Постанова
Іменем України
25 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 755/16588/17-ц
провадження № 61-13563св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі",
третя особа - Садівницьке товариство "Південтеплоенергомонтаж",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі", третя особа - Садівницьке товариство "Південтеплоенергомонтаж", про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року у складі судді Чех Н. А. та постанову Київського апеляційного суду від 06 червня 2019 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Таргоній Д. О., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом та просила зобов`язати Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (далі - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі") усунити перешкоди в користуванні належною їй земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:66:679:0029, площею 0,0757 га, що розташована на АДРЕСА_1 (Садівницьке товариство " Південтеплоенергомонтаж" ) у Дніпровському районі міста Києва шляхом демонтажу комплексної трансформаторної підстанції № 8147 (далі - КТП) за рахунок відповідача та перенести її в інше місце відповідно до встановлених норм.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що на підставі рішення Київської міської ради від 23 жовтня 2003 року вона є власником земельної ділянки, площею 0,0757 га за вказаною вище адресою з цільовим призначенням - для ведення садівництва. Восени 2015 року на її земельній ділянці Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго"), правонаступником якого є ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" без її згоди було встановлено КТП. Площа, яку займає КТП на її ділянці, складає 0,0007 га. Вона неодноразово зверталася до відповідача із заявами про усунення порушень її права власності та користування ділянкою, на що отримувала відмову, яка мотивована тим, що місце розташування КТП відповідає проектній документації та погоджене Департаментом містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації відповідно до існуючих кадастрових планів меж земельних ділянок довкола. Також посилалася на те, що нею дійсно була складена та підписана засвідчена нотаріусом заява, в якій вона надавала згоду на встановлення КТП потужністю 250 кВт на території земель загального користування, які межують з належною їй земельною ділянкою. В той же час дозволу на розміщення цієї КТП на її ділянці вона не надавала. Вважає, що встановленням без її згоди КТП на земельній ділянці порушується її право власності та створюються перешкоди у використанні власної земельної ділянки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Дніпровський районний суд міста Києва від 08 жовтня 2018 року позов задовольнив. Зобов`язав ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" усунути перешкоди в користуванні належною ОСОБА_1 на праві власності земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:66:679:0029, площею 0,0757 га, що розташована по АДРЕСА_1 (Садівницьке товариство "Південтеплоенергомонтаж") у Дніпровському районі міста Києва, шляхом демонтажу КТП за рахунок відповідача та перенесення її в інше місце відповідно до встановлених норм. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що позивачкою доведено, що КТП частково знаходяться на належній їй на праві власності земельній ділянці, дозволу на розміщення КТП на належній їй землі вона не давала, відтак права позивачки як власника земельної ділянки порушені і ці права, враховуючи вимоги законодавства України, підлягають відновленню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Київський апеляційний суд постановою від 06 червня 2019 року Дніпровського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року залишив без змін.
Мотивував судове рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, виходив з того, що права позивачки порушені, вона звернулася до суду за захистом шляхом усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії саме відповідача, оскільки КТП встановлена, введена в експлуатацію та перебуває на його балансі.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У липні 2019 року ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 червня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Касаційна скарга ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" мотивована тим, що судами не досліджено належним чином всіх доказів, які містяться в матеріалах справи, не надано оцінку його обґрунтуванням та аргументам на підтвердження своєї правової позиції та не було встановлено дійсні обставини справи. Судами не враховано того, що ОСОБА_1 09 грудня 2014 року надала нотаріально засвідчену згоду на встановлення КТП на території земель загального користування, що межує з належною їй земельною ділянкою, розташовану по АДРЕСА_1 в Садівницькому товаристві "Південтеплоенергомонтаж". Місце встановлення КТП, яка перебуває на його балансі та трасу прокладення кабелів погоджено з Департаментом містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації відповідно до існуючих на момент погодження кадастрових планів меж земельних ділянок довкола. У 2015 році КТП було встановлено за межами садиби (за парканом) позивачки, в присутності якої у серпні 2016 року зафіксовано факт розташування КТП на землях загального користування садового товариства. Межі належної ОСОБА_1 земельної ділянки як на момент встановлення КТП так і на час вирішення цього спору визначені парканом по всій довжині її фасадної частини, який встановлений позивачкою. При цьому, КТП було встановлено після відновлення і закріплення в натурі на спірній земельній ділянці межових знаків у 2014 році, тобто на землях загального користування, що належать Садівницькому товариству "Південтеплоенергомонтаж" та за попередньою згодою позивачки, а тому наявна в матеріалах справи технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, розроблена Київською обласною філією Державного підприємства "Центр земельного кадастру" в серпні 2017 року не є належним доказом знаходження КТП на земельній ділянці позивача. Також зазначило, що від КТП підключено 32 члени Садівницького товариства "Південтеплоенергомонтаж", яких місцевим судом не було залучено до розгляду цієї справи, а рішення суду впливає на їх права та обов`язки. Тобто захистивши права позивача суди порушили законні права інших осіб - споживачів електричної енергії, які підключені до КТП.
