ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 826/2758/17
адміністративне провадження № К/9901/43399/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/2758/17
за адміністративним позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи України" про скасування наказу № 185/5 від 25 січня 2017 року,
за касаційною скаргою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Кузьмишина О. М., Пилипенко О. Є., Шелест С. Б.) від 13 вересня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи України", в якому просила:
- скасувати наказ Міністерства юстиції України від 25 січня 2017 року № 185/5.
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що спірний наказ прийнятий з порушенням вимог законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2017 року задоволено адміністративний позов.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 25 січня 2017 року № 185/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".
Присуджено на користь приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 здійснений нею судовий збір у розмірі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року задоволено апеляційну скаргу Міністерства юстиції України.
Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2017 року та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи України" про скасування наказу № 185/5 від 25 січня 2017 року.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 21 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2017 року залишити в силі.
6. 27 вересня 2017 року, 03 жовтня 2017 року, 30 жовтня 2017 року, 01 листопада 2017 року та 06 листопада 2017 року до Вищого адміністративного суду України від ОСОБА_1 надійшли клопотання про прискорення розгляду справи.
7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2017 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження.
8. Вищим адміністративним судом справа до розгляду не призначалася.
9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
10. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
11. 21 березня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у справі № 826/2758/17 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Гриців М. І. - головуючий суддя, Берназюк Я. О., Коваленко Н. В.).
12. 25 - 27 червня 2018 року, 02 липня 2018 року, 05 липня 2017 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли клопотання про прискорення розгляду справи.
13. На підставі розпорядження в. о. начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду № 1021/0/78-19 від 18 липня 2019 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М. І., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.
14. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 липня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Тацій Л. В. - головуючий суддя, Шарапа В. М., Стеценко С. Г.
15. Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2020 року задоволено заяви суддів Тацій Л. В., Стеценка С. Г. та Шарапи В. М. про самовідвід.
Відведено суддів Тацій Л. В., Стеценка С. Г. та Шарапу В. М. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у цій справі.
16. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 160/0/78-20 від 28 січня 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з постановленням Верховним Судом 27 січня 2020 року ухвали про відведення судді-доповідача Тацій Л. В. та суддів Стеценка С. Г., Шарапи В. М. від розгляду матеріалів касаційної скарги.
17. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 січня 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
18. Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2020 року справу прийнято до свого провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що приватний нотаріусом ОСОБА_1 прийнято рішення № 24181210 за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) представника ТОВ "Кей-Колект" Жернової Є. В. від 05 вересня 2015 року, зареєстрованої у базі даних заяв Державного реєстру прав за реєстраційним № 13136794, та поданого разом із заявою договору іпотеки.
20. 05 вересня 2015 року на підставі рішення № 24181210 приватним нотаріусом ОСОБА_1 у Державному реєстрі прав відкрито розділ № 717900551101 на квартиру, проведено державну реєстрацію права власності ТОВ "Кей-Колект" на квартиру та внесено відповідний запис про право власності № 11053965.
21. 05 вересня 2015 року на підставі рішення № 24181210 нотаріусом ОСОБА_1 у розділ Державного реєстру прав за реєстраційним № 717900551101 внесено запис № 11053983 про державну реєстрацію обтяження (заборона) шляхом перенесення такого запису з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (запис № 5803308) та внесено відмітку про погашення такого запису.
22. 05 вересня 2015 року на підставі рішення № 24181210 приватним нотаріусом ОСОБА_1 у розділ Державного реєстру прав за реєстраційним № 717900551101 внесено запис № 11053994 про державну реєстрацію іпотеки шляхом перенесення такого запису з Державного реєстру іпотек (запис № 5803630), а також внесено відмітку про погашення такого запису.
23. Приватним нотаріусом ОСОБА_1 також внесено відомості у розділ за реєстраційним № 717900551101 Державного реєстру прав запису про припинення запису про державну реєстрацію іпотеки № 11053994 щодо квартири на підставі прийнятого нею рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 вересня 2015 року № 24181510.
24. 25 січня 2017 року Міністерством юстиції України видано наказ № 185/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", а саме про:
- задоволення у повному обсязі скарги ОСОБА_2 від 21 листопада 2016 року;
- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 вересня 2016 року № 24181210, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, внесення записів про скасування записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №№ 11053965, 11053994, 11053983 та запису про розділ з реєстраційним № 717900551101 у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, а також вилучення відмітки про погашення запису про обтяження за № 5803308 в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та іпотеки за № 5803630 у Державному реєстрі іпотек, які внесено на підставі цього рішення;
- анулювання доступу державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
25. Зазначений наказ видано на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 25 січня 2017 року, складеного за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 21 листопада 2016 року, зареєстрованої в Мін`юсті 28 листопада 2016 року за № 36982-0-33-16.
