Окрема думка
суддів Великої Палати Верховного Суду Єленіної Ж. М., Гриціва М.І., Лобойка Л.М., Британчука В.В., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Ситнік О.М.,
справа № 11-867сап19
06 лютого 2020 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду (далі - Велика Палата) розглянула у судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі також - ВРП, Рада) від 16 липня 2019 року № 1874/0/15-19 (далі також - рішення ВРП), ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 17 жовтня 2018 року № 3151/2дп/15-18 (далі також - рішення Дисциплінарної палати), та залишила скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення ВРП - без змін.
1. Рішенням Дисциплінарної палати, залишеним без зміни ВРП, суддю Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), та щодо неї застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження.
2. За висновками Дисциплінарної палати, з якими погодилася Рада, ОСОБА_1 , здійснюючи повноваження слідчого судді, через грубу недбалість допустила істотні порушення норм процесуального права в ході розгляду клопотання слідчого про встановлення ОСОБА_2 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 Кримінального кодексу України, та його захиснику строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12017110140001062 від 06 липня 2017 року в порядку виконання вимог статті 290 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). На переконання дисциплінарного органу, зазначене порушення полягало в розгляді клопотання і встановленні ОСОБА_2 строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування всупереч вимогам частини десятої статті 290 КПК без належного повідомлення підозрюваного про час і місце судового засідання. Як констатували Дисциплінарна палата і ВРП, наведене порушення суддею норм процесуального права унеможливило реалізацію ОСОБА_2 своїх процесуальних прав, а саме позбавило його права заявити перед судом свої заперечення щодо клопотання слідчого і призвело до незаконної відмови підозрюваному в доступі до правосуддя.
3. Залишаючи скаргу ОСОБА_1 без задоволення, Велика Палата не виявила у поданій до неї скарзі судді доводів чи аргументів, що були би вагомими чи відмінними від наведених у скарзі до ВРП настільки, щоб задовольнити їх та ухвалити нове рішення про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
4. Натомість Велика Палата визнала правильними висновки Ради щодо визначення підстав притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і правової кваліфікації її дій.
5. Проте, на наше переконання, з зазначеним рішенням Великої Палати погодитися не можна з огляду на наступне.
6. Обов`язковими елементами об'єктивної сторони дисциплінарного правопорушення, передбаченого підпунктом «а» пункту першого частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII є: істотне порушення суддею норм процесуального права; наслідки таких порушень у виді унеможливлення реалізації учасниками справи свої процесуальних прав або виконання процесуальних обов'язків; причинно-наслідковий зв'язок такої неможливості з допущеними суддею порушеннями.
7. З суб`єктивної сторони необхідною юридичною ознакою дисциплінарного проступку є вина у формі умислу або грубої недбалості. Груба недбалість полягає у нехтуванні своїми службовими обов`язками, є проявом байдужого і безвідповідального ставлення до них.
8. Відсутність принаймні одного з елементів складу проступку виключає дисциплінарну відповідальність.
9. З урахуванням наведеного не поділяємо висновків Великої Палати про те, що рішення ВРП містить належне обґрунтування наявності в діях судді ОСОБА_1 юридичних ознак дисциплінарного правопорушення, поставленого їй за провину.
10. Стаття 290 КПК зобов`язує сторін кримінального провадження перед направленням обвинувального акта до суду відкривати одна одній в установленому закономпорядку зібрані під час досудового розслідування матеріали, які кожна з них має намір використовувати в суді як докази. Згідно з частиною десятою наведеної статті кожній стороні кримінального провадження має бути надано достатній час для ознайомлення з відповідними матеріалами. У разі зволікання з ознайомленням слідчий суддя за клопотанням протилежної сторони з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк вчинення зазначеної дії, після спливу якого сторона кримінального провадження вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів.
11. Наведена норма процесуального права дійсно містить припис щодо повідомлення сторін про розгляд слідчим суддею клопотання і дозволяє розглядати його в разі неприбуття цих осіб лише за умови належного повідомлення їх про час і місце судового засідання.
12.