Постанова
Іменем України
25 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 727/4897/19
провадження № 61-21225св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Вищий Державний навчальний заклад України "Буковинський державний медичний університет",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 23 липня 2019 року у складі судді Слободян Г. М. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Половкіної Н. Ю., Кулянди М. І., Одинака О. О.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вищого державного навчального закладу України "Буковинський державний медичний університет" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та визнання трудового договору укладеним на невизначений строк.
Позовна заява мотивована тим, що 1 квітня 2018 року позивач був прийнятий на посаду звукооператора палацу культури та відпочинку "Академічний" Вищого державного навчального закладу України "Буковинський державний медичний університет" (далі - ВДНЗУ "Буковинський державний медичний університет").
При прийнятті на роботу позивач був введений в оману директором палацу культури та відпочинку "Академічний" ВДНЗУ "Буковинський державний медичний університет" ОСОБА_2, оскільки не був повідомлений про укладення строкового трудового договору до 31 березня 2019 року.
У заяві про прийняття на роботу не зазначав про прийняття на роботу на певний строк, та вважав що прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором.
Вважав, що підстав для укладення строкового трудового договору немає, посада звукооператора палацу культури та відпочинку "Академічний" ВДНЗУ "Буковинський державний медичний університет" за характером роботи і умовами її виконання не відповідає умовам, передбаченим частиною другою статті 23 КЗпП України.
Просив суд поновити на посаді звукооператора палацу культури та відпочинку "Академічний" ВДНЗУ "Буковинський державний медичний університет"; стягнути з ВДНЗУ "Буковинський державний медичний університет" середній заробіток за час вимушеного прогулу з 1 квітня 2019 року по день постановлення судового рішення в сумі 6749, 00 грн; вважати трудовий договір між ВДНЗУ "Буковинський державний медичний університет" та ОСОБА_1 укладеним на невизначений строк з 1 квітня 2018 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 23 липня 2019 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки звільнення позивача з займаної посади відбулося з дотриманням трудового законодавства, а також позивач, не надав доказів, які свідчали про незаконне звільнення його з роботи.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 23 липня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
22 листопада 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 23 липня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовільнити позовні вимоги в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, щосудами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, неповно з`ясовано обставини справи.
Зазначав, що строковий трудовий договір між відповідачем та ним суперечить вимогам чинного трудового законодавства. Судом першої інстанції неправильно застосовано положення пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6 листопада 1992 року, за яким укладення трудового договору на визначений строк при відсутності умов, зазначених в частині другої статті 23 КЗпП України, є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку.
Укладаючи з позивачем строковий трудовий договір, у зв`язку із відсутністю досвіду роботи на посаді, є неправомірним, оскільки не передбачено частиною другою статті 23 КЗпП України.
Доводи інших учасників справи
13 січня 2020 року представник відповідача ОСОБА_3 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суди попередніх інстанцій забезпечили повний і всебічний розгляд справи й ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, а доводи скарги висновків судів не спростовують. Просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, та залишити без змін оскаржувані рішення.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Шевченківського районного суду міста Чернівці.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 23 липня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст обставин справи
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 19 березня 2018 року позивач звернувся з заявою на ім`я ректора БДМУ ОСОБА_4 М. про прийняття його на роботу, на посаду звукооператора підрозділ палацу "Академічний" БДМУ з 01 квітня 2018 року, за строковим трудовим договором з 01 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року.
Наказом по ВДНЗУ "Буковинський державний медичний університет" від 19 березня 2018 року № 107-к ОСОБА_1 прийнято на посаду звукооператора плацу культури та відпочинку "Академічний" ВДНЗУ "Буковинський державний медичний університет" за строковим договором з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року.