ним, а іншою особою. ОСОБА_3 такий договір з відповідачем не укладала. Повноважень іншій особі вона не надавала в установленому законом порядку, що свідчить про відсутність волі орендодавця на укладення договору, тому така угода є недійсною, а земельна ділянка на підставі положень статті 216 ЦК України підлягає поверненню.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати договір оренди землі, укладений між його матір`ю - ОСОБА_3 та ФГ "Сатурн" недійсним; витребувати з незаконного володіння ФГ "Сатурн" земельну ділянку з кадастровим номером 3520883200:02:000:1052, площею 6,4235 га, та стягнути понесені ним судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2016 року позов ФГ "Сатурн" та зустрічний позов ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження.
Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2018 рокуу задоволенні позову ФГ "Сатурн" та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що ним доведено, що його мати - ОСОБА_3 не підписувала спірний договір оренди землі, що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи від 04 травня 2017 року № 17-335, що свідчить про відсутність її волевиявлення та її згоди з умовами зазначеного договору оренди.
Разом з тим, представником ФГ "Сатурн" подано заяву про застосування строку позовної давності, мотивовану тим, що ОСОБА_1 був обізнаний про існування договору оренди землі, особисто подавав його на реєстрацію. Ні він, ні його мати ніяких претензій не мали, вчасно отримували орендну плату, тому перебіг строку позовної давності розпочався 05 липня 2005 року та закінчився 06 червня 2008 року, а вступ в спадщину не є підставою для поновлення строків позовної давності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 дізнався про наявність спірного договору оренди в червні 2005 року, оскільки особисто підписував акт про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 14 червня 2005 року та акт про визначення меж земельних ділянок в натурі від 14 червня 2005 року, а також заяву про реєстрацію договору оренди на земельну ділянку між ОСОБА_2 та ФГ "Сатурн" від 14 червня 2005 року.
Із досліджених судом доказів, зокрема пояснень ОСОБА_1, встановлено, що ОСОБА_3 мала власний примірник договору оренди, який зберігала разом з іншими документами, а тому також була обізнана про наявність договору оренди, отримувала орендну плату за оскаржуваним договором, тобто схвалювала існування між сторонами договірних зобов`язань з оренди землі та не оспорювала вказаний факт.
Відтак, зустрічний позов пред?явлено ОСОБА_1 з пропуском строку позовної давності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 06 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що з часу отримання примірника договору ОСОБА_3 знала або, принаймні, могла довідатися про порушення свого права власності на земельну ділянку і звернутися до суду за його захистом. Проте своїм правом на позов вона не скористалася.
Про порушення прав ОСОБА_3 міг довідатися і позивач - ОСОБА_1 (її син) та повідомити про це свою матір так, як він звернувся від її імені із заявою про реєстрацію оспорюваного ним договору оренди землі від 14 червня 2005 року, що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи від 04 травня 2017 року № 17-335.
Отже, на час отримання ОСОБА_1 у спадщину земельної ділянки позовна давність вже спливла.
Сам по собі факт зміни орендодавця за договором його спадкоємцем не являється підставою для самостійного початку відліку позовної давності для звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним або для його переривання чи поновлення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення в частині вирішення його зустрічного позову скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким задовольнити його зустрічний позов.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 383/801/16-ц із Компаніївського районного суду Кіровоградської області.
У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що у вказаній справі у нього право на позов виникло після того, як він став власником земельної ділянки. Успадкував він землю після смерті своєї матері у червні 2016 року. До суду з позовом про витребування земельної ділянки звернувся у жовтні 2016 року, тобто в межах строку позовної давності. До жовтня 2016 року він не був власником земельної ділянки та не був стороною оспорюваного договору оренди землі від 14 червня 2005 року. Тому вважав, що позов ним подано в межах строку позовної давності.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2019 року ФГ "Сатурн" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими. Відтак, підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в силу частини першої статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядаються.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 311965, виданого 13 листопада 2001 року Витязівською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області, ОСОБА_2 була власником земельної ділянки, площею 6,42 га, розташованої на території Витязівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.
14 червня 2005 року між ОСОБА_2 та ФГ "Сатурн" було укладено типовий договір оренди землі, площею 6,42 га, строком на 20 років. Пунктом 40 договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Вказаний договір оренди землі зареєстрований у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05 липня 2005 року за № 801 (а. с. 204-205, т. 1).
До договору оренди додано акт про визначення меж земельних ділянок в натурі від 14 червня 2005 року та акт про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 14 червня 2005 року, підписані ОСОБА_2 та представником ФГ "Сатурн" - Іванченко М. П., представником сільської ради - землевпорядником Решетник Т. П. (а. с. 126-127, т. 2).
ОСОБА_2 щорічно отримувала орендну плату в натуральній та грошовій формі відповідно до договору оренди землі з 2005 по 2015 роки.
У травні 2006 року ОСОБА_2 отримала паспорт серії НОМЕР_1, виданий на ім`я ОСОБА_3, унаслідок чого змінилося її прізвище.
За життя ОСОБА_3 склала заповіт від 22 червня 2011 року, яким заповіла належну їй земельну ділянку НОМЕР_2, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,42 га, на території Витязівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, своєму сину - ОСОБА_1 (а.с.132, т. 1).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22 березня 2016 року встановлено факт належності ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №311965 на земельну ділянку, площею 6,42 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Витязівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, який виданий на ім`я ОСОБА_2 (а.с.149, т. 1).