РІШЕННЯ
Іменем України
20 лютого 2020 року
м. Київ
справа №800/524/16
адміністративне провадження №П/9901/23/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Бучик А.Ю., Гімон М.М., Коваленко Н.В., Кравчук В.М.,
секретар судового засідання - Іванова Н.П.
за участю: представників позивача та представника третьої особи
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, третя особа на стороні відповідача Вища рада правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення, -
в с т а н о в и в :
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Верховної Ради України, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову від 29 вересня 2016 року №1612-VIII "Про звільнення судді", якою його звільнено з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята Верховною Радою України з порушенням процедури звільнення з посад суддів, передбаченої частиною п`ятою статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10.02.2010 №1861-VI (із змінами і доповненнями), оскільки звільнення його з посади судді відбулось за його відсутності без належного повідомлення про розгляд питання про його звільнення, призначивши вирішення такого питання лише один раз.
При цьому позивач зазначає, що письмового повідомлення про розгляд 29.09.2016р. Верховною Радою України питання про його звільнення до вказаної дати він так і не отримував. Натомість 27.09.2016р. на сайті Верховної Ради України в розділі новини о 19-15 год з`явилось повідомлення прес-служби Апарату Верховної Ради України про запрошення, в тому числі позивача, на пленарне засідання Верховної Ради України 29.09.2016р., водночас таке повідомлення він мав отримати не пізніше як за три дні до його проведення.
Посилався на те, що в силу положень п. 2 ч. 5 ст. 216-1 Регламенту Верховної Ради України розгляд питання про звільнення судді може бути розглянуто за його відсутності лише у разі повторного неприбуття судді, щодо якого розглядається питання про звільнення, на засідання Верховної Ради України, за умови повідомлення йому про розгляд питання про його звільнення у строк, передбачений цією частиною. Водночас, оскаржувану постанову було прийнято без участі позивача під час першого розгляду Верховною Радою України даного питання.
Крім того посилався на те, що відповідачем проігноровано вимоги закону про те, що питання про звільнення судді, обраного Верховною Радою безстроково, на пленарному засіданні Верховної Ради починається з оголошення головуючим на пленарному засіданні подання Вищої ради юстиції. Водночас Головою Верховної Ради зазначеного порядку дотримано не було.
Також посилався на те, що Верховна Рада України порушила положення статті 84 Конституції України, статті 24 Закону України "Про статус народного депутата України" від 17.11.1992 № 2790-XII (зі змінами та доповненнями), положення частини третьої статті 47 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10.02.2010 № 1861-VI (із змінами і доповненнями), оскільки рішення про його звільнення було прийнято за відсутності більшості народних депутатів, а присутні на пленарному засіданні народні депутати свідомо та незаконно голосували за відсутніх колег. З огляду на зазначене, процедура розгляду парламентом питання про його звільнення, як і звільнення інших суддів, не забезпечувала відповідних умов для належної оцінки доказів та юридичної кваліфікації зазначених нею фактів, а оскаржувана постанова відносно нього прийнята з порушенням положень Конституції України, Закону України "Про статус народного депутата України" та Регламенту Верховної Ради України.
Також наголошував, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Олександр Волков проти України" констатував, що таке прийняття рішення порушило принцип юридичної визначеності й, відповідно, не узгоджується з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того посилався на те, що розгляд питання про його звільнення на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради України 29.09.2016р. відбувся всепереч вимогам ч. 8 ст. 19 Регламенту Верховної Ради України, оскільки від Президента України пропозицій про його звільнення не надходило, а також статті 25 Регламенту - за відсутності будь-яких доказів включення зазначеного питання до порядку денного.
В додаткових поясненнях до позовної заяви позивач наголошував на тому, що оскільки проект постанови про його звільнення було внесено народним депутатом Гройсманом В.Б., повноваження якого, як народного депутата було достроково припинено 14.04.2016р., вказаний проект постанови про його звільнення не міг бути предметом розгляду на позачерговому засіданні Верховної Ради України, яке відбулось 29.09.2016р.
Відповідач у письмових запереченнях проти позову просить відмовити в задоволенні позову повністю. Вважає, що приймаючи спірну постанову, Верховна Рада України діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Свою позицію відповідач обґрунтовує положеннями частини другої статті 19, статті 75, статті 83, пункту 2 частини другої статті 88 Конституції України, пунктами 4, 5, 6 частини п`ятої статті 126, статті 131 Конституції України, статті 111, частин першої-третьої, п`ятої статті 116, статті 122 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI (зі змінами та доповненнями), статей 1, 3, частини першої статті 32 Закону України "Про Вищу раду юстиції" від 15.01.1998 № 22/98-ВР (зі змінами та доповненнями), частини восьмої статті 19, статей 216, 216-1 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10.02.2010 № 1861-VI (із змінами і доповненнями).
