Постанова
іменем України
20 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 219/6929/15-к
провадження № 51-1156км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Марчука О. П., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання Волевач О. В.,
прокурора Шевченко О. О.,
засудженого ОСОБА_1, (в режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_2
захисника Ритова Я. М. (в режимі відеоконференції),
захисника Косинського В. І.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги заступника прокурора Донецької області та прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Донецького апеляційного суду від 4 грудня 2018 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Артемівськ Донецької області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого за вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 2009 року за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна, звільненого 27 січня 2014 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч.3 ст. 289, пунктами 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця м. Артемівськ Донецької області, жителя АДРЕСА_2, раніше судимого за вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 2009 року за ч. 3 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років без конфіскації майна, звільненого умовно-достроково 15 грудня 2014 року,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 289, пунктами 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 листопада 2016 року засуджено:
- ОСОБА_2 до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 185 КК на строк 5 років; за ч. 4 ст. 187 КК - на строк 13 років з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю; за ч. 3 ст. 146 КК - на строк 8 років; ч. 3 ст. 289 КК - на строк 10 років з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю; за пунктами 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК - до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю;
- ОСОБА_1 до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 185 КК на строк 5 років; за ч. 4 ст. 187 КК - на строк 13 років з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю; за ч. 3 ст. 146 КК - на строк 8 років; ч. 3 ст. 289 КК - на строк 10 років з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю; за пунктами 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК - до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю. На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 2009 року, покаранням призначеним за цим вироком, визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю. Питання щодо речових доказів та судових витрат вирішено судом відповідно до вимог закону.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_1, будучи раніше судимими особами за вчинення корисливих злочинів та маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, в період часу з 19:00 6 квітня 2015 року до 07:30 7 квітня 2015 року, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб разом з іншими, невстановленими в ході досудового розслідування особами, прийшли до ангару, який знаходиться у користуванні ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), де невстановлена особа, зламавши два навісні замки, відчинила двері ангару. Після чого ОСОБА_1, ОСОБА_2 та невстановлені особи незаконно проникли до приміщення ангару, звідки викрали належні ОСОБА_3 60 пропіленових мішків з ячменем вагою 50 кг кожний, загальною вартістю 8667 грн, які на автомобілі ВАЗ 21061 (державний номерний знак НОМЕР_1 ), що на підставі довіреності перебуває у користуванні ОСОБА_3, відвезли за три рази до гаражу, що перебував у тимчасовому користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ). Після чого ОСОБА_1, ОСОБА_2 та невстановлені особи, діючи умисно, повторно за попередньою змовою повернулись до вищевказаного ангару, звідки таємно викрали майно, що належить ОСОБА_3 на загальну суму 18497, 49 грн, яке на вищезазначеному автомобілі відвезли за адресою: АДРЕСА_4, а автомобіль повернули до ангару.
Кім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, будучи раніше судимими особами за вчинення корисливих злочинів та маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, 6 травня 2015 року в період часу до 23:00, під час спільного розпивання спиртних напоїв домовилися незаконно заволодіти транспортним засобом з метою його подальшого продажу. Дійшовши згоди на вчинення вказаного злочину, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 домовилися про обставини запланованого злочину, включаючи застосування насильства до потерпілого. Приблизно після 23:00 ОСОБА_1 , раніше судимий за розбій, разом з ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_2 разом з особою, що раніше вчинила розбій, а саме ОСОБА_1, з корисливих мотивів, направлених на заволодіння чужим майном (автомобілем), діючи умисно, повторно, прийшли на вулицю Леніна в м. Артемівську Донецької області, де напроти центральної тролейбусної зупинки підійшли до автомобіля служби таксі "Домой" марки ВАЗ 217030-110-01ЗНГ "Лада Пріора" (державний номерний знак НОМЕР_2 ), який належав на праві приватної власності ОСОБА_6, та на той час правомірно знаходився під керуванням таксиста служби таксі "Домой" ОСОБА_7 й повідомили останньому про намір їхати до кафе " Шашличний дворик", однак на шляху прямування засудженіпопросили водія змінити маршрут та поїхати по вул. Силікатній, де наприкінці вказаної вулиці повідомили ОСОБА_7, що вони приїхали за призначенням і він зупинив автомобіль. В цей час ОСОБА_2, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_1, який є особою, яка раніше вчинила розбій, з корисливих мотивів здійснили напад на постраждалого ОСОБА_7 з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, а саме поєднаним із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень. Так ОСОБА_2, знаходячись на першому пасажирському сидінні, маючи при собі невстановлену зброю, схожу на пістолет, зробив з неї постріл у напрямку голови ОСОБА_7, заподіявши потерпілому рану правої скроневої області, яка призвела до виникнення закритої черепно-мозкової травми у вигляді крововиливу під оболонки головного мозку, його набряку та набуханню, та має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, в результаті чого останній втратив свідомість і не мав можливості чинити опір протиправним діям засуджених. Тим самим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 діяли способом, небезпечним для життя потерпілого, їх дії супроводжувалися заподіянням йому фізичних страждань, і в результаті їх умисних і спільних дій потерпілий ОСОБА_7 втратив можливість надання фізичного опору. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 витягли ОСОБА_7 з автомобіля та поклали на землю. Таким чином ОСОБА_2 та ОСОБА_1, знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, здійснили незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров`я постраждалого ОСОБА_7 .
