ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 916/1837/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
за участю представників:
прокуратури - Голуб Є. В.,
позивача - не з`явилися,
відповідачів - Портний М. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника військового прокурора Південного регіону України
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 (судді: Разюк Г. П., Принцевська Н. М., Ярош А. І.) у справі
за позовом заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси
до Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Реді-Мейд"
про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У серпні 2018 року заступник військового прокурора Південного регіону України (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (далі - КЕВ м. Одеси) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (далі - Авангардівська селищна рада) і Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ "Реді-Мейд") про:
- визнання незаконним і скасування рішення Авангардівської селищної ради від 21.09.2004 № 417 "Про надання в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Консент" під розміщення торгівельного комплексу і митного терміналу "Нове місто" (далі - рішення від 21.09.2004 № 47);
- визнання незаконним і скасування рішення Авангардівської селищної ради від 17.09.2009 № 960-IV "Про передачу в довгострокову оренду строком на 49 років ТОВ "Реді-Мейд" земельної ділянки площею 27,6059 га за адресою: смт Авангард, вул. Базова, 17, Овідіопольський район, Одеська обл., для розміщення торгівельного комплексу та митного терміналу "Нове місто" (далі - рішення від 17.09.2009 № 960-IV);
- визнання недійсним договору оренди землі від 21.09.2009 б/н, укладеного між Авангардівською селищною радою і ТОВ "Реді-Мейд" (далі - договір).
1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 20, 77 частини 3 статті 78, частини 1 статті 84, статей 116, 141, 142 Земельного кодексу України, статей 21, 215, 317, 321, 395, 396 Цивільного кодексу України, положення Закону України "Про Збройні Сили України" обґрунтовані тим, що земельна ділянка, передана згідно з оскаржуваними рішеннями, належить до земель оборони, є державною власністю, розпорядження якою віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, а Авангардівська селищна рада не мала права розпоряджатися спірною земельною ділянкою шляхом її вилучення і передачі у користування товариству.
1.3. Кабінет Міністрів України, підтримуючи вимоги прокурора, наголосив, що власником земельної ділянки (яка належить до земель оборони) до її незаконної передачі Авангардівською селищною радою була держава в особі Кабінету Міністрів України. Проте рішення про відчуження земельної ділянки або припинення права постійного користування нею власник не приймав, а Авангардівська селищна рада таких повноважень не мала.
1.4. ТОВ "Реді-Мейд" у відзиві на позовну заяву просило відмовити у її задоволенні, не погоджуючись із доводами прокурора та вважаючи, що позовну заяву подано неуповноваженою особою, оскільки прокурор не навів підстав для звернення до суду з відповідним позовом, а також не дотримався порядку здійснення представництва інтересів держави в суді. Крім того, відповідач акцентував на дотриманні вимог чинного законодавства під час прийняття Авангардівською селищною радою оскаржуваних рішень та укладення оспорюваного договору оренди земельної ділянки. Поряд із цим відповідач зазначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Наявність юридичної служби у Міністерства оборони України та Збройних Сил України лише підтверджує можливість подання позову без звернення до військової прокуратури, а відповідач не має відношення до того, що Міністерство оборони України вчасно не вчинило заходів представницького характеру.
1.5. Авангардівська селищна рада у відзиві на позовну заяву також заперечила проти її задоволення з підстав недоведення прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави у суді, наголошуючт, зокрема, що КЕВ м. Одеси не є органом державної влади, у зв`язку з чим не може бути позивачем у цій справі, а Кабінет Міністрів України та Міністерство оборони України мають різну компетенцію; прокурор може звертатися з позовом, якщо відповідні обов`язки із захисту інтересів держави не виконує уповноважений державний орган, а не органи.
Крім того, відповідач наголосив, що факт законності та обґрунтованості рішення Авангардівської селищної ради від 21.09.2004 № 47 уже встановлено у 2006 році згідно із судовим рішенням у справі № 6/279-06-6754А.
1.6. Відповідачі у справі подали заяву про застосування позовної давності, оскільки строк для звернення із позовом для Міністерства оборони України та КЕВ м. Одеси сплив наприкінці 2007 року, позаяк у листі від 21.08.2004 № 31/1/603 КЕВ м. Одеси погодила вилучення земельної ділянки площею 28,8 га, яка перебувала у користуванні на підставі акта № 031730 для її передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Консент" (далі - ТОВ "Консент"), а Міністерство оборони України таке погодження надало згідно з листом від 09.06.2004 № 227-946. Кабінету Міністрів України також було відомо про передачу земельної ділянки ТОВ "Консент", що підтверджується наданими документами.