Посилається на те, що звільнення судді з посади на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 126 Конституції України за порушення суддею присяги здійснює Верховна Рада України за поданням Вищої ради юстиції. Повноваження встановлювати факти, що свідчать про таке порушення, має Вища рада юстиції. Питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок. Верховна Рада України, розглядаючи подання Вищої ради юстиції про звільнення з посади судді, не є органом, що здійснює правосуддя, а на підставі конституційних повноважень виконує адміністративну процедуру звільнення судді з посади.
Крім того, зазначив, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд питання про його звільнення; розпорядження Голови Верховної Ради України від 27.09.2016 №352 про скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради України 29.09.2016 на вимогу Президента України опубліковане на офіційному веб-сайті Верховної Ради України; на виконання цього розпорядження у той же день позивачу надіслана урядова телеграма про розгляд на позачерговому засіданні Верховної Ради України подання про звільнення його з посади судді у зв`язку з порушенням присяги. Рішення про звільнення позивача з посади судді було прийнято відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України та оформлено відповідною постановою від 29 вересня 2016 року №1612-VIII.
Також зазначав, що позачергове засідання Верховної Ради України скликається винятково коли наявною є дійсно важлива суспільна потреба, яка в даному випадку була пов?язана з невідкладним розглядом питання щодо звільнення суддів у зв`язку з набранням чинності 30.09.2016р. Законів України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" та "Про судоустрій і статус суддів".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.10.2016р. відкрито провадження у даній справі, а ухвалою від 05.12.2016р. зупинено провадження у справі №9901/23/18 (П/800/524/16) до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №П/800/445/16 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення.
Відповідно до підпункту 5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 11.01.2018р. вказану справу прийнято до провадження Верховного Суду, а ухвалою від 18.07.2018р. поновлено провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження колегією у складі п`яти суддів.
В ході розгляду справи встановлено, що Указом Президента України від 13.05.2008р. №432/2008 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області строком на п`ять років.
18.06.2008р. ОСОБА_1 прийняв присягу судді.
Указом Президента України "Про переведення суддів" від 06.06.2011р. №644/2011 суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 переведений на роботу на посаду судді Дніпровського районного суду м. Києва.
Постановою Верхової Ради України від 18.04.2013р. №207-VII позивача обрано на посаду судді Дніпровського районного суду м. Києва безстроково.
09.06.2015р. Тимчасова слідча комісія з перевірки суддів загальної юрисдикції ухвалила висновок, яким встановила в діях позивача порушення присяги судді та направила матеріали перевірки до ВРЮ для подальшого розгляду та прийняття рішення.
Ухвалою ВРЮ від 24.09.2015р. №685/0/15-15 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді ОСОБА_1
03.11.2015р. дисциплінарна секція ВРЮ дійшла висновку щодо рекомендації внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Дніпровського районного суду м. Києва за порушення присяги.
26.11.2015р. за результатами розгляду зазначеної дисциплінарної справи ВРЮ прийняла рішення №898/0/15-15 "Про внесення до Верховної Ради України подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Дніпровського районного суду м. Києва у зв`язку з порушенням присяги судді".
30.12.2015р. ВРЮ внесла до ВРУ подання від 25.12.2015р. №70/0/12-15 про звільнення позивача з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва за порушення присяги судді, що підтверджується відтиском штампу вхідної кореспонденції апарату Верховної Ради України на такому поданні, копія якого наявна в матеріалах справи.
Підставою для рішення про внесення такого подання стали висновки Вищої ради юстиції про те, що розглядаючи клопотання про обрання міри запобіжного заходу позивач не обґрунтував чому жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання підозрюваними покладених на них процесуальних обов`язків. В порушення вимог ст. 372 КПК України не зазначив в ухвалах жодних доказів на підтвердження вчинення цими особами кримінального правопорушення, не забезпечив належної охорони прав, свобод та законних інтересів підозрюваного, а також повного і неупередженого судового розгляду.
Крім того, ВРЮ вказала, що позивач не здійснив належне виконання завдань кримінального провадження та принципу верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а надані ним пояснення не спростовують факту обрання найбільш суворого запобіжного заходу без зазначення наявності обгрунтованої підозри та відповідних ризиків.
Рішення ВРЮ від 26.11.2015р. №898/0/15-15 оскаржено позивачем до суду.
21.01.2016р. позивачем до Верховної Ради України було подано звернення з проханням не ставити на голосування питання про його звільнення з посади судді за порушення присяги до завершення судового оскарження рішення ВРЮ.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2016р. позов задоволено.
