ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2020 року
Київ
справа №803/3683/15
адміністративне провадження №К/9901/9205/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 803/3683/15
за позовом ОСОБА_1
до прокуратури Волинської області
про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
за касаційною скаргою прокуратури Волинської області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27.01.2016 (постановлену у складі судді: Ковальчука В.Д.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 (постановлену у складі колегії суддів: Сеника Р.П. Хобор Р.Б., Попка Я.С.)
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до прокуратури Волинської області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 05.10.2015 року наказом №442к його звільнено з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Волинської області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку із скороченням кількості прокурорів органу прокуратури.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016, залишено без змін постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27.01.2016, якою позовні вимоги задоволено частково: вирішив:
- визнано протиправним та скасовано наказ №442к від 05.10.2015 року відповідача про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Волинської області;
- поновлено позивача на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Волинської області з 5 жовтня 2015 року;
- стягнуто з прокуратури Волинської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 9234 гривень.
- постанову в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 2308 грн допущено до негайного виконання.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що звільнення позивача проведено неправомірно, з порушенням вимог, встановлених статтями 40, 42, 49-2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), оскільки йому не було запропоновано жодної із посад, передбачених у штатному розписі прокуратури Волинської області, а також не з`ясував питання щодо наявності в нього переважного права на залишення на роботі. Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність наказу про звільнення позивача та наявність підстав для його скасування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
21 червня 2016 року прокуратура Волинської області звернулася з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції.
У касаційній скарзі касатор просить:
Скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27.01.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 по справі № 803/3683/15 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.06.2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою прокуратури Волинської області та установлено строк для подачі заперечення на касаційну скаргу.
Відповідно до положень підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - КАС України) вказана касаційна скарга 25.01.2018 передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що судами попередніх інстанцій безпідставно зазначено про необхідність першочергового працевлаштування тих осіб, відділи та структурні підрозділи яких ліквідуються. При призначенні на посади у новоутворених відділах надавалась перевага працівникам із більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, обсягом виконаної роботи. Враховуючи відсутність належної кваліфікації, на момент вручення попередження про наступне вивільнення у роботодавця не було об`єктивної можливості запропонувати позивачеві будь-яку посаду, яка б відповідала його рівню знань та навичок. Також наголошує, що судами попередніх інстанцій не враховано, що організація і порядок діяльності органів прокуратури України, особливості розгляду трудових спорів регулюється спеціальними нормами законодавства України і вони є пріоритетними перед нормами КЗпП України.
Заперечення на касаційну скаргу позивачем не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Наказом прокуратури Волинської області № 461к від 07.08.2014 року у зв`язку з ліквідацією відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення вказаного управління ОСОБА_1 призначено на нововведену посаду прокурора відділу процесуального керівництва при провадження досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури області з 08.09.2014 року.
Наказом Генерального прокурора України № 39ш від 15.07.2015 року у структурі та штатному розписі прокуратури Волинської області були ліквідовані окремі управління, відділи та посади, а загальну штатну чисельність ліквідованих одиниць - 53 з відповідним фондом заробітної плати зараховано до резерву Генеральної прокуратури України. Зокрема, згідно п. 1 цього Наказу, з поміж інших, було ліквідовано відділ процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення.
Натомість, пунктом 3 Наказу № 39ш від 15.07.2015 року у структурі та штатному розписі прокуратури Волинської області утворено управління нагляду у кримінальному провадженні та підтримання державного обвинувачення, в який увійшли відповідні відділи, в тому числі і відділ процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення з штатним розписом 8 посад, а саме: 1 посада начальника відділу, 1 посада заступника начальника відділу та 6 посад прокурорів відділу.
На виконання вимог вищезазначеного наказу Генеральної прокуратури України 31.07.2015 року позивача було повідомлено про ліквідацію відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Волинської області, і скорочення посади яку він обіймав, та попереджено про звільнення із займаної ним посади у зв`язку із ліквідацією та скороченням у структурі та штатному розписі апарату прокуратури області.
Відповідно до інформації відділу роботи з кадрами прокуратури області, вакансії у новоствореному управлінні нагляду у кримінальному провадженні заповнювалися одразу, а призначення на відповідні посади відбувалися в серпні - вересні 2015 року.
Разом із тим ОСОБА_1 жодної посади як в управлінні нагляду у кримінальному провадженні та підтримання державного обвинувачення, так і в інших структурних підрозділах прокуратури Волинської області з моменту його попередження про наступне звільнення, запропоновано не було.
Наказом прокуратури Волинської області №442к від 05.10.2015 року, ОСОБА_2 звільнено з займаної посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури області з 05 жовтня 2015 року на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" у зв`язку зі скороченням кількості прокурорів органу прокуратури.
Не погоджуючись із своїм звільнення, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Конституція України від 28 червня 1996 року
Частина 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII
Статтею 51 Закону України "Про прокуратуру" визначено загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді. Однією з умов звільнення прокурора з посади згідно пункту 9 частини першої цієї статті є ліквідація чи реорганізація органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
У пункті 19 Постанови містяться роз`яснення, згідно з якими при розгляді спорів про звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд звертає увагу, що 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Суд виходить з таких міркувань.
Відповідач вважає, що реорганізація прокуратури Волинської області полягала саме у ліквідації відповідного структурних підрозділів, однак з таким твердженням погодитись не можна, оскільки вживані у пункті 1 частини 1 статті 40 КЗпП України поняття "ліквідація", "реорганізація", "перепрофілювання", "банкрутство", "скорочення чисельності або штату працівників" стосуються саме підприємств, установ, організацій як юридичних осіб, а не їх структурних підрозділів.