Постанова
Іменем України
25 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 465/6270/19
провадження № 61-1438св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Львівське комунальне підприємство "Львівелектротранс",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за заявою ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" про забезпечення позову до подання позовної заяви, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Крайник Н. П., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
31 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Франківського районного суду міста Львова із заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову, а саме: заборонити директору Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" або особі яка виконує його обов`язки, а також іншим посадовим особам Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення трудових правовідносин між Львівським комунальним підприємством Львівелектротранс" та ОСОБА_1, - до вирішення спору (справи) по суті.
Заява мотивована тим, що 07 лютого 2017 року ОСОБА_1 почав працювати у Львівському комунальному підприємстві "Львівелектротранс" на посаді начальника відділу інформації та зв`язків з громадськістю.
16 липня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про призначення ОСОБА_2 виконуючим обов`язки керівника відповідача (надалі - в. о. директора ОСОБА_2).
06 вересня 2019року в телефонній розмові з заявником в. о. директора ОСОБА_2 в ультимативній формі став вимагати від позивача подати у відділ кадрів заяву про те, що позивач відмовляється від своєї персональної надбавки в розмірі 50 % від посадового окладу, на що заявник не погодився. 19 вересня 2019 року на нараді, організованій в. о. директора ОСОБА_2, останній розкритикував роботу на його посаді та оголосив про винесення йому, заявнику, догани. В той самий день йому було вручено документ під назвою "Попередження начальника відділу інформації та зв`язків з громадськістю ОСОБА_1 від 19 вересня 2019 року, № 01/1371, в якому зазначено, що "Згідно Наказу № 274 від 19 вересня 2019 року та затвердженого штатного розпису в ЛКП "Львівелектротранс"
з 19 листопада 2019 року скорочується посада начальника відділу інформації та зв`язків з громадськістю.". Цим же документом його попереджено про майбутнє звільнення із займаної посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП України з 19 листопада 2019 року.
15 жовтня 2019 року після перебування на лікарняному, в розмові з
в. о. директора ОСОБА_2 останній виказав своє невдоволення станом роботи підрозділу, який очолює позивач, в зв`язку із чим позивач подав через канцелярію доповідну записку, в якій виклав власне бачення щодо порушених питань. Впродовж всього цього дня на нього чинився тиск з метою отримання від нього не зрозумілих пояснень, начебто, поганої роботи підрозділу, яку він очолює.
В той же день о 17 годині 39 хвилин йому було обмежено доступ до інформаційних ресурсів ЛКП "Львівелектротранс", зокрема заблоковано доступ до корпоративної сторінки у соціальній мережі Фейсбук, в зв`язку із чим, він був позбавлений можливості нормально виконувати свої посадові обов`язки, через що на наступний день змушений був подати через приймальну директора відповідну службову записку з протестом проти таких дискримінаційних дій відповідача щодо себе.
Станом на 31 жовтня 2019 року доступ до вказаних ресурсів не відновлено.
Зазначає, що предметом майбутнього позову є визнання протиправним та скасування вищевказаних наказів відповідача від 19 вересня 2019 року
№ 274 "Про попередження про скорочення штату працівників" та
від 30 вересня 2019 року № 821-с "Про дисциплінарне стягнення", як таких, що прийняті відповідачем через дискримінацію позивача зі сторони
в. о. директора ОСОБА_2
Вказаний захід із забезпечення позову не є тотожний позовним вимогам, адже він оспорює спірні наказ 1 і наказ 2 відповідача, які безпосередньо не передбачають звільнення позивача, однак застосування яких відповідачем без наявності з вищезазначеного заходу із забезпечення позову ведуть до незаконного його звільнення.
В позовній заяві, що готується позивачем, оскаржуються спірні наказ 1 і наказ 2 відповідача, що лише передують та створюють умови та підстави для вчинення посадовими особами відповідача дій, які можуть привести до прийняття рішень про його звільнення, а не рішення про звільнення. При цьому позивач не ставить питання про зупинення дії спірних наказів в цілому чи окремих його пунктів, а, відтак, заявлені заходи забезпечення позову не є тотожними позовним вимогам.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 01 листопада
2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Заборонено директору Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" або особі яка виконує його обов`язки, а також іншим посадовим особам Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення трудових правовідносин між Львівським комунальним підприємством Львівелектротранс" та ОСОБА_1 - до вирішення спору (справи) по суті.
Роз`яснено ОСОБА_1, що протягом десяти днів, з часу подання заяви про забезпечення позову, він повинен звернутись до суду з позовною заявою за предметом, визначеним у заяві про забезпечення позову. Ухвала є виконавчим документом. Ухвала суду підлягає негайному виконанню. Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки з дня винесення ухвали.
Постановою Львівського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" задоволено.
Ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 01 листопада
2019 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою відмовлено
ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
17 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року та прийняти нову постанову, якою ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 01 листопада 2019 року залишити без змін. Здійснити розподіл судових витрат.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції в порушення вимог частини третьої статті 368 ЦПК України розглянуто апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" на ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 01 листопада 2019 року (щодо забезпечення позову) без повідомлення учасників справи.
ОСОБА_1 у своєму відзиві на апеляційну скаргу та у клопотанні
від 16 грудня 2019 року звернувся до Львівського апеляційного суду щодо необхідності проведення судового засідання у даній справі з повідомленням (викликом) учасників справи, однак зазначені клопотання апеляційний суд проігнорував, чим порушив право заявника на справедливий судовий розгляд, захист прав та інтересів судом.
В оскаржуваній постанові апеляційний суд не вказав та не врахував доводи ОСОБА_1, наведені ним у відзиві на апеляційну скаргу. В мотивувальній частині оскаржуваної постанови апеляційним судом не наведено жодної підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, які передбачені статтею 376 ЦПК України.
Висновок апеляційного суду щодо безпідставності заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову є хибним, оскільки апеляційним судом зроблено акцент лише на частину другу статті 149 ЦПК України, що стосується власне виконання рішення суду, не звертаючи при цьому увагу на іншу частину даної норми - ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Доводи інших учасників справи:
У лютому 2020 року Львівським комунальним підприємством "Львівелектротранс" подано до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку відзив, в якому заявник просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити.
Відзив мотивовано тим, що ні заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, ні ухвала суду першої інстанції не містять доводів щодо того, як саме може бути утрудненим чи неможливим виконання можливого рішення суду "про визнання протиправними та скасування наказів відповідача". Навіть у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування наказу "Про дисциплінарне стягнення (догана)" та наказу "Про попередження про скорочення штату працівників", дане судове рішення жодним чином не вплинуло б на процедуру скорочення, оскільки факт попередження про майбутнє скорочення не заперечує сам позивач.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи
№ 465/6270/19 з Франківського районного суду міста Львова.
У лютому 2020 року матеріали цивільної справи № 465/6270/19 надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