ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2020 року
м. Київ
справа №814/1855/16
адміністративне провадження №К/9901/37164/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Шарапи В. М., Чиркіна С. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду (у складі головуючого судді Біоносенка В. В.) від 12 грудня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Вербицької Н. В., суддів: Джабурії О. В., Кравченка К. В.) від 21 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату про зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Миколаївського обласного військового комісаріату (далі - Миколаївського ОВК), в якому просив:
- визнати недійсним та скасувати рішення комісії Миколаївського ОВК від 08 травня 2015 року № 10/4133, яким було відмовлено у встановлені ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій;
- зобов`язати визнати позивача учасником бойових дій і видати йому відповідне посвідчення, а також внести зміни до особової справи щодо терміну проходження служби.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року закрито провадження у цій справі в частині позовних вимог щодо зобов`язання Миколаївського ОВК внести зміни до особової справи ОСОБА_1 (особистий номер Е-175007 ЗС СРСР), щодо термінів проходження служби в пільговому порядку при виконанні спеціальних завдань в зонах збройного конфлікту та в умовах надзвичайного стану (комендантської години), а також проходження служби військовослужбовцями офіцерського складу прикордонних військ СРСР в тих же умовах по виконанню завдань по зупиненню воєнних дій на території Нагорного Карабаху та зобов`язання комісії з питань розгляду матеріалів справи Миколаївського ОВК визнати ОСОБА_1 учасником бойових дій і видати йому посвідчення встановленого зразку.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування рішення Миколаївського ОВК від 08 травня 2015 року № 10/4133, яким відмовлено позивачу в розгляді питання щодо встановлення статусу "учасника бойових дій".
У жовтні 2016 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 щодо перегляду за нововиявленими обставинами ухвали та постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року.
Як на підставу для перегляду ухвали та постанови за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 посилається на те, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій не враховані наступні копії документів: архівна довідка від 10 жовтня 2002 року № 3/1259, архівна довідка від 19 липня 2010 року № 21/59/к-5533, архівна довідка від 10 січня 2010 року № 15/32-к-129АМН, які є суттєвими для вирішення справи та не враховані зміни в законодавстві.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судових рішень в зв`язку з нововиявленими обставинами відмовлено.
Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, у березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року і передати справу на новий розгляд для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права і не дослідили належним чином усі обставини справи. Так, додані ним довідки, а також інші матеріали, які не досліджувалися судами, повинні бути враховані для належного розгляду справи. Скаржник посилається на те, що рішення, які він хоче переглянути за нововиявленими обставинами, прийняті на підставі наказу Міноборони України від 08 квітня 2009 року № 158 та наказу Міноборони України від 07 травня 2015 року № 200, які скасовані.
Ухвалою від 19 березня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою від 26 лютого 2020 року призначив її до розгляду.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
Відповідно до ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими обставинами. Серед підстав для такого перегляду є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
У розумінні КАС України до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.
Тобто, з вищевикладених норм вбачається, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.