ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 904/9537/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Суховий В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Новотроїцьке рудоуправління" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2019 (Вечірко І.О., Кузнецов В.О., Чус О.В.) у справі №904/9537/17 Господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "Даск Транс Сервіс" до 1)Приватного акціонерного товариства "Новотроїцьке рудоуправління", 2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітотранс" про стягнення заборгованості в сумі 177 094,24 грн та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Новотроїцьке рудоуправління" до Приватної виробничо-комерційної фірми "Даск Транс Сервіс" про стягнення неустойки в сумі 298 111,22 грн
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватна виробничо-комерційна фірма "Даск Транс Сервіс" (далі - Позивач за первісним позовом) звернулася в Господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Новотроїцьке рудоуправління" (далі - Відповідач-1 за первісним позовом) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітотранс" (далі - Відповідач-2 за первісним позовом) про стягнення заборгованості в сумі 177 094,24 грн за договором №355/8-16 від 07.09.2016.
2. Первісні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем-1 за первісним позовом зобов`язань за договором №355/8-16 від 07.09.2016 в частині повної оплати за виконані роботи. Вимоги до Відповідача-2 за первісним позовом обґрунтовані неналежним виконанням останнім умов договору поруки від 01.02.2017 в частині виконання зобов`язання, забезпеченого порукою.
3. В подальшому, Відповідач-1 за первісним позовом звернувся в суд із зустрічним позовом до Позивача за первісним позовом про стягнення неустойки в сумі 298 111,22 грн за договором №355/8-16 від 07.09.2016 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
4. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Позивачем за первісним позовом умов договору в частині своєчасного виконання поставки обладнання, проведення монтажних та інших робіт, передбачених договором.
Короткий зміст рішення, ухваленого судом першої інстанції
5. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2019 в задоволенні первісного позову відмовлено в повному обсязі, а зустрічний позов задоволено частково. Суд стягнув з Позивача за первісним позовом на користь Відповідача-1 за первісним позовом 110 682,74 грн штрафних санкцій. В решті позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено.
6. Рішення суду мотивовано тим, що, як встановлено висновком судової будівельно-технічної експертизи № 782/783 від 28.09.2018, фактично виконані роботи на об`єкті "Встановлення вагонних тензометричних ваг типу ВВ 150-2-50 (ВВЕТ-150-ТД2-ЕП-2-ДП-СД) на під`їзній колії Відповідача-1 за первісним позовом частково не відповідають робочому проекту, а саме: не виконано водовідведення від вагонних ваг з улаштуванням дренажного колодязя та бетон, використаний для улаштування фундаменту, частково не відповідає класу міцності В25 (М350), заявленому в акті виконаних робіт. Здійснивши оцінку наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що Позивачем за первісним позовом не в повному обсязі були виконані передбачені договором роботи, зокрема, не було здійснено облаштування стійки електроживлення вагового комплексу, призначеної для електроживлення вагоповірних вагонів, будівництво та обладнання якої, згідно робочого проекту, є обов`язковим до виконання. Таким чином, як зазначив суд, будівельна частина робіт виконана Позивачем за первісним позовом не в повному обсязі, що виключає обов`язок Відповідача-1 за первісним позовом з їх прийняття та, відповідно, обов`язок щодо здійснення остаточного розрахунку за умовами договору. Нарахування неустойки за зустрічним позовом обґрунтовано здійснено за частиною 6 статті 233 ГК України. Щодо зустрічних позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, місцевий господарський суд дійшов висновку, що такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки положення стаття 625 ЦК України передбачають здійснення відповідних нарахувань на суму простроченого грошового зобов`язання, а обов`язок своєчасно виконати підрядні роботи до грошових зобов`язань не відноситься.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
7. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2019 в частині відмови у задоволенні первісного позову скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. В частині зустрічного позову рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2019 змінено. Викладено абзац 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "Даск Транс Сервіс" на користь Приватного акціонерного товариства "Новотроїцьке рудоуправління" 8 561,10 грн штрафних санкцій, 128,41 грн витрат зі сплати судового збору".
