ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2020 року
м. Київ
справа №0340/1817/18
провадження №К/9901/7342/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценко С.Г.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 (головуючий суддя Мачульський В.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 (колегія суддів у складі головуючого судді Затолочного В.С., суддів Бруновської Н.В., Матковської З.М.)
у справі №0340/1817/18
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк" Костенко Ігоря Івановича
про зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" Костенка Ігоря Івановича про зобов`язання включити її до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при ліквідації Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" та зобов`язання виплатити кошти по вкладу в сумі 55527,00 грн.
2. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2018, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018, позовну заяву повернуто позивачу з мотивів пропуску строку звернення до суду.
3. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
4. Повертаючи позову заяву, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження конкретних фактів, що позбавляли її можливості протягом більш ніж чотирьох років звернутися з відповідним позовом до суду.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
5. У своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що про порушення своїх прав дізналась лише 20.06.2017 з листа відповідача. У період 2017-2018 років позивач помилково зверталась з цим позовом до судів інших юрисдикцій, а тому вважає, що строк пропущений нею з поважних причин.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.
7. Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
8. Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
9. За приписами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.