1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду








ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого2020 року

м. Київ

справа № 420/1692/18

провадження № 51-1089 км 19

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої Григор`євої І.В.,

суддів Бущенка А.П., Крет Г.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Ширмер О.О.,

прокурора Матюшевої О.В.,

розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Новопсковського районного суду Луганської області від 26 жовтня 2018 року та ухвалу Луганського апеляційного суду від 25 січня 2019 року щодо

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця с. Новорозсош

Новопсковського району Луганської області,

жителя

АДРЕСА_1 ),

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Короткий зміст оскаржених судових рішень та встановлені обставини

Вироком Новопсковського районного суду Луганської області від 26 жовтня 2018 року, залишеним без змін апеляційним судом, затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 за участю захисника Толокольнікова С.В.

ОСОБА_1 було засуджено за ч. 2 ст. 110 КК і призначено йому узгоджене сторонами покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, а на підставі ст. 75 КК звільнено від покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього виконання обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.

Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні за викладених у вироку обставин умисних дій за попередньою змовою групою осіб з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, установленого Конституцією України.

Як установив суд, на початку травня 2014 року засуджений, розуміючи протиправний характер своїх дій, вирішив надати допомогу невстановленим особам з метою зміни меж території та державного кордону України всупереч порядку, установленому Конституцією України. Надалі, 11 травня 2014 року, на сходах Новопсковського районного центру культури та дозвілля у смт Новопсков на вул. Українська, 38, ОСОБА_1 з іншими особами (матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження) організували виборчу дільницю для проведення на території зазначеного селища незаконного референдуму з питання підтримки "Акту про державну самостійність Луганської народної республіки". Під час проведення цього заходу ОСОБА_1 виконував функції члена комісії, здійснював облік учасників голосування та осіб, що видавали останнім бюлетені, а також пропонував перехожим узяти участь у голосуванні.

Унаслідок таких дій ОСОБА_1 та інших згаданих осіб 11 травня 2014 року на території смт Новопсков було проведено незаконний референдум, а результати голосування (бюлетені), у той же день передано представникам "Центральної виборчої комісії Луганської народної республіки".

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), судові рішення щодо нього і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. За твердженням скаржника, оспорюваний вирок є незаконним, адже місцевий суд усупереч ст. 474 КПК належним чином не з`ясував, чи розуміє він усі обставини, визначені в цій нормі, не роз`яснив йому процесуальних прав та наслідків укладення й затвердження угоди, а отже, і позбавив права на судовий розгляд у загальному порядку. На думку ОСОБА_1 апеляційний суд необґрунтовано залишив поза увагою такі доводи сторони захисту про істотне порушення вимог указаного Кодексу і постановив рішення, яке не відповідає положенням ст. 370 КПК. Також у касаційній скарзі ОСОБА_1 повідомив про можливість здійснення касаційного розгляду без його участі.

Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про відкладення якого не надходило.

Позиції інших учасників судового провадження

У суді касаційної інстанції прокурор заперечив обґрунтованість касаційних вимог засудженого.


................
Перейти до повного тексту