ПОСТАНОВА
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа №500/2183/18
адміністративне провадження №К/9901/10296/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк" в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.12.2018р. (суддя - Баб`юк П.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019р. (судді - Сеник Р.П., Обрізко І.М., Онишкевич Т.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк" в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" до Державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Сагайдак Ірини Володимирівни, треті особи: Приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Білецька Ніна Анатоліївна, Приватне підприємство "Альпіна" про визнання протиправними та скасування рішень,
встановив:
У жовтні 2018р. ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Тернопільського обласного управління АТ "Ощадбанк" звернулось до суду з позовом, в якому просило:
-визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Сагайдак Ірини Володимирівни за індексним номером 43489508 від 16.10.2018р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким припинено обтяження нерухомого майна іпотекою за реєстраційним номером 2116179 від 23.06.2005р.;
-визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень управління державної реєстрації Тернопільської міської ради Сагайдак Ірини Володимирівни за індексним номером 43489314 від 16.10.2018р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким припинено обтяження (арешт нерухомого майна) за реєстраційним номером 2116232 від 23.06.2005р.;
-поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про обтяження (арешт нерухомого майна) за реєстраційним номером 2116179 від 23.06.2005р. та речове право (іпотека) за реєстраційним номером 2116232 від 23.06.2005р.;
В обгунтування позовних вимог посилалось на те, що рішення державного реєстратора про припинення обтяження та іпотеки, накладених приватним нотаріусом Білецькою Н.А., є неправомірними та такими, що підлягають до скасування у зв`язку з порушенням державним реєстратором при їх прийнятті норм чинного законодавства, зокрема вимог статей 10 та 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", незважаючи на суперечності між заявленими вимогами та даних в реєстрах речових прав та їх обтяжень.
Також посилається на те, що припинення іпотечного договору не є підставою для припинення зобов`язань, зокрема, й таких, що виникли до моменту припинення договору, оскільки постановою Верховного Суду від 08.05.2018р. у справі №921/768/16-г/7, що стала підставою для внесення державним реєстратором записів про припинення обтяження 16.10.2018р. №43489314 та припинення іпотеки 16.10.2018р. №43489508, визнано договір іпотеки нерухомого майна №4947 від 23.06.2005р. та договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки - припиненим, а не розірваним. Вважає, що зазначена постанова не є підставою для прийняття рішення про зняття обтяження у відповідних державних реєстрах без з`ясування обставин виконання основних зобов`язань.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.12.2018р., залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019р., у задоволенні позову відмовлено.
З ухваленими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що суди дійшли помилкових висновків що постанова Верховного Суду від 08.05.2108р. у справі №921/768/16-г/7, якою визнано припиненим договір іпотеки нерухомого майна №4947 від 23.06.2005р. та договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки нерухомого майна №2566 від 22.06.2009р., які укладені між ПП "Альпіна" та АТ "Ощадбанк", може бути підставою для припинення іпотеки та/або обтяження нерухомого майна без з`ясування обставин виконання основних зобов`язань.
Посилається на те, що прийняття судом рішення про припинення іпотеки на підставі ч. 3 ст. 49 Закону України "Про іпотеку" не є підставою для зняття заборони, встановленої відповідно до ст. 74 Закону України "Про нотаріат".
Також посилався на те, що спір у справі №921/768/16-г/7 між АТ "Ощадбанк" та ПП "Альпіна" виник із кредитних правовідносин, і в межах даної справи судом не розглядалось і не встановлювався факт порушення АТ "Ощадбанк" будь-яких майнових прав ПП "Альпіна".
В додаткових поясненнях до касаційної скарги позивач вказує на те, що крім порушень зазначених в касаційній скарзі, державний реєстратор, приймаючи оскаржувані рішення про зняття обтяжень нерухомого майна порушив вимоги ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та прийняв рішення про задоволення заяви ПП "Альпіна" при наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів про заборону відчуження спірного майна.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.06.2005р. між ВАТ "Державний ощадний банк України" (яке після проведених змін до Статуту затверджених постановою КМУ від 06.04.2011р. №502, перейменовано на ПАТ "Державний ощадний банк України") та ПП "Альпіна" укладено договір іпотеки нерухомого майна, який посвідчений 23.06.2005р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А., та зареєстрований в реєстрі за №4947 (далі - договір іпотеки) та договір №2566 від 22.06.2009р. про внесення змін та доповнень до договору іпотеки.
