ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 921/629/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців"
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області
(суддя - Гевко В.Л.)
від 09.10.2019
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Данко Л.С., судді: Мирутенко О.Л., Скрипчук О.С.)
від 26.11.2019
за заявою учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців" ОСОБА_1
про забезпечення позову
у справі № 921/629/19
за позовом учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців" ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців", Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтоінвест", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
про визнання недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців",
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1.Учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців" ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців", Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтоінвест", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про:
1) визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців", оформлених протоколами № 20/08/18 від 20.07.2018, № 22/11 від 22.11.2018, № 30/11 від 30.11.2018, № 02/01 від 02.01.2019;
2) визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців", здійсненого на підставі рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців", оформлених протоколами №20/08/18 від 20.07.2018 року;
3) визнання недійсним Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців", затвердженого загальними зборами ТОВ "Спілка підприємців", оформленими протоколом № 20/07/18 від 20.07.2018 та зареєстрованого реєстратором Пацула Василь Олександрович; Комунальне підприємство "Струсівське" Струсівської сільської ради; зміна складу або інформації про засновників; а також Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців", затвердженого загальними зборами ТОВ "Спілка підприємців", оформлених протоколом № 30/11 від 30.11.2018 та зареєстрованого реєстратором Музика Ігор Євгенович; Тернопільська філія комунального підприємства "Центр реєстрації прав" Корецької районної ради Рівненської області.
1.2. Також учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців" ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області із заявою від 07.10.21019 про забезпечення позову в порядку статті 137 Господарського процесуального кодексу України шляхом :
- заборони загальним зборам учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців" приймати рішення про зміну складу учасників Товариства, про перерозподіл часток між учасниками Товариства, про звернення до суду щодо початку процедури банкрутства та уповноваження особи на подання таких документів, про прийняття рішення про перехід до процедурі ліквідації Товариства та обрання ліквідаційної комісії (ліквідатора), про зміну місцезнаходження Товариства;
- заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців", в тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток акціонерів (учасників) Товариства, розміру статутного капіталу, виключення акціонерів (учасників товариства, зміну особи, яка уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства, зміну місцезнаходження Товариства, про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство санації, зокрема відомості про розпорядника майна, санатора;
- накладення арешту на активи Товариства, будь-яке майно та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців" для унеможливлення розпоряджатися ними особами, що діють від імені Товариства до вирішення спору по суті та набранням рішенням у даній справі законної сили.
1.3. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.10.2019 заяву про забезпечення позову від 07.10.2019 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців" ОСОБА_1 задоволено.
З метою забезпечення позову у даній справі місцевий господарський суд ухвалив:
заборонити загальним зборам учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців" приймати рішення про зміну складу учасників Товариства, про перерозподіл часток між учасниками Товариства, про звернення до суду щодо початку процедури банкрутства та уповноваження особи на подання таких документів, про прийняття рішення про перехід до процедури ліквідації Товариства та обрання ліквідаційної комісії (ліквідатора), про зміну місцезнаходження Товариства;
заборонити державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти/здійснювати/проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців", в тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток акціонерів (учасників) Товариства, розміру статутного капіталу, виключення акціонерів (учасників товариства, зміну особи, яка уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства зміну місцезнаходження Товариства, про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство санації, зокрема відомості про розпорядника майна, санатора;
та наклав арешт на активи Товариства, майно та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців" для унеможливлення розпоряджатися ними особами, що діють від імені Товариства до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили.
1.4. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.10.2019 залишено без змін.
1.5. При цьому суди попередніх інстанцій встановили, що 26.01.2016 ОСОБА_1 та ОСОБА_4, створили та зареєстрували Товариство з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців", ЄДРПОУ 40232314 із статутним капіталом у 800 грн, із рівними частками по 50% (400 грн) кожному засновнику. Цією ж датою зареєстровано Статут Товариства.
Разом з тим, як зазначив у заяві про забезпечення позову ОСОБА_1, відповідачі шляхом проведення неодноразових загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців" та на підставі рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців", оформлених протоколами з 2016 року по 2019 рік здійснили через різних реєстраторів реєстраційні дії щодо внесення змін до установчих документів та до статутного фонду, чим, на його думку, грубо порушили права та законні інтереси позивача як учасника товариства щодо здійснення управління його діяльністю, та отримання прибутку і дивідендів, зменшили його частку та виключили зі складу учасників товариства.
Так, зокрема, згідно з рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців" №30/11 від 30.11.2018 частка ОСОБА_1 - складала вже 0,000484846%.
Окрім того, як стверджує позивач - ОСОБА_1, 07.10.2019 зайшовши на сайт Мінюсту, з`ясував, що в переліку засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців" він відсутній.
1.6. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованою, а також є наявними фактичні обставини, з якими пов`язується застосування відповідних заходів до забезпечення позову.
2. Короткий зміст вимог касаційної скарги
2.1. Не погоджуючись з постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 та ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.10.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.