26. Також, апеляційним судом встановлено, що наказом Міністерства юстиції від 20 червня 2017 року № 10178/5 "Про внесення зміни до наказу Міністерства юстиції України від 25 січня 2017 року № 185/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" внесено до наказу Міністерства юстиції України від 25 січня 2017 року № 185/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" таку зміну: у пункті 2 наказу замінити дату прийняття приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень № 24181210 з "05 вересня 2016 року" на " 05 вересня 2015 року".
27. Вважаючи наказ від 25 січня 2017 року № 185/5 незаконним, а свої права порушеними, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
28. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позов приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України та державного підприємства "Національні інформаційні системи" про скасування наказу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
29. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позовних вимог виходив з того, що приватним нотаріусом ОСОБА_1 не було належним чином встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації, оскільки нею було проведено державну реєстрацію права власності ТОВ "Кей-Колект" на квартиру на підставі договору іпотеки, яким не передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на квартиру за відсутності окремого договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення таких вимог.
30. Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що спірний наказ Мін`юсту прийнятий відповідно до вимог законодавства, що регулює спірні правовідносини.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
31. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджуються з висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
32. Зокрема скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги те, що відповідачем не було забезпечено об`єктивного розгляду скарги, оскільки не повідомлено своєчасно про час та місце розгляду скарги суб`єкта оскарження, не витребував додаткових документів, а лише обмежився доводами скарги з додатками та інформацією, що міститься в державних реєстрах.
33. Також скаржник наводить алгоритм дій щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, порядок оскарження таких дій, а також зазначає про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_2, оскільки дії, які вчинені приватним нотаріусом є законними та правомірними.
34. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, та висновки суду першої інстанції, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування
35. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
36. Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
37. Орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 § 1, може розглядатися як "суд" у змістовному значенні цього терміна (рішення Європейського суду з прав людини у справі Sramek v. Austria від 22 жовтня 1984 року).
38. Суд або трибунал у змістовному значенні визначається за судовими функціями, тобто визначенням питань, що знаходяться у межах повноважень органу, що засновані на нормах права, і після проведення провадження у передбаченому законом порядку (рішення Європейського суду з прав людини у справі Sramek v. Austria від 22 жовтня 1984 року та справі Cyprus v. Turkey від 10 травня 2001 року, § 233).
39. Право винесення рішення входить у визначення поняття "суд". Провадження повинні забезпечувати "визначення судом проблем у спорі" відповідно до ст. 6 § 1 (рішення Європейського суду з прав людини у справі Benthem v. the Netherlands від 23 жовтня 1985 року, § 40).
Пункт 1 статті 6 Конвенції містить два аспекти вимоги безсторонності.
По-перше, орган, який розглядає справу, повинен бути безстороннім суб`єктивно, тобто жодний його член не повинен мати будь-якої особистої зацікавленості або упередженості. Вважається, що суддя є безстороннім, якщо немає доказів, які б свідчили про протилежне.
По-друге, такий орган повинен також бути безстороннім з об`єктивного погляду, тобто він повинен надати достатні гарантії, які б виключали будь-які законні сумніви стосовно цього (рішення Європейського суду з прав людини у справі Academy Trading Ltd. and Others v. Greece від 26 лютого 1998 року, § 43; Daktaras v. Lithuania від 19 вересня 2000 року, § 30; Moiseyev v. Russia від 09 жовтня 2008 року, § 174).
40. Виклики до суду, здійснені за допомогою публічного повідомлення, є недостатніми відповідно до Конвенції та порушують ст. 6 Конвенції про захист прав людини (рішення Європейського суду з прав людини у справі Dridi v. Germany від 26 жовтня 2018 року, § 33).
41. На національні суди покладається обов`язок з`ясувати чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані та, за необхідності, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі Созонов та інші проти України від 8 листопада 2018 року, § 8).
42. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість уявити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище відносно іншої сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ankerl v. Switzerland від 23 жовтня 1996 року, § 38; Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands від 27 жовтня 1993 року, § 33; Duљko Ivanovski v. the former Yugoslav Republic of Macedonia від 24 липня 2014 року, § 45; Popov v. Russia від 11 грудня 2006 року, § 177).