ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 360/2303/17
провадження № 51-5874 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів: Маринича В.К., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Крота І.М.,
прокурора Полюхович А.М.,
захисників Суслікова Ю.А., Воловчука В.М.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого на вирок Бородянського районного суду Київської області від 28 грудня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року стосовно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Ірбит Свердловської області
Російської Федерації, який мешкає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Бородянського районного суду Київської області від 28 грудня 2018 року, залишеним без зміни ухвалою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року, ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у виді арешту на строк 2 місяці.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 24 вересня 2017 року, перебуваючи в приміщенні торгівельної зали ТОВ "АТБ - маркет" на вул. Центральній, 236 у смт Бородянка Київської області, намагався таємно викрасти дві пляшки коньяку на загальну суму 277,04 грн, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з незалежних від його волі причин.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі з доповненнями до неї засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати, кримінальне провадження - закрити за відсутністю в його діях інкримінованого складу злочину.
Свої вимоги засуджений мотивує тим, що:
- у нього не було умислу на вчинення крадіжки, висновки судів про його винуватість в інкримінованому злочині ґрунтуються на припущеннях і недопустимих доказах, зокрема, показаннях свідка з чужих слів;
- кримінальне провадження розглядалось з обвинувальним ухилом;
- кількість викраденого майна та розмір завданої шкоди не доведений стороною обвинувачення належними та допустимими доказами з огляду на положення ст. 242 КПК України;
- єдиним доказом розміру заподіяної шкоди є довідка потерпілої сторони ТОВ "АТБ-Маркет", яке є зацікавленою стороною у справі, при цьому вона датована 07.08.2017, а злочин вчинено 24.09.2017;
- матеріали провадження містять суперечності в назвах викраденого майна;
- відсутня постанова про визнання речовими доказами та про їх приєднання до кримінального провадження;
- речові докази не відкривались стороні захисту та не оглядалися судом;
- в порушення вимог ст. 58 КПК України не підтверджений процесуальний статус представника потерпілого, що призвело до неналежного повідомлення потерпілого про розгляд справи;
- не підтверджені повноваження прокурора при розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції;
- суд першої інстанції залишив поза увагою його відмову від послуг захисника Асеєва А.О. у зв`язку з ненаданням належної правової допомоги, чим порушив його право на захист;
- формулювання пред`явленого обвинувачення та викладених фактичних обставин у вироку мають суперечності;
- поза увагою суду залишилась його добровільна відмова від вчинення злочину;
- матеріали провадження не містять доказів його затримання.
Вказує на те, що суд апеляційної інстанції на допущені порушення не звернув уваги, належним чином не перевірив викладених в апеляційній скарзі доводів і постановив рішення, яке не відповідає вимогам ст. ст. 370, 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Захисники і засуджений підтримали касаційну скаргу з доповненнями, просили її задовольнити.
Прокурор підтримав касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині порушення права на захист, просив скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Проте касаційний суд зобов`язаний перевірити в межах доводів, висловлених у касаційних скаргах, чи були додержані судами першої та апеляційної інстанцій процесуальні норми, що регулюють розгляд судами пред`явленого обвинувачення, у тому числі положення, що стосуються оцінки доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів - їх достатності для висновків суду.
При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами 2 та 4 статті 17 КПК України, за змістом яких:
- "Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом";
- "Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи".
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 статті 412 КПК України визначено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо за наявності підстав для закриття кримінального провадження судом воно не було закрито.
Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.