2.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:
-суди попередніх інстанцій не оцінили обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не перевірили співрозмірність виду забезпечення позову, який просив застосувати позивач позовним вимогам, не оцінили рівноцінності заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, жодним чином не обґрунтували необхідності вжиття таких заходів, пославшись лише на загальні норми процесуального права та доводи заявника;
-суди попередніх інстанцій не врахували відсутність достатніх правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не дослідили питання щодо імовірності порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів інших учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців" та відсутності належних доказів на підтвердження вчинення відповідачами дій, спрямованих на порушення прав позивача;
-суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, не взяв до уваги, що накладення арешту на активи товариства, будь-яке майно та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців" взагалі зупинить поточну господарську діяльність товариства, унеможливить укладання товариством договорів з контрагентами, здійснення виробництва продукції, надання послуг, тощо;
-суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, наклавши арешт на активи товариства, будь-яке майно та грошові кошти, що належать товариству не врахував, що заявлені у даній справі позовні вимоги не є майновими. В даному випадку предметом позову, з яким звернувся заявник є вимоги немайнового характеру - визнання недійсними рішення загальних зборів учасників, договору та Статутів товариства. Виконання рішення у даній справі не може бути утруднено в будь-якому випадку, оскільки не пов`язане з майном товариства. Тобто такий обраний заявником захід забезпечення позову як накладення арешту на активи товариства, будь-яке майно та грошові кошти, що належать товариству, не відповідають предмету позову. Крім того, такий захід забезпечення позову не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості і адекватності, а також порушує баланс інтересів учасників справи. При цьому скаржник наголошує на необхідності врахування правової позиції, викладеної в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, згідно з якою в немайнових спорах має досліджуватися чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду;
-забезпечення позову шляхом заборони проведення будь-яких реєстраційних дій фактично унеможливить подальшу роботу товариства та порушить права третіх осіб - учасників товариства на участь в управління товариством. Крім того, такі заходи забезпечення позову не відповідають предмету спору;
-задоволені судом заходи забезпечення позову в частині заборони загальним зборам товариства приймати рішення про зміну складу учасників товариства. Про перерозподіл часток, про звернення до суду щодо початку процедури банкрутства та уповноваження особи на подання таких документів, про прийняття рішення про перехід до процедури ліквідації товариства та обрання ліквідаційної комісії, про зміну місцезнаходження товариства, не відповідають приписам частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такі рішення не є конкретно визначеними та такими, що прямо стосуються предмета спору.
2.3. Також Товариством з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців" подано доповнення до касаційної скарги, в яких викладено пояснення щодо касаційної скарги та повторно наголошено на тому, що обрані позивачем та задоволені господарськими судами заходи забезпечення позову прямо не стосуються предмета спору.
2.4. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
3. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
3.1. Згідно з частиною 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
3.2. Відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
3.3. Предметом касаційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про вжиття заходів забезпечення позову, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції.
3.4. Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
3.5. Згідно з положеннями статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема
1)накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:
1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;
2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;
3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;
4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу (частина 9).
Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
3.6. Отже, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.
3.7. З огляду на викладене, для вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.
Відповідно до позовної заяви предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_1 до відповідачів про
визнання недійсними низки рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців", а саме: оформлених протоколами № 20/08/18 від 20.07.2018, № 22/11 від 22.11.2018, № 30/11 від 30.11.2018, № 02/01 від 02.01.2019;
визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців";
визнання недійсними редакцій Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка підприємців", затверджених загальними зборами ТОВ "Спілка підприємців", оформленими протоколом № 20/07/18 від 20.07.2018 та загальними зборами ТОВ "Спілка підприємців", оформлених протоколом № 30/11 від 30.11.2018.
Як встановлено судом першої інстанції предметом спору у даній справі є, зокрема, визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів, якими змінено керівника та змінено склад учасників товариства, збільшено розмір статутного фонду шляхом прийняття нових учасників та зменшено розмір частки позивача.
В обґрунтування позовних вимог та заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 посилався на те, що відповідачі шляхом проведення неодноразових загальних зборів ТОВ "Спілка підприємців" та на підставі рішень загальних зборів ТОВ "Спілка підприємців", оформлених протоколами з 2016 року по 2019 рік, здійснили через різних реєстраторів реєстраційні дії щодо внесення змін до установчих документів та до статутного фонду, чим, на думку позивача, грубо порушили права та законні інтереси позивача як учасника товариства щодо здійснення управління його діяльністю, та отримання прибутку і дивідендів, зменшили його частку, та станом на 07.10.2019 - виключили зі складу учасників товариства.
Отже, виходячи з предмета та підстав позову, місцевий господарський суд дійшов висновку, що кінцевою метою позову у справі № 921/629/19 є відновлення складу учасників та керівництва, які існували до проведення загальних зборів, що були оформлені оскаржуваними рішеннями загальних зборів учасників Товариства.
3.8. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.
Отже, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Оскільки у цій справі предметом позову є вимоги, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову має досліджуватися наявність такої підстави для вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Тобто має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявлених заходів забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.