Постанова
Іменем України
19 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 202/112/19
провадження № 61-1901св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДКМ Група",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКМ Група" на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2019 року у складі судді Слюсар Л. П. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДКМ Група" (далі - ТОВ "ДКМ Група")звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за договором.
Позов обґрунтовано тим, що 17 січня 2017 року приватний підприємець ОСОБА_1 (постачальник) та ТОВ "ДКМ Група" (покупець) уклали договір поставки № 12-694П. Згідно з умовами якого ТОВ "ДКМ Група" придбало товар - шнековий згущувач на суму 1 980 000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість. Товар був поставлений позивачу. У порушення зобов`язання, покладеного на постачальника податковим законодавством та умовами договору, податкова накладна після поставки товару із сумою податку на додану вартість 263 333,33 грн не зареєстрована відповідачем. Штрафні санкції за невиконання договірних зобов`язань становлять 330 000,00 грн.
У зв`язку з викладеними обставинами ТОВ "ДКМ Група" просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь штрафні санкції за договором поставки від 17 січня 2017 року № 12-694П у розмірі 330 000,00 грн та судові витрати по справі.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2019 року відкрито провадження у справі.
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав клопотання про закриття провадження у справі з підстав передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2019 року закрито провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Ухвала обґрунтована тим, що спір у цій справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки правовідносини стосуються виконання правочину у господарській діяльності, укладеного між ТОВ "ДКМ Група" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "ДКМ Група" залишено без задоволення. Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2019 року залишено без змін.
Приймаючи указану постанову апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про належність спору до юрисдикції господарського суду, врахувавши при цьому висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2019 року № 640/16902/18.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У грудні 2019 року ТОВ "ДКМ Група" із застосуванням засобів поштового зв`язку подало до Великої Палати Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року, які просила скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У касаційній скарзі ТОВ "ДКМ Група" вказує на те, що з огляду на суб`єктний склад даний спір має розглядатись в порядку цивільного судочинства, та відповідно до пункту 6 частини першої статті 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у випадку звернення позивача з цим позовом до господарського суду йому буде відмовлено у відкритті провадження.
Крім того, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що відкриваючи провадження у справі за вказаним вище позовом суд першої інстанції перевірив подану позовну заяву на відповідність вимогам щодо форми та змісту, з`ясував питання про підсудність та юрисдикцію.
Розгляд справи заявник просив провести за його участю.
Відзивів на касаційну скаргу ТОВ "ДКМ Група"на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2019 рокуне надходило.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2020 року направлено касаційну скаргу ТОВ "ДКМ Група" до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для вирішення питання про її прийняття.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи № 202/112/19 з суду першої інстанції та надано учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої статті 402 ЦПК України визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Положення частин п`ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю сторін у справі у суді касаційної інстанції відсутні, а тому у задоволенні клопотання ТОВ "ДКМ Група" про розгляд справи за участю його представника необхідно відмовити.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки такі ухвалені з додержанням норм законодавства.
Судами встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_1 (постачальник) та ТОВ "ДКМ Група" (покупець) 17 січня 2017 року уклали договір поставки № 12-694П. Згідно з умовами якого ТОВ "ДКМ Група" придбало товар - шнековий згущувач на суму 1 980 000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість. Товар був поставлений позивачу.
Після поставки товару ОСОБА_1, всупереч покладених на нього обов`язків, не зареєстрував податкову накладну із сумою податку на додану вартість 263 333,33 грн.
Штрафні санкції за невиконання договірних зобов`язань становлять 330 000,00 грн.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, та фізичних осіб -підприємців та громадських формувань з 23 квітня 2018 року ОСОБА_1 припинив свою діяльність в якості підприємця.
Нормативно-правове обґрунтування
Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.