ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2020 року
м. Київ
справа №804/6777/17
адміністративне провадження №К/9901/58855/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Феликс" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Олійник В. М.) від 11 грудня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Суховарова А. В., суддів: Головко О. В., Ясенова Т. І.) від 05 липня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромир" до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рудкевича Євгена Володимировича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Феликс", ОСОБА_1, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію договору оренди землі,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромир" (далі - ТОВ "Агромир") звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рудкевича Є. В., треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Феликс" (далі - ТОВ "Агро Феликс"), ОСОБА_1, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рудкевича Є. В. від 14 червня 2017 року № 35675068 про державну реєстрацію договору оренди землі від 01 червня 2017 року № АФ-3/01, укладеного між ТОВ "Агро Феликс" та ОСОБА_1 .
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 11 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року, позов задовольнив повністю.
Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, у серпні 2018 року ТОВ "Агро Феликс" звернулось до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ТОВ "Агро Феликс" зазначило, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку, що приватний нотаріус повинен був направити запити до органів влади, підприємств, установ, організацій про реєстрацію прав, що виникли до 01 січня 2013 року, адже договір між ТОВ "Агро Феликс" та ОСОБА_1 укладений після 2013 року. Також, суди не обґрунтували, чому вони при прийняті оскаржуваних судових рішень дали перевагу витягу з державного земельного кадастру від 16 червня 2017 року порівняно з витягом з державного земельного кадастру від 02 червня 2017 року.
Крім того, скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права, оскільки судами попередніх інстанцій неправильно визначено характер спірних правовідносин, що призвело до необґрунтованих висновків про наявність підстав для розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою від 21 серпня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою від 26 лютого 2020 року призначив її до розгляду.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
Як убачається з матеріалів справи, 20 листопада 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір № 70 оренди земельної ділянки, площею 5,780 га (кадастровий номер 1223286000:01:027:0390), яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, згідно з державним актом на право приватної власності на землю від 26 травня 2009 року серії ДП № 036829.
Договір оренди земельної ділянки був зареєстрований Новомосковським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок було вчинено запис від 18 січня 2010 року за № 04-10-126-00009.
Пунктом 3. 1 договору оренди землі від 20 листопада 2007 року передбачено, що договір оренди між позивачем та ОСОБА_1 був укладений терміном на 15 років строком до 20 листопада 2022 року.
На виконання вимог вказаного договору між ТОВ "Агромир" та ОСОБА_1 був підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки, за яким ОСОБА_1 передала позивачу земельну ділянку в оренду.
16 жовтня 2017 року з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 100398884 від 16 жовтня 2017 року, ТОВ "Агромир" дізналося що в Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рудкевичем Є. В. була проведена державна реєстрація укладеного між ТОВ "Агро Феликс" та ОСОБА_1 ще одного договору оренди землі від 01 червня 2017 року № АФ-3/01 щодо оренди земельної ділянки, площею 5,780 га (кадастровий номер 1223286000:01:027:0390), яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області,, про що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 червня 2017 року, індексний номер 35675068 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про інше речове право № 20910118.
Вважаючи, що такі дії відповідача є протиправними, ТОВ "Агромир" звернулося до суду з даним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов таких висновків.
Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України; тут і далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом).
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Спором адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
За правилами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.