1.7. Міністерство оборони України зазначає про наявність підстав для представництва прокуратури інтересів держави у цьому випадку, наголошує, що оцінка, надана обставинам у справі № 6/279-06-6754А, не є обов`язковою для осіб, які не брали у ній участі, а в самій справі № 6/279-06-6754А предмет і підстави позову інші, також різним є і суб`єктний склад. Крім того, позивач звернув увагу на дотримання ним позовної давності.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.04.2019 позов задоволено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що органом, уповноваженим управляти державним військовим майном, є Кабінет Міністрів України. Водночас матеріали справи не містять доказів втрати спірним майном статусу військового і, відповідно, такого, що є державною власністю, а також доказів прийняття Кабінетом Міністрів України або іншим органом виконавчої влади будь-яких рішень щодо вилучення земельної ділянки і передачі її у комунальну власність територіальної громади, як це передбачено законодавством.
При цьому, відмовляючи у задоволенні заяви про застосування позовної давності, суд погодився із твердженнями відповідачів про пропуск такого строку Міністерством оборони України, але зазначив, що Кабінет Міністрів України як позивач у цій справі, не пропустив позовної давності, оскільки довідався про порушення своїх прав лише з моменту отримання ухвали суду про порушення провадження у справі № 916/3720/15 у вересні 2015 року.
2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2019 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, встановив, що земельна ділянка, право на постійне користування якою припинено згідно з оспорюваним рішенням, належить до земель оборони, власником яких є держава в особі Кабінету Міністрів України, який і має розпоряджатися ними. Ураховуючи, що уповноважений на розпорядження землею орган згоди на припинення права користування спірною земельною ділянкою та на її вилучення на користь органів місцевого самоврядування не надавав, дійшов висновку, що Авангардівська селищна рада прийняла рішення та уклала оспорюваний договір із порушенням передбаченого законодавством порядку.
Водночас суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову через сплив позовної давності, про застосування якого заявили відповідачі у цій справі.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2019, прокурор у касаційній скарзі просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, наголошуючи, що ключовою для вирішення цього спору є обізнаність позивачів, зокрема Кабінету Міністрів України як органу державної влади, що здійснює повноваження з розпорядження землями державної власності, не лише про наявність оспорюваних рішень і договору, а саме про порушення своїх прав внаслідок прийняття таких рішень та укладення договору.
Проте матеріали справи не містять будь-яких доказів поінформованості Кабінету Міністрів України про порушення свого права до отримання копії позовної заяви військової прокуратури Південного регіону від 31.08.2015. Кабінет Міністрів України не отримував пропозицій щодо вилучення спірної земельної ділянки у комунальну власність, відповідного погодження та рішення про її вилучення не приймав, а отже і не був обізнаний про вибуття земельної ділянки із державної власності поза його волею.
3.2. Авангардівська селищна рада і ТОВ "Реді-Мейд" у відзивах на касаційну скаргу просять відмовити у її задоволенні через необґрунтованість доводів скаржника про наявність підстав для скасування законної постанови суду апеляційної інстанції.
