Постанова
Іменем України
19 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 569/8539/17
провадження № 61-28336св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
Яремка В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представник позивачів - ОСОБА_3,
відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 січня 2018 року у складі судді Першко О. О. та постанову Апеляційного суду Рівненської області
від 29 березня 2018 року у складі колегії суддів: Григоренка М. П.,
Боймиструка С. В., Шимківа С. С.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) про захист прав споживача фінансових послуг, стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені.
На обгрунтування позовних вимог зазначали, що у період з 22 серпня 2014 року по 27 серпня 2014 року, на аккаунт ОСОБА_1 LiqPay № НОМЕР_1 за допомогою сервісу АТ КБ "ПриватБанк" IPay, були здійснені платежі, на загальну суму 955 862,34 грн. Зазначені кошти з транзитного рахунку повинні були бути зараховані на рахунок LiqРay ОСОБА_1, моб. тел. НОМЕР_1 та перераховані на картку № НОМЕР_2, яка була прив`язана до рахунку LiqРay . Однак грошові кошти після неодноразового звернення були зараховані відповідачем на рахунок ОСОБА_1 лише 06 квітня 2017 року у сумі 344 100,00 грн та 07 квітня 2017 року у сумі 611 762,34 грн, що разом склало 955 862,34 грн .
27 серпня 2014 року ОСОБА_1 за допомогою сервісу АТ КБ "ПриватБанк" IPay перерахував ОСОБА_5 грошові кошти на суму 344 100,00 грн. Вказані кошти повинні були зараховані на рахунок LiqРay ОСОБА_2, моб. тел. НОМЕР_3 та перераховані на картку
№ НОМЕР_4 , яка була прив`язана до рахунку LiqРay . Однак, такі грошові кошти після неодноразового звернення були зараховані відповідачем на рахунок ОСОБА_2 лише 07 квітня 2017 року.
Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 19 травня 2017 року визнано неправомірними дії АТ КБ "ПриватБанк" в частині невиконання банківських послуг при користуванні веб-інтерфейсом LiqРay, зокрема щодо не завершення переказів на користь ОСОБА_1, виконаних у період з
22 серпня 2014 року по 27 серпня 2014 року на загальну суму 955 862,34 грн, та на користь ОСОБА_2, виконаних 27 серпня 2014 року на загальну суму 344 100,00 грн. Стягнуто з банку на користь ОСОБА_1 572 561,54 грн - інфляційні втрати за період з вересня 2014 року по січень 2016 року,
43 053,08 грн- три проценти річних за період з 03 вересня 2014 року по
03 березня 2016 року, 523 812,56 грн - пеня за кожен день прострочення за період з 03 вересня 2014 року по 03 березня 2016 року; стягнуто з банку на користь ОСОБА_2 206 135,71 грн - інфляційні втрати за період з вересня 2014 року по березень 2016 року, 14 904,71 грн - три проценти річних за період з
24 вересня 2014 року по 03 березня 2016 року, 181 340,70 грн - пеня за кожен день прострочення за період з 24 вересня 2014 року по 03 березня 2016 року.
Посилаючись на те, що зазначеним судовим рішенням не був неохоплений інший період прострочення виконання зобов`язання щодо зарахування коштів, позивачі просили стягнути з відповідача в порядку статі 625 ЦК України:
- на користь ОСОБА_1 150 613,21 грн- інфляційні втрати за період з лютого 2016 року по березень 2017 року, 32 539,06 грн - три проценти річних за період із 04 березня 2016 року по 07 квітня 2017 року, 382 612,59 грн - пеня за період з 04 березня 2016 року по 07 квітня 2017 року;
- на користь ОСОБА_2 55 818,79 грн - інфляційні втрати за період з березня 2016 року по березень 2017 року, 11 289,46 грн - три проценти річних за період з 04 березня 2016 року по 07 квітня 2017 року, 137 640,00 грн - пеня за період із 04 березня 2016 року по 07 квітня 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 11 січня 2018 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 150 613,21 грн - інфляційнівтрати за період з лютого 2016 року по березень 2017 року,
30 583,40 грн - трипроцентирічних за період з 04 березня 2016 року по 07 квітня 2017 року включно, 296 584,98 грн - за період з 01 червня 2016 року по 07 квітня 2017 року включно.
