П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 1140/2683/18
Провадження № 11-753апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" (далі - СТОВ "Колос") до приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бєлінського Ігоря Дмитровича (далі - приватний нотаріус), треті особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "КІК-Агро" (далі - ТОВ "КІК-Агро"), про визнання протиправними дій та скасування державної реєстрації,
за касаційною скаргою СТОВ "Колос"на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2018 року (суддя Пасічник Ю. П.) та постанову Третьогоапеляційного адміністративного суду від 9 січня 2019 року(судді Панченко О. М., Іванов С. М., Чередниченко В. Є.),
УСТАНОВИЛА:
У жовтні 2018 року СТОВ "Колос" звернулось до суду з позовом до приватного нотаріуса, треті особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ "КІК-Агро", у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса від 23 червня 2017 року за індексним номером 35841565 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3524085600:02:002:0193, яка розташована на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, на підставі договору оренди землі від 23 червня 2017 року б/н, укладеного між ОСОБА_1, ОСОБА_2 (орендодавці) та ТОВ "КІК - Агро" (орендар).
Кіровоградський окружний адміністративний суд ухвалою від 2 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 9 січня 2019 року, провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв`язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Позивачу роз`яснено, що спір підлягає розгляду за правилами цивільного чи господарського судочинства.
Не погоджуючись із судовими рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, СТОВ "Колос" подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 9 січня 2019 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга СТОВ "Колос" мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження у справі з огляду на порушення предметної юрисдикції. Скаржник зазначає, що до компетенції адміністративних судів належать спори юридичних осіб з суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цього суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій. На думку позивача, у цій справі перевірці підлягають виключно рішення приватного нотаріуса на предмет відповідності їх вимогам законодавства у сфері реєстрації прав та обтяжень. Скаржник також вказав на те, що у спірних правовідносинах спір про цивільне право відсутній.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 27 лютого 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою СТОВ "Колос", а ухвалою від 24 липня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС.
Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що підставою звернення до суду стали протиправні, на думку позивача, реєстраційні дії приватного нотаріуса, які порушують право користування позивача як орендаря земельної ділянки, кадастровий номер 3524085600:02:002:0193, розташованої на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, відповідно до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Кіровоградською регіональною філією центру Державного земельного кадастру при Держкомземі України 14 травня 2010 року за № 04103780040. Крім того, встановлено, що між третіми особами укладено договір оренди землі, на підставі якого приватний нотаріус зареєстрував право оренди за ТОВ "КІК-Агро".
З метою захисту свого права користування на вказану земельну ділянку позивач звернувся до адміністративного суду.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в установлених статтею 341 КАС межах наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, у межах якої має розглядатись ця справа, Велика Палата Верховного Суду виходить із таких міркувань.
Вимогами у цій справі є визнання протиправним і скасування рішення приватного нотаріуса про реєстрацію права оренди земельної ділянки, що пов`язане з порушенням права позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою відповідачем зареєстровано аналогічне право на ту саму земельну ділянку.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Статтею 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.