ПОСТАНОВА
Іменем України
26 лютого 2020 року
Київ
справа №286/3047/16-а
адміністративне провадження №К/9901/23075/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 286/3047/16-а
за позовом ОСОБА_1
до інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у м.Житомирі Департаменту патрульної поліції Сінельникова Максима Віталійовича
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Жизневської А.В., суддів: Котік Т.С., Охрімчук І.Г.),
ВСТАНОВИВ :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у м.Житомирі Департаменту патрульної поліції Сінельникова Максима Віталійовича (далі - відповідач), в якому, просив:
- визнати протиправними дії інспектора щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу;
- скасувати постанову серії АР № 319191 від 03.11.2016 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що інспектором роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у м.Житомирі Департаменту патрульної поліції Сінельниковим Максимом Віталійовичем незаконно розглянуто справу про адміністративне правопорушення на місці зупинки автомобіля, хоча закон дозволяє розглядати справи виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справи, чим позбавлено позивача можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП, та грубо порушено вимоги щодо процедури та порядку розгляду справи, встановлені ст.ст.278, 279 КУпАП.
Позивач зазначає про те, що відповідачем не здійснено підготовки до розгляду справи, не оголошено посадової особи, яка розглядає справу, та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не вирішено клопотань, не досліджено доказів, не заслухано осіб, які беруть участь у розгляді справи, та не враховано пояснень позивача про те, що його в`їзд у пішохідну зону по вул.Маршала Рибалко 17 в м.Житомир був здійснений у зв`язку із необхідністю доставки важких речей його дружини ОСОБА_2, яка працює у ЗОШ № 28 м.Житомира за цією ж адресою та є співвласником транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 20 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Скасовано постанову інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м.Житомирі Департаменту патрульної поліції Сінельникова Максима Віталійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія АР № 319191 від 03.11.2016 року, якою застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
4. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що постанова інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м.Житомирі Департаменту патрульної поліції Сінельникова М.В. від 03.11.2016 серії АР № 319191 винесена з порушення вимог чинного законодавства, процедури та порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому вказане є підставою для скасування спірної постанови та задоволення позову.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задоволено, постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 20 грудня 2016 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
6. Апеляційний суд прийшов до висновку, що судом першої інстанції не досліджено належним чином представлені докази, не встановлено дійсні обставини справи, на підставі чого, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У лютому 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, яка 15 лютого 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.
8. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 20.12.2016 року залишити в силі.
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.
9. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права.
В касаційній скарзі скаржник зазначає, суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови поклав в основу свого рішення - наказ МВС України від 07.11.2015 року № 1395, однак позивач вважає, що слід зазначати, що КУпАП є головним документом, який передбачає оформлення адміністративного правопорушення та порядок розгляду адміністративного правопорушення.
Також, на думку позивача суд апеляційної інстанції не спростував посилання суду першої інстанції на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування законодавчих норм при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
10. Департамент патрульної поліції управління патрульної поліції у місті Житомирі надіслав до суду заперечення на касаційну скаргу в яких просив касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 року залишити без змін.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 03.11.2016 року інспектором роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м.Житомирі Департаменту патрульної поліції Сінельниковим М.В. було винесено постанову серії АР № 319191 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке зафіксовано не в автоматичному режимі. Цією постановою на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
12. В постанові зазначено, що ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом LEXUS НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2, 03.11.2016 року об 11 год 27 хв в м.Житомирі, по вул. Маршала Рибалко, 17, порушив вимоги дорожнього знаку 5.33 "Пішохідна зона", здійснив подальший рух в межах дії знаку (п.п.8.4 г1 Правил дорожнього руху України).
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду.
IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА
13. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
14. Згідно з частиною першою статті 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
15. Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.
16. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
17. Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.