ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2020 року
Київ
справа №671/720/17
адміністративне провадження №К/9901/43819/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Волочиської міської об`єднаної територіальної громади Хмельницької області на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 29 червня 2017 року у складі судді Павлової А.С. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Кузьмишина В.М., Сушка О.О., Боровицького О.А. у справі за позовом ОСОБА_1 до Волочиської міської об`єднаної територіальної громади, третя особа - Клининська ЗОШ І-ІІІ ступенів, про зобов`язання вчинити дії, -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просила винести рішення, яким зобов`язати Волочиську міську об`єднану територіальну громаду (надалі по тексту - відповідач) повторно розглянути її заяви про виділення земельної ділянки площею 10 та затвердити проект рішення № 311.
Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 29 червня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року, зобов`язано Волочиську міську об`єднану територіальну громаду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення землі для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту с. Клинини Волочиського району.
У задоволенні решти позову - відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що при процедурному вирішенні питання регулювання земельних відносин необхідно керуватись нормами земельного законодавства, а не Регламентом Волочиської міської ради (надалі по тексту - Регламент), на думку заявника, є незаконним, що в подальшому призвело до незаконності судових рішень. Вказує, що Регламентом не передбачено обов`язковості внесення двох проектів рішення про надання дозволу на розробку проекту та про відмову у наданні дозволу (відхилення заяви, відмову в задоволенні заяви). Наголошено на тому, що згідно Регламенту, ті питання, які не набрали більшості голосів "За", не можуть стати рішеннями - актами органу місцевого самоврядування.
У поданому відзиві позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 02.06.2016 до виконкому Волочиської міської ради на ім`я голови Волочиської міської об`єднаної територіальної громади Черниченка К.В. було подано заяви від: Омельчук О.В., Омельчука А.В., Омельчук М.П., Омельчука О.В., Омельчука В.А., відповідно до вимог ст.ст. 118, 121 ЗК України про надання дозволів на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення кожному земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту Клининської сільської ради Волочиського району.
Листами голови Волочиської міської об`єднаної територіальної громади Черниченко К.В. від 16.06.2016 №№ 199-203 відмовлено у задоволенні вказаної заяви у зв`язку із тим, що земельні ділянки, щодо яких подано графічні матеріали бажаного місця розташування, згідно з рішенням сесії від 21.03.1997 № 11 "Про додаткове виділення землі Клининській ЗОШ" виділено Клининській ЗОШ.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 було визнано протиправними дії голови Волочиської міської об`єднаної територіальної громади Волочиської міської ради Хмельницької області Черниченка К.В. щодо не подання заяв ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 на розгляд сесії або іншого уповноваженого органу Волочиської міської ради. Зобов`язано голову Волочиської міської об`єднаної територіальної громади Хмельницької області передати заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою, щодо відведення земельних ділянок кожному, орієнтовною площею 2,0 га., для ведення особистого селянського господарства в межах Клининської сільської Ради Волочиського району Хмельницької області, на повторний розгляд до уповноваженого органу Волочиської міської об`єднаної територіальної громади.
На виконання вищевказаної постанови від 16.02.2017 Волочиська міська ОТГ 18.04.2017 повторно розглянула питання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу і членам її сім`ї та, як вказано позивачем в позовній заяві, відмовила у задоволенні її заяви, посилаючись при цьому на те, що зазначена земельна ділянка була виділена для Клининської ЗОШ І-ІІІ ступенів ще у 1997 році і тому відповідачем надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для дослідницьких та навчальних цілей саме Клининській ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Не погодившись із зазначеним, позивач звернулась із цим позовом до суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що органом місцевого самоврядування жодного рішення по суті з приводу розгляду заяв позивача про виділення їй та членам її сім`ї земельної ділянки не приймалось. При цьому, суд зазначив, що зобов`язання відповідача приймати відповідний проект рішення суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки призведе до втручання в дискреційні повноваження відповідного органу, а тому відмовив у задоволенні позову в цій частині.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.