Постанова
Іменем України
21 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 541/2410/19
провадження № 61-560св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, державний реєстратор виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області Павленко Богдан Миколайович,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 жовтня 2019 року у складі судді Андрущенко-Луценко С. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Кривчун Т. О., Бондаревської С. М., Пилипчук Л. І.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, державного реєстратора виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області Павленка Богдана Миколайовича про скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, державного реєстратора виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області Павленка Б. М. про скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що дії ОСОБА_2 щодо подання державному реєстратору Павленку Б. М. стосовно неподання всіх необхідних документів для вчинення реєстрації, а також дії державного реєстратора Павленка Б. М. стосовно реєстрації права власності на нежитлове приміщення, їдальня, загальною площею 820 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, без наявності інформації про оцінку вищевказаного майна на момент реєстрації є неправомірними.
Позивач просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 39534935 від 06 лютого 2018 року, державного реєстратора Павленка Б. М. щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення, їдальня, загальною площею 820 кв. м за адресою: АДРЕСА_2, приміщення 2 за ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 жовтня 2019 року, яка залишена без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року, прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що вказана справа підсудна Миргородському міськрайонному суду Полтавської області, оскільки подана за місцем реєстрації одного з відповідачів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на порушення процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю (Кременчуцького районного суду Полтавської області).
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її з Миргородського міськрайонного суду Полтавської області.
29 січня 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що посилання судів на постанову пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 є недоречним та не відповідає вимогам ЦПК України щодо застосування висновків Верховного Суду у судовій практиці.
У касаційній скарзі зазначається, що позивачем фактично оскаржуються дії державного реєстратора, відтак, логічно було б припустити, що ОСОБА_2 зазначена у позові штучно, фактично з метою вибору більш привабливої для позивача територіальної підсудності.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу позивач ОСОБА_1 просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що у листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду з вказаним позовом до ОСОБА_2, державного реєстратора Павленка Б. М. в якому прохав скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 39534935 від 06 лютого 2018 року державного реєстратора Павленка Б. М. щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення, їдальня, загальною площею 820 кв. м за адресою: АДРЕСА_2, приміщення 2 за ОСОБА_2 (а. с. 2 - 8).
21 жовтня 2019 року місцевим судом було зроблено запит до відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області щодо встановлення місця проживання відповідача ОСОБА_2 (а. с. 47) та, згідно отриманої інформації, остання дійсно зареєстрована в АДРЕСА_3 (а. с. 49).
У подальшому, як зазначено вище, місцевим судом було постановлено оскаржувану ухвалу про відкриття провадження у справі (а. с. 50).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.