П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/117/19
Провадження № 11-678заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Власова Ю. Л., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
за участю секретаря судового засідання Яроша Д. В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Білопольської Н. А.,
розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 травня 2019 року (судді Хохуляк В. В., Бившева Л. І., Васильєва І. А., Пасічник С. С., Юрченко В. П.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВВКС, Комісія) про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій і
ВСТАНОВИЛА:
1. ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до ВККС про визнання неправомірними і такими, що становлять втручання в приватне життя позивача, дій ВККС щодо намагання примусити ОСОБА_1 під загрозою звільнення проходити примусові психологічні обстеження в межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді та зобов`язати Комісію утриматись від вчинення таких дій.
Вимоги мотивував тим, що спроба застосувати до нього під загрозою звільнення з посади процедуру примусового оцінювання на підставі пункту 20 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII), а також спроба використати позивача без його згоди як об`єкта психологічних досліджень є незаконним втручанням у приватне життя, оскільки такі дії не відповідають національному законодавству та принципу верховенства права.
Одним з принципів верховенства права є необхідність дотримання вимоги, що рішення, яким установлюється обмеження прав, приймались "судом, встановленим законом". Не є гарантією незалежності від інших гілок влади те, що членів Комісії обрано з`їздом суддів, оскільки одразу після обрання, судді - члени ВККС стають повністю незалежними від суддівської спільноти і не несуть відповідальності перед нею за свої дії. На думку позивача, відсутність зворотного зв`язку із суддями, які обрали членів ВККС, та різниця в статусі дають підстави стверджувати, що судді-члени ВККС не можуть вважатися представниками суддівського корпусу в державному органі. Комісія як державний орган не може вважатися органом суддівського самоврядування та відповідно "судом, встановленим законом" у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Наголошує позивач на незаконності складу Комісії, оскільки повноваження членів ВККС ОСОБА_5., ОСОБА_2., ОСОБА_3 закінчилися. Свою позицію в цьому сегменті вимог аргументує посиланням на рішенням ЄСПЛ, згідно з яким практика автоматичного продовження строку перебування суддів на посаді на невизначений строк зі спливом законодавчого строку перебування на посаді, якщо їх не було перепризначено на посаду, була визнана такою, що порушує принцип "суду, встановленого законом".
Викладаючи свої доводи, позивач покликався на окрему думку суддів Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) вимогам статей 157, 158 Конституції України.
Зазначив також, що ВККС, коли примусила ОСОБА_1 стати об`єктом медичних обстежень проти його волі, не переслідувала легітимну мету; зазначений захід не був "відповідним закону", що є достатнім для того, щоб суд визнав порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які Комісія допустила щодо нього.
У додаткових поясненнях позивач зазначив, що здійснює правосуддя понад тридцять років, а дії щодо примушування його підтверджувати можливість здійснювати правосуддя в місцевому суді за критерієм професійної компетенції є приниженням ділової репутації і відповідно втручанням у приватне життя. Примушуванням до підтвердження доброчесності Комісія фактично натякає на існування припущення про недоброчесність позивача, що водночас є порушенням принципу презумпції доброчесності. Силування позивача до проходження інтерв`ю з психологом для встановлення когнітивних можливостей здійснювати правосуддя у місцевому суді ілюструє, що Комісія вважає позивача недостатньо розумово розвинутим. Такого роду дії принижують людську гідність та порушують психологічну недоторканність позивача.
2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 29 травня 2019 року відмовив у задоволенні позовних вимог.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що Комісія, коли призначила позивачу тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема призначила інтерв`ю з психологом, то діяла відповідно до Конституції України, на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією і законами України. Твердження позивача про незаконні дії ВККС визнав необґрунтованими та безпідставними.
Доводи позивача стосовно закінчення строку повноважень членів ВККС ОСОБА_5., ОСОБА_2., ОСОБА_3 суд відхилив з посиланням на приписи пункту 26 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIІI, відповідно до яких повноваження цих членів ВККС є чинними.
3. ОСОБА_1 не погодився із цим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його й ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Аргументи скаржника зводяться до того, що Комісія своїми протиправними діями принизила його честь, гідність та ділову репутацію.
Покликається на помилковість висновку суду про відсутність відмінності в психологічному тестуванні при проведенні конкурсу і психологічному обстеженні для встановлення відповідності займаній посаді.
Оспорюючи легітимність складу ВККС, позивач указує і на обставину присутності представників інших гілок влади в Комісії, що в сукупності з іншими обставинами, зазначеними в позові, ставить під сумнів незалежність такого органу.
Вважає за необхідне проведення судом перевірки відповідності оспорюваного рішення Комісії вимогам статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 ВККС підсумувала, що правове регулювання спірних правовідносин указує на хибне тлумачення та суб`єктивне розуміння ОСОБА_1 норм, що регламентують процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів. Натомість обставини спірних правовідносин указують на відповідність проведення кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 вимогам закону, зокрема правомірність призначення ОСОБА_1 проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, що уможливлює висновок про відсутність порушення його прав та інтересів і, відповідно, законність прийнятого Комісією рішення від 16 січня 2019 року № 10/зп-18.
4. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 08 серпня 2019 року поновила пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 травня 2019 року та відкрила апеляційне провадження у цій справі, а ухвалою від 5 вересня 2019 року призначила розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судове засідання з`явився позивач ОСОБА_1 і у своєму виступі перед судом підтримав доводи апеляційної скарги. Підтвердив, що предметом спору є неправомірне втручання Комісії в його приватне життя шляхом призначення проходження психологічного обстеження у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді. Інших заходів посягань на повагу його особистого і сімейного життя, його житла чи кореспонденції не назвав. У якій царині приватного (фізичного або духовного) життя відбулось вторгнення і які наслідки для позивача спричинили саме психологічне тестування, докладно не пояснив, обмежився загальними судженнями. Просить скасувати рішення суду першої інстанції і задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача Білопольська Н. А. заперечила проти заявлених вимог і з покликанням на аргументи відзиву просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
5. Велика Палата Верховного Суду дослідила наведені в апеляційній скарзі доводи позивача та аргументи відзиву представника ВККС, заслухала пояснення ОСОБА_1 та представника відповідача, перевірила матеріали справи, переглянула оскаржуване судове рішення і дійшла такого висновку.
6. Суд першої інстанції встановив обставини справи, які можна викласти у такій спосіб.
ОСОБА_1 здійснює правосуддя як професійний суддя з 1988 року. У 1992 році Верховна Рада України обрала його суддею безстроково.
Комісія рішенням від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначила кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, у тому числі ОСОБА_1 .
Разом з тим Комісія рішенням від 02 серпня 2018 № 185/зп-18 оголосила конкурс на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.
18 жовтня 2018 року Комісія рішенням № 231/зп-18 призначила кваліфікаційне оцінювання у межах конкурсу на зайняття 23 вакантних посад суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, зокрема ОСОБА_1 .
У межах проведення відбору до Верховного Суду, у якому брав участь позивач, рішенням від 30 листопада 2018 року № 290/зп-18 ВККС призначила проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей учасникам конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду. Згідно з графіком складення тестування ОСОБА_1 призначено комп`ютерне тестування на 14 грудня 2018 року та інтерв`ю з психологом на 23 грудня 2018 року.
14 грудня 2018 року позивач склав комп`ютерне тестування в межах проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей.
20 грудня 2018 року Комісія розглянула питання про затвердження результатів виконання практичного завдання під час іспиту та загальних результатів іспиту як першого етапу кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду й ухвалила рішення № 323/зп-18, яким, серед іншого, відмовила позивачу в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди".
23 грудня 2018 року працівники Товариства з обмеженою відповідальністю "ОС Україна" відмовили ОСОБА_1 в проведенні інтерв`ю з психологом з посиланням на лист Комісії від 21 грудня 2018 року № 21-7617/18 про припинення участі у кваліфікаційному оцінюванні кандидатів на зайняття вакантних посад суддів Касаційного господарського та Касаційного цивільного судів у складі Верховного Суду, щодо яких у межах конкурсу рішенням Комісії від 30 листопада 2018 року № 290/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, у тому числі позивача.
Комісія рішенням від 16 січня 2019 року № 10/зп-19 включила позивача до графіка тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей під час процедури кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, інтерв`ю з психологом призначила на 30 березня 2019 року.
Листом від 21 січня 2019 року № 21-339/19 відповідач повідомив позивача, що з метою завершення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей під час процедури кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді рішенням Комісії від 16 січня 2019 року призначено стосовно ОСОБА_1 проведення інтерв`ю з психологом на 30 березня 2019 року.
ОСОБА_1 вирішив, що цим листом Комісія намагається застосувати до нього процедуру примусового оцінювання, а також використати його ( ОСОБА_1 ) без його згоди як об`єкт психологічних досліджень. З погляду позивача, запропонована до проходження процедура є втручанням у його приватне життя, через що він звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій ВККС протиправними та зобов`язання Комісії утриматись від вчинення таких дій.
7. Надаючи оцінку доводам учасників справи, Велика Палата Верховного Суду керується такими міркуваннями.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду установив, що на підставі положень статей 83-85, 93, 101, пункту 20 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII ВККС рішенням від 07 червня 2018 року призначила кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, у тому числі ОСОБА_1 . Згодом останній узяв участь у конкурсі на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, оголошеному рішенням Комісії від 2 серпня 2018 року. Бажаючи взяти участь у конкурсі, позивач звернувся до ВККС з відповідною заявою. 18 жовтня 2018 року Комісія своїм рішенням призначила кваліфікаційне оцінювання у межах конкурсу на зайняття 23 вакантних посад суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, зокрема ОСОБА_1 .