Після чого, виявивши, що постраждалий ОСОБА_7 живий та може рухатися, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вирішили зв`язати його та вивезти за межі міста Артемівська. ОСОБА_1 сів за кермо вказаного автомобіля і поїхав до себе додому ( АДРЕСА_2 ), де взяв липку стрічку в якості засобу для зв`язування потерпілого, після чого за кермом викраденого автомобіля повернуся до місця, де на нього чекав ОСОБА_2 . Далі ОСОБА_1 і ОСОБА_2, скориставшись безпорадним станом постраждалого, вважаючи, що постраждалий в подальшому може їх впізнати, діючи з метою приховати скоєний злочин, зв`язали руки ОСОБА_7 липкою стрічкою та помістили його до багажника вказаного автомобіля, чим вчинили незаконне позбавлення волі ОСОБА_7, скоєне з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для життя потерпілого, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, із застосуванням зброї,що спричинило тяжкі наслідки.
Незаконно заволодівши вищевказаним транспортним засобом та незаконно позбавивши волі водія, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повезли ОСОБА_7, який мав тяжке тілесне ушкодження, у напрямку газорозподільної станції, яка розташована поблизу вул. Сількорівська, біля річки Бахмутка у м. Артемівську Донецької області. Надалі, вважаючи, що постраждалий ОСОБА_7 може їх впізнати та викрити скоєний ними злочин ОСОБА_1 і ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та діючи умисно, за попередньою змовою, з метою приховати інший злочин, вчинили вбивство ОСОБА_7, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, скоєне з корисливих мотивів з особливою жорстокістю. Так, залишивши на вказаному місці викрадений автомобіль та погрожуючи постраждалому ОСОБА_7 застосуванням зброї, вони повели його у напрямку залізничного мосту через річку Бахмутка, на шляху до якої ОСОБА_2, реалізуючи умови попередньої домовленності з ОСОБА_1, вчинив спробу позбавити життя ОСОБА_7, занурюючи його обличчям у воду струмка, але, не досягнувши своєї мети, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повели ОСОБА_7 на міст, де ОСОБА_1 залишався поряд на випадок надання допомоги ОСОБА_2 у разі виникнення такої потреби, а ОСОБА_2 наніс декілька ударів руків`ям предмету, схожого на пістолет, в область голови ОСОБА_7, внаслідок чого останній знову втратив свідомість і впав на мосту. Після цього ОСОБА_2, з метою довести свій злочинний намір на позбавлення життя ОСОБА_7 до кінця, наніс декілька ударів ногами в область тулуба ОСОБА_7, в результаті чого останній впав з мосту у річку, а ОСОБА_2 зробив два постріли у напрямку, куди впав потерпілий. В результаті умисних спільних дій ОСОБА_1 і ОСОБА_2 потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження: синці лоба, верхнього повіка лівого ока, носа, закритий перелам кісток носа, забійна рана лівої надбрівної дуги, синці навколо правого та лівого промінезап`ясткових суглобів, садна живота, лівої кисті, лівої гомілки, забійні рани волосистої частини голови, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень; рана правої скроневої області, яка призвела до виникнення закритої черепно-мозкової травми у вигляді крововиливу під оболонки головного мозку, його набряку та набуханню та має ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходиться у прямому зв`язку з настанням смерті. Від отриманих тілесних ушкоджень, які є несумісні з життям, ІНФОРМАЦІЯ_3оку ОСОБА_7 помер на місці вчинення кримінального правопорушення. Вищевказані злочинні дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2 знаходяться у безпосередньому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_7 .
Після чого ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повернулися до автомобіля ВАЗ 217030-110-01 ЗНГ "Лада Пріора", де, змінивши свої початкові наміри відносно збуту викраденого транспортного засобу, вирішили залишити його на місці, та, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, заволоділи належним потерпілому ОСОБА_7 майном, яке на той час знаходилось в салоні автомобіля: мобільними телефонами "Nokia 5228" і "Nokia Х-pressMusic", і належним потерпілому ОСОБА_6 майном, яке на той час знаходилось в салоні автомобіля: магнітолою "Sony CDX" - GT 747UI - CD/MP3 з ресивером, автомобільними акустичними колонками "Кicx", а також з-під капоту автомобіля викрали акумулятор "FIRE BULL" 12 В, 530 А. Після чого, з метою приховування злочину, спалили автомобіль марки ВАЗ 217030-110-01ЗНГ "Лада Пріора" (державний номерний знак НОМЕР_2 ) та з місця скоєння злочину зникли з викраденим майном.
