Постанова
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 127/30236/18
провадження № 61-1938св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 23 грудня 2019 року у складі колегії судді: Міхасішина І. В., Войтка Ю. Б., Матківської М. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просив стягнути з відповідача на його користь половину вартості квартири АДРЕСА_1, яка є спільною сумісною власністю подружжя та без його згоди, як одного із подружжя, відчужена відповідачем.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області у складі судді
Романюк Л. Ф. від 11 червня 2019 року закрито провадження у цій справі.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже був розглянутий судом, оскільки набрало законної сили рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області в цивільній справі № 2-1366/09 від 05 липня 2016 року, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, нажитого під час шлюбу в частині відшкодування половини вартості відчуженого майна, а саме - квартири АДРЕСА_1 .
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 23 грудня 2019 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 - Барановського І. І. задоволено.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 червня 2019 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Направляючи справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, апеляційний суд виходив із того, що підстави позовних вимог ОСОБА_1, заявлених у цій справі та справі № 2-1366/09, не є тотожними, а тому відсутні процесуальні підстави для закриття провадження у цій справі.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
22 січня 2020 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 23 грудня 2019 року та залишити в силі ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 червня 2019 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом неправомірно допущено до участі у справі представника ОСОБА_1 - адвоката Барановського І. І., оскільки відповідних доказів на представництво до апеляційної скарги додано не було. Суд, після відкриття апеляційного провадження, повинен був вирішити питання щодо закриття апеляційного провадження, з підстав, передбачених статтею 362 ЦПК України. Подання відповідних документів після відкриття апеляційного провадження, процесуальним законодавством не допускається. Ордер, наданий Барановським І. І. не містить відомостей про орган, в якому надається правова допомога.
Апеляційний суд дійшов неправильного висновку про відсутність тотожних підстав у цій справі, та справі № 2-1366/09.
Доводи інших учасників справи
18 лютого 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Барановський І. І. через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду відзив, у кому просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2 відмовити.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2020 рокувідкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано з Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу № 127/30236/18.
У лютому 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 23 грудня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду винесене з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Короткий зміст фактичних обставин справи
У справі, яка переглядається, апеляційним судом встановлено, що постановою Верховного Суду від 27 листопада 2019 року скасовано постанову Вінницького апеляційного суду від 17 липня 2019 року, цивільну справу № 127/30236/18 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції стало те, що апеляційний суд, не допустивши адвоката Барановського І. І. до судового засідання через відсутність належним чином оформленого документа, що підтверджує його повноваження на представництво інтересів ОСОБА_1 в апеляційному суді, водночас розглянув апеляційну скаргу, яка подана та підписана цим адвокатом і не застосував положення статті 362 ЦПК України, яка передбачає постановлення апеляційним судом ухвали про закриття апеляційного провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
17 грудня 2019 року до суду надійшла заява від адвоката Барановського І. І. про долучення до матеріалів справи документів, які підтверджують його повноваження на представництво інтересів ОСОБА_1 у Вінницькому апеляційному суді, зокрема, на час звернення з апеляційною скаргою: ордер серії ЖТ № 067468 від 18 червня 2019 року та договір про надання правової допомоги від 18 червня 2019 року, укладений між адвокатом
Барановським І. І. та ОСОБА_1 .
Визначаючись щодо повноважень адвоката Барановського І. І. на подання апеляційної скарги в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 червня 2019 року, апеляційний суд виходив з того, що дійсно адвокат ні під час подання апеляційної скарги 18 червня
2019 року, ні у судовому засіданні в апеляційному суді 17 липня 2019 року не надав підтверджуючих документів на здійснення ним представництва позивача у суді апеляційної інстанції, зокрема на подання апеляційної скарги.
Проте такі підтверджуючі документи повноважень адвоката
Барановського І. І. станом на день подання апеляційної скарги були надані апеляційному суду під час нового апеляційного розгляду. Також апеляційний суд врахував, що позивач ОСОБА_1 підтвердив у судовому засіданні
17 липня 2019 року, що Барановський І. І. є його представником, що підтверджується технічним звукозаписом судового засідання.
Стаття 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, повинен бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.