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якій просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що ці рішення є законними і обґрунтованими, судами правильно застосовано норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дано належну правову оцінку доказам, наданим сторонами. При цьому зазначила, що кадастровий план належної їй земельної ділянки, що міститься в технічній документації, виготовленій у 2017 році підтверджує факт знаходження КТП в її межах. Вона надавала згоду на встановлення КТП на території земель загального користування, які межують з належною їй земельною ділянкою на не в її межах. Крім того, зазначила, що встановлюючи КТП, яка є джерелом підвищеної небезпеки, і на землю навколо якої поширюється спеціальний охоронний режим, відповідач не повинен був користуватися межами належного їй паркану, а зобов`язаний був об`єктивно визначити межі земельної ділянки на підставі актуальних даних з Державного земельного кадастру. Виміри внутрішніх та дирекційних кутів її земельної ділянки співпадають як у технічній документації 1998 року, якою користувався відповідач при встановленні КТП, так і в технічних документаціях 2014, 2017 років. Ця обставина виключає будь-які сумніви щодо помилковості обраного відповідачем місця для встановлення КТП, оскільки це місце згідно з трьома технічними документаціями із землеустрою знаходяться в мажах її земельної ділянки. Також, зазначила, що безпідставним є посилання відповідача, що рішення суду впливає на права та обов`язки 32 осіб, які не були залучені до розгляду цієї справи, оскільки КТП встановлення на замовлення лише одного члена товариства.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
06 грудня 2019 року справа № 686/23415/18 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення Київської міської ради від 23 жовтня 2003 року № 100/973 вирішено, зокрема: затвердити проект відведення земельних ділянок громадянам, членам Садівницького товариства "Південтеплоенергомонтаж" у приватну власність; передати громадянам, членам Садівницького товариства "Південтеплоенергомонтаж" у приватну власність земельні ділянки; передати Садівницькому товариству "Південтеплоенергомонтаж" у приватну власність земельну ділянку для загального користування (частину вулиці Пілот ) площею 0,02 га за рахунок земель міської забудови. Серед переліку земельних ділянок, які вирішено передати громадянам у власність, вказано і земельну ділянку АДРЕСА_1 .
Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 14 жовтня 2004 року, серії КВ № 121705 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0757 га, розташованої на АДРЕСА_1 ( Садівницьке товариство "Південтеплоенергомонтаж") у Дніпровському районі міста Києва , з цільовим призначенням - для ведення садівництва.
09 грудня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Карташевою Н. В. було засвідчено справжність підпису ОСОБА_1 на заяві до компетентних органів про згоду на встановлення комплексної трансформаторної підстанції потужністю 250 кВт на території земель загального користування, які межують з належною їй на праві власності земельною ділянкою АДРЕСА_1 .
Восени 2015 року ПАТ "Київенерго" було встановлено КТП № 8147 (250/10/0,4 кВт), яка була введена в експлуатацію, перебуває на балансі відповідача. Встановлено, що дана КТП встановлена на земельній ділянці, належній на праві власності позивачці.
З метою вирішення даного спору в позасудовому порядку позивачка зверталася неодноразово до відповідача, третьої особи, народного депутата, однак питання щодо перенесення КТП вирішено не було.
Влітку 2017 року на замовлення ОСОБА_1 було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, розташованої на АДРЕСА_1 (Садівницьке товариство "Південтеплоенергомонтаж") у Дніпровському районі міста Києва . Абрис спірної земельної ділянки № АДРЕСА_1 містить дані, що на ній розташоване КТП.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 червня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.