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 55 744,20 грн - інфляційні втрати за період з березня 2016 року по березень 2017 року,
11 289,46 грн - три проценти річних за період з 04 березня 2016 року по
07 квітня 2017 року включно, 107 015,10 грн - пеня за період з 01 червня
2016 року по 07 квітня 2017 року включно.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення з АТ КБ "ПриватБанк" інфляційних втрат та трьох процентів річних, а також пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у межах річного строку позовної давності, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 19 травня 2017 року встановлено преюдиційні для вирішення зазначеної справи обставини неналежного виконання АТ КБ "ПриватБанк" грошового зобов`язань щодо зарахування грошових коштів, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 29 березня 2018 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 січня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У травні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк", у якій заявник просив скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 січня 2018 року і ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 29 березня 2018 року, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланнями на те, що висновки судів про наявність підстав для стягнення з АТ КБ "ПриватБанк" інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені є передчасними, оскільки остаточне судове рішення щодо наявності порушень у діях банку щодо невиконання грошових переказів на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 при користуванні веб-інтерфейсом LiqРay, на дату розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій не прийнято. Встановлені рішенням Апеляційного суду Рівненської області
від 19 травня 2017 року обставини, які суди вважали преюдиційними для вирішенні справи, оскаржено заявником у касаційному порядку.
Суди не врахували, що пунктом 37.1 статті 37 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", для встановлення правомірності переказу еквайр, за результатами моніторингу або в разі опротестування переказу держателем, емітентом або платіжною організацією платіжної системи, має право призупинити завершення переказу на час передбачений правилами відповідної платіжної системи, але не більш ніж на девʼяносто календарних днів, Зазначеним Законом також визначені критерії та розміри застосування пені за прострочення виконання зобов`язання.
Зобов`язання з перерахування грошових коштів не може вважатися грошовим, оскільки полягає не в сплаті грошових коштів, а в здійсненні їх переказу, а тому суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, безпідставно застосував до спірних правовідносин положення статті 625 ЦК України. Наведене підтверджується і тим, що позовні вимоги щодо переказу грошових коштів визначені як вимоги немайнового характеру.
У липні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - ОСОБА_8 , у якому він просив поновити строк на подання відзиву, посилаючись на те, що копію ухвали про відкриття касаційного провадження та копію касаційної скарги він отримав 06 липня 2018 року, а тому не мав змоги надати відзив у встановлений судом строк, до 02 липня 2018 року.
Наведені представником позивачів обставини є поважними причинами несвоєчасного подання відзиву на касаційну скаргу, а тому суд касаційної інстанції вважає можливим продовжити представнику ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - ОСОБА_3 строк для подання відзиву на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк", та приєднати його до матеріалів справи.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, та дійшли обгрунтованого висновку, що передбачені Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" спеціальні правила щодо відповідальності банків при здійсненні переказу у вигляді сплати пені не виключають застосування положень статті 625 ЦК України. Не заслуговують на увагу і посилання банку на те, що пунктом 32.2 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" обмежений максимальний розмір пені, оскільки пеня нараховувалася на підставі статті 37 зазначеного закону, якою передбачено нарахування пені за кожен день призупинення завершення переказу і не встановлено її граничного розміру. Твердження банку про те, що зупинення зарахування коштів відбувалося лише протягом 90 календарних днів, а надалі відповідачем лише не було завершено переказ, не відповідають фактичним обставинам справи встановленим судами попередніх інстанцій.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлені судами обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що у період з 22 серпня 2014 року по 27 серпня 2014 року на аккаунт ОСОБА_1 LiqPay № НОМЕР_1 за допомогою сервісу АТ КБ "ПриватБанк" IPay, ОСОБА_1 (зі своїх інших карткових рахунків, у тому числі з карткового рахунку в АТ КБ "ПриватБанк") та третіми особами ( ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 ) були здійснені платежі на загальну суму 955 862,34 грн, які повинні були зараховані АТ КБ "ПриватБанк" на рахунок LiqPayОСОБА_1 моб. тел. № НОМЕР_1 та перераховані на картку № НОМЕР_2, яка була прив`язана до такого рахунку LiqPay. Зазначені грошові кошти були зараховані на рахунок ОСОБА_1 лише