Постанова
Іменем України
25 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 643/13638/18
провадження № 61-16388св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Комінтернівський районний суд м. Харкова, Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2019 року у складі судді Харченко А. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року у складі колегії суддів: Піддубного Р. М., Котелевець А. В., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комінтернівського районного суду м. Харкова, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями суду.
Позовна заява мотивована тим, що ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2018 року у складі слідчого судді Курганникової О. А. (справа № 646/4423/18) їй було відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність посадових осіб прокуратури Харківської області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення відносно суддів Червонозадводського районного суду м. Харкова Шелест І. М. та ОСОБА_2 .
Вказувала, що в ухвалі Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2018 року слідчим суддею Курганниковою О. А. перекручено відомості про злочини та надано власне тлумачення чинного законодавства, незаконних рішень судів та протиправної діяльності слідчих Немишлянського відділу поліції Головгого управління Національної поліції в Харківській області, прокуратури Харківської області.
Вважала, що слідчий суддя Курганникова О. А., відмовляючи у задоволенні її скарги, приховала злочини інших суддів, у зв`язку із чим, через відсутність неупередженого та справедливого розслідування факту скоєння кримінального правопорушення, протягом тривалого часу вона відчуває душевні страждання, погіршення стану здоров`я, вимушена ініціювати судові провадження, що вимагає багато часу, сил на підготовку та участь у судових засіданнях.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з Державного казначейства України на її користь за рахунок коштів Державного бюджету шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на відшкодування завданої їй незаконними діями суду моральної шкоди 595 680 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю ОСОБА_1 позовних вимог, оскільки нею не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту завдання їй моральної шкоди з вини посадової або службової особи Комінтернівського районного суду м. Харкова, наявність заподіяної їй шкоди, протиправність дій відповідача та причинного зв`язку такої поведінки із заподіяною шкодою.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Московського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2019 року - без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що районний суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи й ухвалив законне, справедливе та обґрунтоване судове рішення.
Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з висновком районного суду, зазначивши, що позивач не надала доказів на підтвердження факту завдання їй моральної шкоди діями або бездіяльністю суду, а також наявності вини суду, у зв`язку з чим, підстави для її відшкодування відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Московського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року скасувати і ухвалити нове судове рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку обставинам справи та поданим сторонами доказам.
Вважає, що нею надані докази, які свідчать про те, що дії відповідача є неправомірними, завдали їй шкоди, між ними є безпосередній причинний зв`язок та їх вина, а тому, враховуючи положення статті 1174 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), спричинена їй моральна шкода має бути відшкодована.
Відзив на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Частинами першою та другою статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Як роз`яснено у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4 у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.