Відповідно до умов договору іпотеки, з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з кредитних договорів, укладених з позичальниками ( ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ) (Договори відновлювальної кредитної лінії №5, 6, 7, 4, 8, 9, 10, 11, 12, 13), передано в іпотеку цегляне приміщення загальною площею 831,5 кв.м, зазначене в плані під літ, "А", що знаходиться по АДРЕСА_1, яке належить ПП "Альпіна"
В зв`язку із посвідченням договору іпотеки приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу 23.06.2005р. накладено заборону відчуження зазначеного в договорі приміщення, яке належить ПП "Альпіна" до припинення дії договору іпотеки (зареєстровано в реєстрі за №4948/51).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А. в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 23.06.2005р. зареєстровано обтяження за реєстраційним номером 2116232, тип обтяження - заборона на нерухоме майно.
22.06.2009р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А. за реєстраційним номером 2116179 зареєстровано тип обтяження - іпотека приміщення під літ. "А" загальною площею 831.50 кв.м., адреса: АДРЕСА_1
Виконавчим написом приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу №2331від 12.08.2011р. запропоновано звернути стягнення на приміщення під літ. "А" загальною площею 831,5, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ПП "Альпіна". За рахунок коштів отриманих від реалізації зазначеного приміщення, задовольнити вимоги ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Тернопільського обласного управління АТ "Ощадбанк".
На виконання зазначеного виконавчого напису 06.06.2018р. державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56544201 та постанову про арешт майна боржника.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта державна реєстрація суб`єкта, інформація про державну реєстрацію обтяження, а саме арешту нерухомого майна, 08.06.2018р. внесена до спеціального підрозділу під номером запису про обтяження 2652223.
Постановою Верховного Суду від 08.05.2018р. у справі №921/768/16-г/7 визнано припиненими договір іпотеки нерухомого майна №4947 від 23.06.2005р. та договір №2566 від 22.06.2009р. про внесення змін та доповнень до договору іпотеки укладені між ПП "Альпіна" ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Тернопільського обласного управління АТ "Ощадбанк".
16.10.2018р. державним реєстратором (індексний номер рішення: 43489314) на підставі постанови Верховного Суду від 08.05.2018р. у справі №921/768/16-г/7 припинено обтяження, а саме, заборону на нерухоме майно приміщення під літ. "А" загальною площею 831,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1
Також, 16.10.2018р. державним реєстратором (індексний номер рішення: 43489508) на підставі зазначеної постанови Верховного Суду припинено обтяження іпотекою приміщення під літ. "А" загальною площею 831,5 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Гоголя, 5 м. Тернопіль іпотекою.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями відповідача позивач звернувся із даним позовом до суду.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що постанова Верховного Суду від 08.05.2018р. у справі №921/768/16-г/7, якою визнано припиненими договір іпотеки нерухомого майна №4947 від 23.06.2005 та договір №2566 від 22.06.2009 про внесення змін та доповнень до договору іпотеки укладені між ПП "Альпіна" ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Тернопільського обласного управління АТ "Ощадбанк", - встановлює правові наслідки та, відповідно, може бути підставою для припинення іпотеки та/або обтяження нерухомого майна.
Крім того, оскільки постанова Верховного Суду є документом, на підставі якого державний реєстратор має право вчиняти реєстраційні дії та приймати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в порядку, визначеному Законом №1952-IV, а також враховуючи що заявник - ПП "Альпіна" для здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень надав всі документи, отримані у встановленому законом порядку, суди дійшли висновку, що відсутні підстави для скасування спірних реєстраційних дій.
Розглядаючи справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв`язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.
З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.