ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 911/420/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 (колегія суддів: Мартюк А. І., Пашкіна С. А., Зубець Л. П.) і рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2019 (суддя Мальована Л. Я.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Житлово-комунального підприємства "Немішаєве"
про стягнення 457 560,66 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У лютому 2019 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Житлово-комунального підприємства "Немішаєве" (далі - ЖКП "Немішаєве") про стягнення 457 560,66 грн, з яких: 160 220,61 грн основного боргу, 172 041,00 грн пені, 18 160,29 грн 3 % річних та 107 138,76 грн інфляційних втрат.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, АТ "НАК "Нафтогаз України", зазначає, що ЖКП "Немішаєве" порушено умови Договору купівлі-продажу природного газу від 27.11.2014 № 2081/15-БО-17 (далі - Договір) щодо оплати товару.
2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду Київської області від 19.06.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 у справі № 911/420/19, позовні вимоги АТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково. Стягнуто з ЖКП "Немішаєве" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 160 220,61 грн основного боргу, 107 138,76 грн інфляційних втрат, 18 160,29 грн 3 % річних, 70 000,00 грн пені. В решті позовних вимог у частині стягнення пені відмовлено.
2.2. Частково задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що ЖКП "Немішаєве" визнає позовні вимоги, але просить зменшити штрафні санкції та відстрочити виконання рішення. При цьому, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 233 Господарського кодексу України зменшив розмір заявленої до стягнення пені з 172 041,00 грн до 70 000,00 грн.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Частково не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 і рішенням Господарського суду Київської області від 19.06.2019 у справі № 911/420/19, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося АТ "НАК "Нафтогаз України" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 і рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2019 у справі № 911/420/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення пені задовольнити у повному обсязі, в іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 і рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2019 у справі № 911/420/19 - залишити без змін.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги АТ "НАК "Нафтогаз України" зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій в частині зменшення розміру пені ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме статті 233 Господарського кодексу України, статей 549-552, 599, Цивільного кодексу України, статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ЖКП "Немішаєве" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. При цьому, ЖКП "Немішаєве" зазначає, що не заперечує проти позовних вимог щодо суми основного боргу і не відмовляється від своїх зобов`язань, але скрутне фінансове становище ускладнює цю процедуру. Також ЖКП "Немішаєве" зазначає, що сума штрафних санкцій фактично перевищує суму основного боргу вдвічі, що може ускладнити роботу підприємства, а тому, на думку відповідача, суди правомірно застосували частину 1 статті 233 Господарського кодексу України.
4. Розгляд касаційної скарги та установлені судами обставини
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 27.11.2014 між АТ "НАК "Нафтогаз України" (Продавець) і ЖКП "Немішаєве" (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу природного газу, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України АТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього Договору.
4.2. Відповідно до пункту 3.3 Договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
4.3. Пунктом 6.1 Договору передбачено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа, наступного за місяцем поставки газу.
4.4. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що на виконання умов Договору позивач передав у власність відповідача у 2015 році природний газ на загальну суму 2 225 989,70 грн, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, копії яких містяться в матеріалах справи. Проте відповідач свої зобов`язання не виконав належним чином, у зв`язку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 160 220,61 грн.
4.5. При цьому, суди установили, що на момент прийняття оскаржуваного рішення, відповідачем не надано доказів сплати заборгованості.
4.6. З огляду на викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення боргу у розмірі 160 220,61 грн.
4.7. Також, ураховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов`язання за Договором, господарські суди дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 18 160,29 грн та інфляційних втрат у розмірі 107 138,76 грн, оскільки вони нараховані позивачем відповідно до умов Договору та вимог законодавства.
4.8. Відповідно до пункту 7.2 Договору у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1 умов Договору він зобов`язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
4.9. Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 233 Господарського кодексу України зменшив розмір заявленої до стягнення пені з 172 041,00 грн до 70 000,00 грн.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Переглянувши оскаржувані у справі постанову і рішення, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
5.2. Предметом позову у справі є вимоги позивача про стягнення основного боргу, інфляційних втрат, 3 % річних та пені за неналежне виконання умов Договору купівлі-продажу природного газу від 27.11.2014 № 2081/15-БО-17 щодо проведення оплати товару.
5.3. Судові рішення господарських судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог про стягнення 160 220,61 грн основного боргу, 107 138,76 грн інфляційних втрат, 18 160,29 грн 3 % річних, 70 000,00 грн пені АТ "НАК" Нафтогаз України" не оскаржуються.
5.4. Підставою подання касаційної скарги стала незгода скаржника із судовими рішеннями господарських судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 102 041,00 грн.
5.5. З урахуванням приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.
5.6. Частково відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені у повному розмірі, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, врахувавши фінансовий стан відповідача та ступінь виконання обов`язку по сплаті боргу, дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені з 172 041,00 грн до 70 000,00 грн.