ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2020 року
Київ
справа №522/22925/16-а
адміністративне провадження №К/9901/45737/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 9 березня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді Тарасова А.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Градовського Ю.М., суддів Кравченка К.В., Лук`янук О.В.),
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ГУПФ України в Одеській області, в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо не встановлення основного розміру його пенсії станом на 1 квітня 2012 року та розрахунку максимального розміру підвищення до пенсії без урахування основного розміру пенсії станом на 1 квітня 2012 року;
зобов`язати ГУПФ України в Одеській області провести перерахунок та здійснити виплату пенсії з 1 квітня 2013 року відповідно до чинного законодавства;
виплатити заборговану частину пенсії з 1 квітня 2013 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з 28 червня 2002 року він перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за вислугу 44 роки в розмірі 90% від суми грошового забезпечення. У зв`язку із прийняттям постанови КМУ "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" за №355 від 23 квітня 2012 року, відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача без врахування розміру грошового забезпечення станом на 1 квітня 2012 року, а також обмежено розмір пенсії до 80% від розміру грошового забезпечення. Позивач вважає дії відповідача неправомірними та зазначає, що сума максимального розміру підвищення до пенсії це різниця між основним розміром пенсії станом на 1 січня 2008 року та станом на 1 квітня 2012 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 9 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано дії посадових осіб ГУПФ України в Одеській області щодо невстановлення основного розміру пенсії ОСОБА_1 станом на 1 квітня 2012 року протиправними. Визнано дії посадових осіб ГУПФ України в Одеській області щодо розрахунку максимального розміру підвищення до пенсії без урахування основного розміру пенсії станом на 1 квітня 2012 року протиправними. Зобов`язано ГУПФ України в Одеській області провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії з 28 травня 2016 року з виплатою заборгованої частини. Стягнуто з ГУПФ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 551,2 грн. Звернуто до негайного виконання постанову в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць. В задоволенні вимоги щодо зобов`язання ГУПФ України в Одеській області виплатити заборговану частину пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що, оскільки пенсію позивачу призначено до 1 жовтня 2011 року (до набрання чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"), дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії та визначення її розміру 80%, а не 90%, не відповідають вимогам законодавства та порушують право позивача на отримання належного йому розміру пенсії.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що відповідно до статті 63 закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться на умовах, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог статті 63 зазначеного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №355 від 23 квітня 2012 року, у зв`язку з чим на підставі довідки, наданої ООВК №21158 від 1 квітня 2014 року, позивачу здійснено перерахунок пенсії.
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції Закону №3668 від 8 серпня 2011 року) визначає, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Тому перерахунок пенсії здійснено за чинною на час перерахунку пенсії редакцією Закону №2262-ХІІ, тобто у розмірі 80% грошового забезпечення.
З урахуванням цього, на думку відповідача, немає підстав для здійснення перерахунку пенсії виходячи з 90% грошового забезпечення, а пенсія позивачу виплачується згідно з вимогами чинного законодавства.
Позиція інших учасників справи
4 жовтня 2017 року до суду надійшли заперечення позивача на касаційну скаргу відповідача, в яких зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №522/22925/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 26 лютого 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №522/22925/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 27 лютого 2020 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 28 червня 2002 року позивачу призначена пенсія у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 90% від суми грошового забезпечення.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" за №355 від 23 квітня 2012 року ГУПФ України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача.
Не погоджуючись з такими діями відповідач, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Приморського районного суду м. Одеси від 9 березня 2017 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.