1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



26 лютого 2020 року



м. Київ

справа №452/2894/16-а

адміністративне провадження №К/9901/125/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,



розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 (колегія суддів у складі Іщук Л.П., Онишкевича Т.В., Попка Я.С.)

у справі № 452/2894/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Самбірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області

про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії.



I. РУХ СПРАВИ



1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Самбірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, у якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01.09.2015.

2. Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22.06.2017 позов задоволено. Визнано дії Самбірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з 01.09.2015 - протиправними. Зобов`язано Самбірське об`єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01.09.2015.

3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 скасовано рішення суду першої інстанції. Прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

4. У касаційній скарзі позивач, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.



II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ



5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку у відповідача та з 26.09.2013 достроково отримує пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

6. Пенсія за віком ОСОБА_1 обчислена при страховому стажі роботи 30 років 01 місяць 21 день; коефіцієнт стажу з врахуванням кратності 1,35 становить 0,40613, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 1645,01 грн., індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітної плати для обчислення пенсії - 0,69448. Зменшення розміру пенсії за достроковий вихід на пенсію становить 12%.

7. 09.08.2016 позивач звернулася до Самбірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку із підвищенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.09.2015.

8. Відповідач листом від 18.08.2016 № 5790/03-27 роз`яснив, що відповідні перерахунки пенсії проводились при кожному збільшенні прожиткового мінімуму, але з врахуванням того, що ОСОБА_1 скористалась правом на достроковий вихід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", то пенсія їй призначена і виплачується зі зменшенням на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію, тобто із зменшенням розміру на 12 %.

9. Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернулася до суду.



IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ



10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов`язаний призначити та виплачувати ОСОБА_1 мінімальний розмір пенсії у разі зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який затверджується законом про Державний бюджет України. Відповідач неправомірно відмовив у перерахунку пенсії, не врахувавши вимоги Конституції України, Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" та Закону України "Про прожитковий мінімум", згідно яких мінімальний розмір пенсії встановлюється не нижче прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

11. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Самбірське ОУПФУ правомірно відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії. Відповідний перерахунок проведений, оскільки при достроковому виході на пенсію розмір пенсії зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію, і таке зменшення розміру пенсії для позивача становить 12 %, що і було враховано відповідачем при проведенні перерахунків у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму.



IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ



12. ОСОБА_1 у касаційній скарзі наголошує на тому, що її пенсія з 01.09.2015 є меншою за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, що є прямим порушенням ст. 46 Конституції України.

13. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу. Вказував, що пенсія ОСОБА_1 перерахована і виплачується відповідно до чинного законодавства, на підставі поданих документів. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.



V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ



14. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

15. Верховний Суд розглядав справу з аналогічними правовідносинами та у постанові від 31.10.2018 у справі №148/625/17 висловив відповідну правову позицію.

16. Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

17. Відповідно до п. 7-2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.

18. Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" від 26.03.2008 року №265 (в редакції чинній на момент призначення пенсії) встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв`язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в інвалідів I та II груп прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, та в осіб, яким призначено пенсію у зв`язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім`ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.


................
Перейти до повного тексту