ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2020 року
Київ
справа №820/1090/17
адміністративне провадження №К/9901/47553/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Мельника Сергія Миколайовича про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії
провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 (головуючий суддя - Бідонько А.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Бегунца А.О., суддів Рєзнікової С.С., Старостіна В.В.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. 13.03.2017 ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Мельника Сергія Миколайовича, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:
- визнати неправомірними дії відповідача по виконанню Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Міністерства оборони України від 11.08.2016 №Д-322/1/15дск та щодо видання та виконання наказу по військово-юридичному факультету Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого (далі - ВЮФ НЮУ) №44 від 31.08.2016 "Про внесення змін до штату ВЮФ НЮУ", що мало наслідком його невиконання та не реалізацію організаційних заходів; визнати неправомірним та скасувати наказ №46 від 31.08.2016 "Про оголошення конкурсу на заміщення посад командування, науково-педагогічного складу ВЮФ НЮУ";
- визнати неправомірними дії відповідача щодо навмисного невиконання вимог спільного наказу Міністерства оборони України та Міністерства освіти і науки України №37/51 від 27.01.2015, наказу по військово-юридичному факультету Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого №46 від 31.08.2016;
- визнати неправомірним наказ відповідача щодо передачі військових документів військового конкурсу на вакантні посади військового штату ВЮФ НЮУ №17/229 до вченої ради цивільного ВНЗ - Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду у даній справі відмовлено. Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Мельника Сергія Миколайовича про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
3. Приймаючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивача вже 31.08.2016 було попереджено про проведення організаційних заходів та скорочення займаних військовослужбовцями відповідних посад в строк до 31.10.2016, а відтак його посилання на те, що підставою звернення до суду стало ознайомлення саме 03.03.2017 зі змістом Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 11.08.2016 №Д-322/1/15дск, наказу начальника ВЮФ НЮУ імені Ярослава Мудрого від 31.08.2016 №44 "Про внесення змін до штату ВЮФ НЮУ", а також наказу №46 від 31.08.2016 "Про оголошення конкурсу на заміщення посад командування, науково-педагогічних працівників у ВЮФ НЮУ", судом були відхилені.
4. На підставі ст. 100 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), встановивши, шо позивачем було пропущено передбачений ч. 3 ст. 99 КАС України місячний строк для звернення до суду, Харківський окружний адміністративний суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.
5. Суд першої інстанції звернув увагу на те, що в листі-попередженні, з яким позивач ознайомився під особистий підпис та який є додатком до наказу №44 від 31.08.2016, також йде посилання на спільну Директиву Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 11.08.2016 №Д-322/1/15дск, на підставі якої вносилися відповідні зміни до штату ВЮФ НЮУ та, зокрема, скорочувалася посада позивача. Окрім того, судом встановлено, що позивач брав участь у конкурсі, оголошеному на підставі наказу №46 від 31.08.2016, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачу мав бути відомий зміст вказаного наказу.
6. Суд апеляційної інстанції погодився із зазначеними висновками, вказавши, що фактично позивач знав та повинен був знати про існування Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗСУ №Д-322/1/15дск від 11.08.2016, та спірних наказів №44, №46 від 31.08.2016, які мали безпосередній вплив на відносини проходження публічної служби та звільнення з неї.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. 05.04.2018 ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018.
8. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд.
9. В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує, що лише 03.03.2017 під час ознайомлення з матеріалами іншої адміністративної справи він дізнався про зміст наказу №46 від 31.08.2016, про те, що наказ №44 від 31.08.2016 не скасований, а також про зміст спільної Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу України №Д-322/1/15дск від 11.08.2016 "Про проведення додаткових організаційних заходів у ЗСУ в 2016 році" та спільної Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу України №Д-322/1/17дск від 19.09.2016 "Про проведення додаткових організаційних заходів у ЗСУ в 2016 році". Позивач вважає, що його підпис в листі-попередженні не доводить факту ознайомлення з наказом №44 від 31.08.2016, оскільки він був ознайомлений лише з частиною наказу, в якій йшлося про скорочення його посади, а не про збільшення в порядку організаційних заходів військових посад на військово-юридичному факультеті університету.
10. Також, на думку позивача, клопотання про залишення позову без розгляду від імені відповідача було подано неуповноваженою особою, а тому не мало розглядатися судом. Крім того, позивач стверджує, що спір не пов`язаний з проходженням позивачем публічної служби, оскільки він не вимагає поновлення на військовій службі. ОСОБА_1 зазначає, що спір стосується виключно недодержання змісту спірних наказів начальника військово-юридичного факультету НЮУ вимогам відомчих нормативно-правових актів та законодавства України.
11. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому стверджує, що позивач вже 30.09.2016 знав про рішення (дії) відповідача про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад командування науково-педагогічного складу ВЮФ НЮУ, оскільки балотувався у цьому конкурсі на дві посади: начальника кафедри загальновійськових дисциплін та начальника кафедри військового управління та права, для чого готував відповідні конкурсні справи згідно з оголошенням про конкурс. З наказом №44 позивач був ознайомлений ще 31.08.2016, що підтверджується його особистим підписом в листі-попередженні про скорочення посад. Про передачу конкурсних документів до вченої ради університету позивач дізнався ще 02.11.2016, що підтверджується змістом скарги позивача від 04.11.2016. Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать про пропуск позивачем спеціального строку для звернення до суду.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
12. Ухвалою Верховного Суду від 12.04.2018 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
13. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2019 для розгляду справи №820/1090/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
14. Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2020 дану адміністративну справу прийнято до провадження в складі зазначеної колегії та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
(в редакції, чинній на час звернення позивача до суду)
15.1. Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
16. Кодекс адміністративного судочинства України
(в редакції, що діяла до 15.12.2017)
16.1. Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
16.2. Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
16.3. Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
16.4. Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
IІІ. Позиція Верховного Суду