Постанова
Іменем України
19 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 2-1931/10
провадження № 61-45316св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, подану адвокатом Гайдардим Андрієм Валерійовичем, на ухвалу апеляційного суду Херсонської області в складі колегії суддів: Орловської Н. В., Кутурланової О. В., Майданіка В. В. від 04 вересня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 06 червня 1996 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Оскільки спільне життя з відповідачем не склалось, шлюбні відносини припинені, збереження сім`ї неможливо, від шлюбу неповнолітніх дітей не мають, просив розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2, зареєстрований 06 червня 1996 року Дніпровським відділом РАГС м. Херсона, про що складено запис № 168.
Короткий зміст судових рішень, ухвалених по справі.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 19 липня 2005 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, актовий запис № 168 - розірвано.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 11 травня 2010 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Заочне рішення від 19 липня 2005 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу скасовано і призначено справу до розгляду в загальному порядку.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 14 травня 2010 року закрито провадження у вказаній справі у зв`язку зі смертю позивача.
Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 10 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 14 травня 2010 року та ухвалу цього ж суду від 11 травня 2010 року скасовано. Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 19 липня 2005 року передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17 квітня 2018 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 19 липня 2005 року залишено без задоволення.
Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 04 вересня апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Скасовано заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 19 липня 2005 року. Провадження у вказаній справі закрито.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2018 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду від 04 вересня 2018 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу та залишити в силі заочне рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач не може ставити питання про скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції на підставі пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України, оскільки це є формальним приводом для захисту її спадкових прав, а не шлюбно-сімейних. Відповідач звернулася з заявою про перегляд заочного рішення після смерті позивача і у момент оформлення своїх спадкових прав. Це вказує на те, що метою перегляду заочного рішення було вплинути на обсяг спадщини, яка мала належати третій особі. Вважає, що подання відповідачем скарги на заочне рішення у даній справі носить характер зловживання процесуальними правами сторони у справі.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі витребувано цивільну справу № 2-1931/10 з Херсонського міського суду Херсонської області.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 06 червня 1996 року.
18 липня 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в обгрунтування позову пославшись на те, що шлюб носить формальний характер, відносини між подружжям припинені через втрату почуттів та взаємної поваги.
Суд розглянув справу за відсутності відповідача та 19 липня 2005 року ухвалив заочне рішення про розірвання шлюбу. Доказів про належне повідомлення ОСОБА_2 про час і місце судового розгляду матеріали справи не містять, як не містять і інформації про направлення судом на її адресу копії рішення суду.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд вважав встановленим той факт, що на даний час між сторонами внаслідок різних поглядів на життя виникають постійні сварки, що призвело до фактичного розпаду сім`ї. Майнового спору між сторонами немає, тому суд дійшов висновку, що подальше збереження сім`ї неможливе, шлюб носить формальний характер і підлягає розірванню.
26 січня 2010 року ОСОБА_1, позивач у даному спорі, помер.
20 квітня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".