1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції


Постанова

Іменем України


25 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 127/2709/17

провадження № 61-36641св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Вінниці, відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

треті особи - Служба у справах дітей Вінницької міської ради,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниці на рішення Вінницького міського суду Вінницької області

від 19 грудня 2017 року у складі судді Бойко В. М. та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 04 травня 2018 року у складі колегії суддів: Оніщука В. В., Голоти Л. О., Медвецького С. К.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (далі - Закон України № 460-IX).

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року Квартирно-експлуатаційний відділ міста Вінниці

(далі - КЕВ міста Вінниці) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3, третя особа - Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про виселення без надання іншого житла.

Позовна заява мотивована тим, що на балансі КЕВ міста Вінниці перебуває гуртожиток на АДРЕСА_1 .

23 грудня 2014 року ОСОБА_1 як працівнику Збройних Сил України видано ордер № 05 на кімнату АДРЕСА_1 на склад сім`ї, яка складається з трьох осіб: він, дружина - ОСОБА_2 та донька - ОСОБА_3 .

Згідно з наказом від 12 грудня 2016 року № 192 ОСОБА_1 звільнено з посади юрисконсульта управління КЕВ міста Вінниці на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП за угодою сторін.

Оскільки відповідач звільнений з роботи у КЕВ міста Вінниці, тому він втратив право проживати у кімнаті військового гуртожитку на підставі пункту 5.8 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка затверджена Наказом Міністерства Оборони України від 30 листопада

2011 року № 737 (далі - Інструкція № 737 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої працівник та члени його сім`ї зобов`язані у двотижневий строк звільнити займане ними жиле приміщення в гуртожитку у разі звільнення з роботи, крім звільнення на пенсію за віком і у разі, якщо працівник пропрацював на підприємстві більше 10 років, та в інших випадків, передбачених законодавством.

Посилаючись на вищевказане, КЕВ міста Вінниці просив суд виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня

2017 року у задоволенні позову КЕВміста Вінниці відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 04 травня 2018 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня

2017 року залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що загальний стаж роботи відповідача ОСОБА_1 у Збройних Силах України становить 26 років, позивачем не доведено належними та допустимими доказами на підтвердження того, що вказаний будинок в цілому та, зокрема, кімната АДРЕСА_1 , належать на праві власності тій чи іншій особі. При цьому індивідуальна картка обліку будівлі не є правовстановлюючим документом, позивачем не надано доказів того, що вказаний будинок є гуртожитком та має статус службового житла.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі КЕВ міста Вінниці просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що загальний стаж роботи

ОСОБА_1 у КЕВ міста Вінниці як установи, що надала службове жиле приміщення, становить менше 10 років, а тому з урахуванням положень Інструкції № 737 останній втратив право проживати у кімнаті гуртожитку для військовослужбовців.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 23 грудня 2014 року ОСОБА_1 як працівнику Збройних Сил України видано ордер № 05 на кімнату АДРЕСА_1 на склад сім`ї, яка складається з трьох осіб: він, дружина - ОСОБА_2 та донька - ОСОБА_3 .

Згідно з наказом від 12 грудня 2016 року № 192 ОСОБА_1 звільнено з посади юрисконсульта управління КЕВ міста Вінниці на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП за угодою сторін.

Відповідно до довідки КЕВ міста Вінниці від 06 лютого 2017 року № 53 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 проживають та зареєстровані у кімнаті АДРЕСА_1 .

Як вбачається з довідки Виконавчого комітету Вінницької міської ради

від 07 червня 2017 року, ОСОБА_1 згідно з рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 24 вересня 2015 року № 2159 перебуває на квартирному обліку при Виконавчому комітеті Вінницької міської ради за № 1932 загальної черги.

Також матеріали справи містять висновок Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26 вересня 2017 року про недоцільність виселення дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з кімнати АДРЕСА_1 гуртожитку, який розташований у будинку АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 3 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.


................
Перейти до повного тексту