ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2020 року
Київ
справа №802/862/18-а
адміністративне провадження №К/9901/62051/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 802/862/18-а
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, Господарського суду Вінницької області
про визнання бездіяльності протиправною, стягнення вихідної допомоги,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2018, постановлену у складі суддів: Дончика В.В.
та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.08.2018, постановлену у складі колегії суддів: Гонтарука В.М., Граб Л.С., Білої Л.М.,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області (далі - відповідач-1, ТУ ДСАУ у Вінницькій області), Господарського суду Вінницької області (далі - відповідач 2), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не нарахування та невиплати вихідної допомоги у зв`язку із виходом у відставку у розмірі 10 місячних суддівських винагород за останньою посадою;
- стягнути з відповідачів вихідну допомоги у розмірі 229583,3 гривень.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 20 березня 1996 року по 03 жовтня 2016 року працювала на посадах судді Арбітражного суду Вінницької області та Господарського суду Вінницької області. Указом Президента України № 424/216 від 29.09.2016 року її було звільнено з посади у зв`язку із поданням заяви про відставку. На підставі вищезазначеного указу 03.10.2016 року наказом в.о. голови Господарського суду Вінницької області № 80-к позивача виведено зі штату суддів цього суду. Разом з тим, при звільненні їй не була виплачена вихідна допомога у зв`язку із відставкою. З метою її тримання, позивач звернулась із заявою до ТУ ДСАУ у Вінницькій області, Господарського суду Вінницької області, однак отримала відмови, що і стало підставою звернення до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.08.2018, залишено без змін рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2018, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Зазначені рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, тим, що на час звільнення позивача з посади судді (08.09.2016) Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні від 27 березня 2014 року № 1166-VII (далі - Закон № 1166-VII) було виключено статтю 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI), яка передбачала судді, який вийшов у відставку, виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою. Отже у відповідача відсутні правові підстави для виплати вихідної допомоги у розмірі 10-ти місячних заробітних плат за останньою посадою, оскільки право на відставку позивачем реалізовано після набрання чинності Законом № 1166-VII.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернулася з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 25.09.2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що Закон № 1166-VII, яким виключено статтю 136 Закон № 2453-VI, не поширюється на позивача, як такий, що не має зворотної сили, оскільки звужує зміст та обсяг існуючих прав та позбавляє вже набутого права на отримання вихідної допомоги. Посилаючись статтю 22 Конституції України вважає, що не може бути позбавлений вже набутого ним права на вихідну допомогу, а тому Закон № 1166-VII не може бути застосований до скаржника.
Відзиву на касаційну скаргу відповідачем не подано, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Указом Президента України № 424/2016 від 29.09.2016 року, у зв`язку з поданням заяви про відставку, крім інших, звільнено з посади судді ОСОБА_1 .
Наказом в.о. голови Господарського суду Вінницької області № 80-к від 03 жовтня 2016 року на підставі Указа Президента України №424/2016 від 29.09.2016 року позивача відраховано зі штату суддів в зв`язку із звільненням з посади судді.
01 вересня 2017 року позивач звернулась із заявою до ТУ ДСАУ у Вінницькій області про виплату їй вихідної допомоги у зв`язку із відставкою. На зазначений лист отримала відповідь, що виплату вихідної допомоги у зв`язку з виходом у відставку не передбачено Законом України " Про судоустрій і статус суддів" (в редакції чинній на момент її звільнення) та повідомлено, що будь-які виплати (в тому числі віхідної допомоги) здійснюються відповідно до наказу голови відповідного суду, як керівника бюджетної установи.
Тому, 29.09.2017 позивач звернулась із заявою до Господарського суду Вінницької області про виплату їй вихідної допомоги у зв`язку із відставкою. Однак, на зазначений лист отримала відповідь, що відповідно до роз`яснень Державної судової адміністрації України від 28.10.2016 року № 10-7773/16 на суддів звільнених з посади до 30.09.2016 року не поширюються норми Закону України "Про судоустрій і статус суддів", тому підстави для виплати позивачу вихідної допомоги відсутні.
Позивач не погоджуючись із такими відмовами та вважаючи, що вихідна допомога має бути виплачена їй у відповідності до положень частини 1 статті 136 Закону № 2453-VI яка діяла на момент набуття нею права на відставку, звернулася до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд звертає увагу, що 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.