Апеляційний суд частково задовольнив апеляційні скарги засудженого ОСОБА_2 та захисника Ритова Я. М., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, а апеляційну скаргу прокурора - залишив без задоволення. Вирок місцевого суду змінив, виключив з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, мотивувальної та резолютивної частини вироку висновки суду про вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 115 КК за кваліфікуючими ознаками, передбаченими п. 4 - "з особливою жорстокістю" та п. 9 - "з метою приховування іншого злочину"; виключив з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, мотивувальної та резолютивної частини вироку висновки суду першої інстанції про вчинення обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК.
Постановив вважати:
- ОСОБА_2 засудженим до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст.185 КК - на строк 5 років; за ч. 4 ст. 187 КК - на строк 13 років з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю;за ч. 3 ст. 289 КК - на строк 10 років з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю; за п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК - на строк 15 років з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначив вважати ОСОБА_2 засудженим до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю. На підставі ч. 5 ст. 72 КК зарахував ОСОБА_2 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 23 травня 2015 року по 4 грудня 2018 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
- ОСОБА_1 засудженим до покарання у виді позбавлення волі:за ч. 3 ст.185 КК- на строк 5 років; за ч. 4 ст. 187 КК - на строк 13 років з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю; за ч. 3 ст. 289 КК - на строк 10 років з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю; за п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК - на строк 15 років з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначив вважати ОСОБА_1 засудженим до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю. На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків шляхом повного складання невідбутої частини покарання за вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 2009 року та покарання, призначеного за цим вироком, визначив вважати ОСОБА_1 засудженим до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 16 років 9 місяців 24 дні з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю. На підставі ч. 5 ст. 72 КК зарахував ОСОБА_1 у строку покарання строк попереднього ув`язнення з 11 травня 2015 року по 4 грудня 2018 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. В решті вирок суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі заступник прокурора Донецької області, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Вважає, що всупереч вимогам ст. 419 КПК у мотивувальній частині ухвали не викладено встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчинення засудженими злочину за ч. 3 ст. 185 КК (епізод від 6 квітня 2015 року). Крім того, суд не розглянув апеляційну скаргу захисника Коломієць Е. В., подану в інтересах засудженого ОСОБА_2, не перевірив викладені в ній доводи та не прийняв рішення по суті вимог цієї скарги, хоча відповідно до вимог ст. 401 КПК її копії було надіслано учасникам судового провадження. Зазначає, що всупереч вимогам ст. 54 КПК суд незаконно прийняв письмове клопотання захисника Коломієць Е. В. про її заміну на захисника Землинську С. Д. та здійснив таку заміну без обов`язкової участі захисника. Крім того, в матеріалах провадження відсутні дані, які б свідчили про те, що заміна захисника Землинської С. Д. відбулась з обов`язковою участю останньої.
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам засуджених через м`якість, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Вважає, що суд прийняв необґрунтоване рішення про зменшення обсягу доведеного обвинувачення засудженим, а саме виключення з обвинувачення пунктів 4, 9 ч. 2 ст. 115 та ч. 3 ст. 146 КК. Зазначає, що після здійснення пострілу в голову потерпілому, засуджені незаконно позбавляючи останнього волі й можливості звернутися за медичною допомогою, лупцювали його наносячи удари по обличчю та голові, чим посилювали фізичні страждання, та ще й скинули потерпілого з залізничного моста. Крім того, перед тим як затягти потерпілого на міст, вони притягли його до берега річки, де занурювали обличчям у воду, позбавляючи потерпілого можливості дихати, відтак засуджені розуміли, що спричиняють ОСОБА_7 додаткові фізичні та моральні страждання. Крім того, на думку прокурора, коли ОСОБА_2 та ОСОБА_1 злякались того, що потерпілий може упізнати їх як нападників, вони вирішили його добити, щоб він не звернувся до поліції і саме з цією метою вони позбавили ОСОБА_7 волі, помістивши до багажника автомобіля із зав`язаними руками. При цьому апеляційний суд в своєму рішенні зазначив, що в цей момент потерпілий був непритомний, проте як встановив місцевий суд, під час поміщення ОСОБА_7 до багажника автомобіля він був при свідомості. Стверджує, вже після вчинення розбійного нападу, заволодіння майном потерпілого та позбавлення його волі, у засуджених виник додатковий умисел на вбивство, тобто з метою приховати ці злочини. Також прокурор вказує і на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону за аналогічних обставин, викладених в касаційній скарзі заступника прокурора Донецької області.