Постановою Верховного Суду України від 12.07.2016р. постанову Вищого адміністративного суду України від 16.03.2016р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до цього суду.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд, у зв`язку з чим позовну заяву ОСОБА_1 було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, який рішенням від 18.06.2018р. позов задовольнив.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2018р. рішення Верховного Суду від 18.06.2018р. скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
18.01.2016р. Сектором реєстрації законопроектів зареєстровано проект постанови Верховної Ради України "Про звільнення судді" №3581-12, внесений Головою Верховної Ради України В. Гройсманом .
З 14.04.2016р. головою Верховної Ради України обрано Парубія А .В .
Розпорядженням Голови Верховної Ради України Парубія А.В. від 27.09.2016р. №352, на вимогу Президента України про скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради України восьмого скликання та відповідно до частини восьмої статті 19 Регламенту Верховної Ради України, прийнято рішення про скликання позачергового пленарного засідання восьмого скликання на 10 годину 29.09.2016р., на якому буде розглянуто питання про звільнення суддів.
Відповідно до вказаного розпорядження Прес-служба Апарату Верховної Ради України 27.09.2016р. о 19.15 розмістила на офіційному веб-сайті Верховної Ради інформацію із запрошенням для участі суддів у розгляді на пленарному засіданні питання про звільнення суддів, у тому числі ОСОБА_1 .
Про розгляд питання про звільнення з посади судді на позачерговому засіданні Верховної Ради України 29.09.2016р. позивача повідомлено урядовою телеграмою від 27.09.2016р. на адресу місця його роботи - Дніпровського районного суду міста Києва.
Водночас, позивач наголошував на тому, що письмового повідомлення про розгляд 29.09.2016р. Верховною Радою України питання про його звільнення до вказаної дати він так і не отримував.
29.09.2016р. Верховною Радою України прийнято постанову №1612-VIII про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Дніпровського районного суду м. Києва відповідно до пункту 5 частини 5 статті 126 Конституції України у зв`язку з порушенням присяги судді.
Згідно зі стенограмою позачергового засідання Верховної Ради України від 29.09.2016р. головуючий повідомив про надходження подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів за порушення присяги, надав слово голові Комітету з питань правової політики та правосуддя Князевичу Р.П. та Голові Вищої ради юстиції Бенедисюку І.М.
Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Князевич Р.П., серед іншого, звернув увагу на те, що згідно з Регламентом присутність судді на засіданні парламенту є обов`язковою. Якщо суддя повторно не з`являється на засідання, тоді можна розглядати подання щодо його звільнення без нього. Ті, які зараз присутні на засіданні, мають право оскаржувати рішення, але й ті, які не з?явилися, також будуть оскаржувати ці рішення.
За результатами голосування з третьої спроби за рішення про звільнення позивача з посади судді проголосувало 230 народних депутатів, у зв?язку з чим таке вважається прийнятим.
Вважаючи вказану постанову ВРУ протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок призначення та звільнення суддів, станом на час виникнення спірних правовідносин, визначалися Конституцією України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010р. №2453-VI, Законом України "Про Вищу раду юстиції" від 15.01.1998р. №22/98-ВР, Законом України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" від 08.04.2014р. №1188-VII та Регламентом Верховної Ради України, затвердженим Законом України від 10.02.2010р. №1861-VI.
Відповідно до статті 126 Конституції України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) однією з підстав для звільнення судді з посади є порушення присяги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад.
Згідно з частинами 2, 3, 5 статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" факти, що свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України або Вищою радою юстиції. Звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України "Про Вищу раду юстиції". На підставі подання Вищої ради юстиції Верховна Рада України приймає постанову про звільнення судді з посади.
Відповідно до частини першої і другої статті 122 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення з посади судді, обраного безстроково, визначається цим Законом та Регламентом Верховної Ради України.
Питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок.
Частиною першою статті 216 Регламенту Верховної Ради України передбачено, що Верховна Рада звільняє з посад суддів Конституційного Суду України, призначених Верховною Радою, та суддів, обраних безстроково, відповідно до частин п`ятої, шостої статті 126 Конституції України, статті 23 Закону України "Про Конституційний Суд України" та Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
За змістом пункту 2 частини першої статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України відповідно до статті 126 Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховна Рада звільняє суддів, обраних Верховною Радою безстроково.
Відповідно до частини третьої статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України подання про звільнення судді, обраного Верховною Радою безстроково, вноситься до Верховної Ради Вищою радою юстиції. До подання додаються документи, що підтверджують підстави звільнення, передбачені частиною п`ятою статті 126 Конституції України.
За частиною другою статті 83 Конституції України позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.