4. Розгляд касаційної скарги
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що:
- у 1983 році Чабанській квартирно-експлуатаційній частині (селище Гвардійське Комінтернівського району_ видано державний акт серії Б № 031730 (№ Р-83-3/1) на право постійного користування земельними ділянками площею 117 га, цільове призначення - для будівництва об`єктів, до складу яких увійшла земельна ділянка, на якій розташоване військове містечко Дальник-15 площею 28,8 га (територія Авангардівської селищної ради) (том 1, а. с. 23-25);
- 09.06.2004 Міністерство оборони України у листі № 227/946, адресованому голові Одеської обласної державної адміністрації надало згоду на вилучення земельної ділянки площею 28,8 га, закріпленої за військовою частиною А3714, розташованої за адресою: с. Авангард, Овідіопольский р-н, Одеська обл., із подальшим наданням її в установленому законодавством порядку ТОВ "Консент" для будівництва торговельного комплексу (том 1, а. с. 31, том 2, а. с. 94);
- 21.08.2004 Квартирно-експлуатаційне управління Південного оперативного командування Міністерства оборони України 21.08.2004 на виконання рішення Міністерства оборони України від 09.06.2004 № 227/946 направило голові Авангардівської селищної ради лист № 31/1/603, в якому погодило вилучення земельної ділянки площею 28,8 га (том 2, а. с. 97);
- 21.09.2004 Авангардівська селищна рада прийняла рішення № 417 згідно з яким ТОВ "Консент" в оренду терміном на 50 років надано земельну ділянку площею 27,6059 га для розміщення торговельного комплексу і митного терміналу "Нове місто" в смт Авангард, вул. Базова № 17, за рахунок земель оборони, що перебували у користуванні Чорноморської (раніше - Чабанської) квартирно-експлуатаційної частини району(том 1, а. с. 26);
- згідно з рішенням Авангардівської селищної ради від 17.09.2009 № 959-IV "Про припинення права користування на умовах оренди ТОВ "Консент" земельної ділянки площею 27,6059 га, за адресою: смт. Авангард, вул. Базова, 17, Овідіопольського району Одеської області для розміщення торгівельного комплексу та митного терміналу "Нове місто", припинено право користування на умовах оренди ТОВ "Консент" цією земельною ділянкою у зв`язку із переходом права власності на нерухоме майно, розташоване на зазначеній земельній ділянці, до ТОВ "Реді-Мейд". Договір оренди, укладений 29.09.2004 між Авангардівською селищною радою і ТОВ "Консент", вирішено вважати таким, що припинив свою дію (том 1, а. с. 27);
- 17.09.2009 Авангардівська селищна рада прийняла рішення № 960-VI про передачу в довгострокову оренду строком на 49 років ТОВ "Реді-Мейд" земельної ділянки площею 27,6059 га за адресою: смт Авангард, вул. Базова, 17, Овідіопольський р-н Одеської обл. для розміщення торгівельного комплексу та митного терміналу "Нове місто" (том 1, а. с. 28);
- 21.09.2009 між Авангардівською селищною радою (орендодавець) і ТОВ "Реді-Мейд" (орендар) на підставі рішення Авангардівської селищної ради від 17.09.2009 № 960-VI укладено договір оренди земельної ділянки строком на 49 років (том 1, а. с. 29-30).
4.3. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України і КЕВ м. Одеси про визнання незаконними і скасування рішень Авангардівської селищної ради від 21.09.2004 № 47 і від 17.09.2009 № 960-IV, а також про визнання недійсним договору, укладеного між Авангардівською селищною радою і ТОВ "Реді-Мейд", з підстав відсутності в органу місцевого самоврядування повноважень розпоряджатися земельною ділянкою із земель оборони, за відсутності рішення уповноваженого органу (Кабінету Міністрів України) на розпорядження цією земельною ділянкою.
4.4. Водночас відповідачі заявили про застосування позовної давності щодо вимог прокурора, який звернувся у серпні 2018 року з позовом про визнання незаконними і скасування рішень Авангардівської селищної ради від 21.09.2004 № 47 і від 17.09.2009 № 960-IV, визнання недійсним договору.
4.5. У частині 2 статті 2 Цивільного кодексу України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Прокурор звернувся з позовом до суду 30.08.2018 (згідно з відміткою суду на першому аркуші позовної заяви).
За змістом статті 53 Господарського процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України), перебіг якої відповідно до частини 1 статті 261 зазначеного Кодексу починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже, як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушено, так і в разі пред`явлення позову в інтересах зазначеної особи іншою уповноваженою на це особою відлік позовної давності обчислюється однаково, а саме з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, від 30.05.2018 у справі № 359/2012/15-ц, а також у постановах Верховного Суду України від 27.05.2014 у справі № 3-23гс14, від 25.03.2015 у справі № 3-21гс15, від 13.04.2016 у справі № 3-224гс16, від 22.03.2017 у справі № 3-1486гс16, від 07.06.2017 у справі № 3-455гс17, від 18.10.2017 у справі № 3-932гс17. Крім того, у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі № 6-68цс15 зазначено, що держава несе ризик спливу позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів, якими порушено право власності чи інше речове право.
Це правило пов`язано не тільки із часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.
Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 Цивільного кодексу України), за змістом яких особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.