ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2020 року
Київ
справа №522/7752/19
адміністративне провадження №К/9901/26668/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Мартинюк Н.М., Соколова В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області до громадянина Камеруну ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України,
за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року (колегія суддів у складі: Запорожана Д. В., Осіпова Ю. В., Танасогло Т. М.)
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
07 травня 2019 року Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - Головне управління ДМС) звернулось до суду з позовом про примусове видворення з України громадянина Камеруну ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов обґрунтовано тим, 18 березня 2019 року співробітниками Головного управління ДМС в Одеській області спільно із співробітниками СБУ, АДПСУ та УБЗПТНЛ було виявлено громадянина Камеруну ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який незаконно перебуває на території України, без реєстрації та відповідного дозволу на право проживання в Україні. Крім того, після прийнятого Головним управлінням ДМС рішення про примусове повернення іноземця до країни походження та зобов`язання його залишити територію України до 31.03.2019, іноземцем не виконано вищенаведене рішення у визначений строк, що і стало підставою для звернення до суду з позовом про його примусове видворення.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2019 року адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області до громадянина Камеруну ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України задоволено повністю.
Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 04.09.2019 постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27.05.2019 скасував та прийняв нове, яким відмовив у задоволенні позову Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області до громадянина Камеруну ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України.
Відмовляючи в задоволенні позову про видворення громадянина Камеруну ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачу не було доведено зміст оскаржуваного рішення зрозумілою мовою, також, його не було забезпечено перекладачем та позбавлено права на правову юридичну допомогу. До того ж, відповідач має паспортний документ, що дає право добровільно виїхати за межі України, а також відсутні обґрунтовані підстави вважати, що він ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 року №3773- VI передбачено, що іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, визначений у рішенні про примусове повернення.
Крім того, є безпідставними доводи суду апеляційної інстанції щодо повідомлення відповідача незрозумілою мовою про прийняте оскаржуване рішення.
Також, позивачем у касаційній скарзі зазначено, що питання щодо правомірності прийняття рішення про примусове повернення не є предметом розгляду у даній справі. Скаржник вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовані обставини справи, які викладені в постанові від 27.05.2019, та яке ухвалене відповідно до положень законодавчих актів.
Позиція інших учасників справи
Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 18.10.2019 відкрив касаційне провадження за скаргою Головного управління ДМС на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.02.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18 березня 2019 року співробітниками Головного управління ДМС в Одеській області виявлено громадянина Камеруну ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживав на території України без дозвільних документів.
В ході перевірки встановлено, що громадянин Камеруну ОСОБА_1 прибув на територію України у травні 2018 року легально, на підставі паспортного документу громадянина Камеруну та разової візи НОМЕР_1 від 16.05.2018 з терміном дії до 22.05.2018 з метою проживання та навчання, через КПП "Бориспіль".
За порушення правил перебування іноземців в України, передбачене ч.1 ст. 203 КУпАП, а саме: ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування в Україні, відносно громадянина Камеруну ОСОБА_1 18 березня 2019 року складено протокол про адміністративне правопорушення та прийнято постанову ПР МОД№007562 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
За порушення правил перебування іноземців в України, передбачене ч.1 ст. 203 КУпАП, а саме: ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування в Україні, відносно громадянина Камеруну ОСОБА_1 07 травня 2019 року складено протокол про адміністративне правопорушення та прийнято постанову ПР МОД№008278 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
18 березня 2019 року Головним управління ДМС в Одеській області прийнято рішення про примусове повернення в країну походження громадянина Камеруну ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, із забороною в`їзду на три роки та зобов`язанням покинути територію України у строк до 31 березня 2019 року.
Оскільки у визначений міграційним органом строк відповідач не покинув територію України, Головне управління ДМС в Одеській області звернулось до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України від 22.09.2011 №3773-VI "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (далі - Закон №3773-VI).
За приписами частини першої статті 26 Закону №3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону №3773-VI іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Частиною першою статті 30 Закону України №3773-VI передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Статтею 31 Закону України №3773-VI визначено вичерпний перелік обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн, зокрема: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров`ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки. Також забороняється колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.