8. Постанова суду мотивована тим, що суд першої інстанції необґрунтовано вдався до дослідження факту наявності недоліків виконання робіт Позивачем за первісним позовом з огляду на недодержання Відповідачем-1 за первісним позовом порядку заявлення про недоліки виконаних робіт та здійснення ним заходів по підготовці та підписанню акта введення в експлуатацію вагонних ваг, в зв`язку з чим, не можуть бути прийняті до уваги висновки проведеної судової експертизи від 28.09.2018. Матеріалами справи доведено введення в експлуатацію обладнання, а тому Відповідач-1 за первісним позовом безпідставно ухилився від здійснення остаточного розрахунку у розмірі 20% від суми договору, що свідчить про обґрунтованість первісних позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення. Щодо зустрічного позову, то суд, врахувавши акт введення в експлуатацію вагонних ваг від 23.01.2017, дійшов висновку, що період стягнення неустойки має бути обрахований з 09.01.2017 по 22.01.2017 і, здійснивши перерахунок, суд визнав обґрунтованим стягнення з Позивача за первісним позовом неустойку в сумі 8 561,10 грн. Апеляційний господарський суд погодився із судом першої інстанції в частині зустрічних позовних вимог щодо відсутності підстав для задоволення вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Відповідача-1 за первісним позовом
9. Відповідач-1 за первісним позовом подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд до апеляційного господарського суду.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача-1 за первісним позовом, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
10. Суд послався на недопустимий доказ (копія акта введення в експлуатацію ваг ВВЕ-150-ТД2-ЕА2-ДП-СД зав.№043), який було подано Структурним підрозділом "Лиманський центр з вантажної та комерційної роботи" на вимогу суду з порушенням порядку, передбаченого частиною 10 статті 80 та частини 3 статті 269 ГПК України.
11. Також, недостовірним доказом є показання свідка ОСОБА_1, оскільки на підставі такого доказу неможливо встановити дійсні обставини справи.
12. Судом апеляційної інстанції не з`ясовано, чи були усунені Позивачем за первісним позовом всі недоліки, зазначені Відповідачем-1 за первісним позовом в листах від 09.02.2017 та 12.06.2017, що стало підставою для відмови від підписання акта приймання-передачі робіт.
13. В частині зустрічного позову суд апеляційної інстанції не врахував, що Позивач за первісним позовом фактично не виконав своїх обов`язків, передбачених пунктом 3.1 договору, а тому при обрахуванні суми стягуваної неустойки судом неправильно застосовано частину 4 статті 231 ГК України.
Позиція Позивача за первісним позовом у відзиві на касаційну скаргу
14. Суд апеляційної інстанції, надавши оцінку листам Відповідача-1 за первісним позовом від 09.02.2017 та 12.06.2017, врахувавши положення частини 1 статті 853 ЦК України, дійшов вірного висновку, що недоліки, зазначені у цих листах, не пов`язані з фактом невиконання або відступлення виконання Виконавцем від умов договору.
15. Посилання скаржника на неправильне обрахування судом апеляційної інстанції суми неустойки за зустрічним позовом є необґрунтованим. Відповідач-1 за первісним позовом відповідно до положень частини 1 статті 853 ЦК України втратив право заявляти про недоліки стосовно строку виконання договірних робіт, оскільки така заява не була ним зроблена безпосередньо по завершенню таких строків за договором.
16. Доказ, який було витребувано судом апеляційної інстанції від Структурного підрозділу "Лиманський центр з вантажної та комерційної роботи", був поданий відповідно до частини 7 статті 81 ГПК України, а тому посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції частини 10 статті 80 та частини 3 статті 269 ГПК України при прийнятті такого доказу до матеріалів справи є помилковим.
17. Посилання скаржника на те, що показання свідка ОСОБА_1 є недостовірним доказом є необґрунтованим, оскільки Відповідач-1 за первісним позовом не зазначає, в чому саме показання цієї особи суперечать фактичним обставинам справи. До того ж, якщо письмові покази свідка викликали у скаржника сумніви, він міг скористатися наданим йому частиною 1 статті 89 ГПК України правом заявити клопотання про виклик свідка до суду для допиту, проте цього зроблено не було.
Позиція Відповідача-2 за первісним позовом у відзиві на касаційну скаргу
18. Відповідач-2 за первісним позовом відзив на касаційну скаргу не надав, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у даній справі у касаційному порядку.
Інші документи
19. Позивачем за первісним позовом подано клопотання про стягнення з Відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції в сумі 2 500,00 грн за підготовку та направлення до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
20. Між Позивачем за первісним позовом (Виконавець) та Відповідачем-1 за первісним позовом (Замовник) 07.09.2016 укладено договір № 355/8-16, за умовами якого Виконавець взяв на себе зобов`язання щодо передачі у власність Замовнику та встановлення ваг вагонних електронних двоплатформних статико-динамічних ВВ 150-2-50 (ВВЕТ-150-ТД2-ЕП2-ДП-СД) (Обладнання). Найменування, технічні характеристики, комплект поставки обладнання та розподіл обов`язків вказані у даному договорі та додатку № 1, що є невід`ємною частиною даного договору.
Сума договору складає 720 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 120 000,00 грн (пункт 2.1 договору).
Замовник зобов`язався провести оплату обладнання шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця у наступні етапи та терміни:
- перший авансовий платіж у розмірі 50% від суми договору (пункт 2.2.1 договору);
- другий платіж у розмірі 30% від суми договору перед відвантаженням обладнання Замовнику (пункт 2.2.2 договору);
- остаточний розрахунок у розмірі 20% від суми договору після здачі ваг в експлуатацію (пункт 2.2.3 договору).
Поставка обладнання, монтаж та інші роботи, передбачені цим договором та додатками до нього, здача обладнання в експлуатацію повинні бути виконані Виконавцем в строк 60 календарних днів від дати здійснення Замовником авансового платежу згідно з пунктами 2.2.1 та 2.2.2 договору (пункт 3.1 договору).
Протягом 30 календарних днів з дня здійснення Замовником платежу згідно з пунктом 2.2.2 договору виготовляється металоконструкція платформи та поставляється Виконавцем на місце встановлення. При цьому уповноважені представники сторін підписують акт здачі-приймання на відповідальне зберігання металоконструкції платформи обладнання, що передається (пункт 3.6 договору).
Відповідно до пункту 3.7 договору протягом 10 календарних днів після виконання пунктів 3.6 та 2.2.2, але не пізніше 10 календарних днів від дня здійснення платежу згідно з пунктом 2.2.1 договору (за умов вчасного та повного виконання Замовником пункту 2.2.2 договору), здійснюється монтаж обладнання.
Протягом 10 календарних днів після виконання пунктів 3.6, 3.7 та 2.2.2, але не пізніше 40 календарних днів від дня здійснення платежу згідно з пунктом 2.2.1 договору, Виконавець проводить монтаж комплекту електронної апаратури обладнання, за умов вчасного та повного виконання Замовником пункту 2.2.2 договору (пункт 3.9 договору).
Здача обладнання/робіт Виконавцем і приймання Замовником здійснюється підписанням акту здачі-приймання фактично виконаних робіт комісією, згідно з наказом по підприємству після проведення приймально-здавальних випробувань. Перед приймально-здавальними випробуваннями ваги повинні експлуатуватися в тестовому режимі протягом 240 годин (пункт 3.14 договору).
Пунктом 3.16 договору визначено, що роботи вважаються виконаними з дня підписання сторонами акту здачі-приймання обладнання/робіт.
21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Замовником здійснено платежі відповідно до пунктів 2.2.1, та 2.2.2 договору, але платіж, передбачений пунктом 2.2.3 договору Замовник не здійснив, оскільки, за твердженням останнього, Виконавцем не виконано в повному обсязі умови договору. Так, Виконавцем 08.02.2017 складений та підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В, проте акт Замовником не підписаний. Листами № 35/9 від 09.02.2017 та №613/13 від 12.06.2017 Замовник повідомив Виконавця про існування зауважень стосовно наданих актів виконаних робіт та необхідність надання виконавчої документації, розрахунків витрат на відрядження, на здачу вагів комісії залізниці, метрологічної атестації та здійснення коригування робіт з урахуванням фактично виконаного обсягу. У листі від 12.06.2017 також зазначено, що за вказаних недоліків акти виконаних робіт не будуть підписані.
22. Звертаючись до суду з позовом, Позивач за первісним позовом послався на те, що він виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, здійснив поставку та монтаж обладнання, що підтверджується технічним паспортом № 0105 засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВС), та листом Структурного підрозділу Регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця" №189 від 02.11.2017 про прийняття ЗВВТ в експлуатацію 23.02.2017 заводський номер 043. Натомість, Відповідач-1 за первісним позовом свої зобов`язання з остаточного розрахунку у розмірі 20% від суми договору не виконав, після здачі ваг в експлуатацію оплату в сумі 142 000,00 грн не здійснив, чим порушив умови пункту 2.2.3 договору. В зв`язку з чим, Позивач за первісним позовом просив стягнути з Відповідача-1 зазначену суму заборгованості, а також, пеню, інфляційні втрати та 3% річних на підставі статті 625 ЦК України. Крім того, Позивач за первісним позовом зазначив, що на підставі укладеного між ним та Відповідачем-2 за первісним позовом договору поруки від 01.02.2017, останній поручився за виконання Відповідачем-1 за первісним позовом своїх зобов`язань за договором в межах суми 2 000,00 грн, в зв`язку із чим, суму основаного боргу 2 000,00 грн Позивач за первісним позовом просив стягнути солідарно з Відповідачів.