ПОСТАНОВА
Іменем України
26 лютого 2020 року
Київ
справа №825/2321/17
адміністративне провадження №К/9901/40457/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури Сороки Сергія Григоровича до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою заступника прокурора Чернігівської області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.12.2017 (суддя Д`яков В. І.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 (колегія суддів у складі: (Мельничука В. П., Лічевецького І. О., Мацедонської В. Е.),
ВСТАНОВИВ:
Короткій зміст позовних вимог
У грудні 2017 року заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури Сорока С. Г. в інтересах держави звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з нього на користь Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 5117,88 гривень, що еквівалентно сумі 179,60 євро.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.12.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018, позовну заяву заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури Сороки С. Г повернуто позивачеві.
Судові рішення мотивовано тим, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді, а саме: надано докази порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу, підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні бути підтверджені судом. Отже, прокурор набуває адміністративну правосуб`єктність лише у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва інтересів держави, при цьому наявність таких підстав може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 "Про затвердження Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті" передбачено, що Центральним органом виконавчої влади з питань безпеки на автомобільному транспорті є Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), яка здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи. Таким чином, Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області є суб`єктом владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт. Крім того, суди зазначають, що чинним законодавством України не передбачено механізм примусового стягнення територіальними підрозділами Укртрансбезпеки плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування у випадку несплати у добровільному порядку. При цьому судами не встановлено відомостей про здійснення прокуратурою Закарпатської області або Чернігівською місцевою прокуратурою габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що прокуратурою не надано обґрунтованих доказів нездійснення або неналежним чином здійснення Укратрансбезпекою, її територіальними органами, а саме: Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області своїх повноважень, що, в свою чергу, порушує або є загрозою порушення інтересів держави.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
19.03.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника прокурора Чернігівської області (далі - прокурор, скаржник) на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018, в якій він просить скасувати зазначені судове рішення передати справу на розгляд суду першої інстанції.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що оскільки Укртрансбезпека жодним законом або нормативно-правовим актом не наділена повноваженнями на примусове стягнення плати за проїзд у судовому порядку, в силу вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) прокурор може звернутись із таким позовом як самостійний позивач до адміністративного суду. Скаржник вважає, що в позовній заяві чітко зазначено та обґрунтовано підстави для представництва прокурором інтересів держави у даній справі, а обов`язок доведення прокурором неможливості здійснення повноважень чи неналежне здійснення повноважень будь-яким державним органом в разі, якщо цей орган не є позивачем у справі, взагалі відсутній, відтак висновок суду є безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Позиція інших учасників справи
Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Стрелець Т. Г. (суддя-доповідач), Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л. 07.05.2018 відкрито касаційне провадження за скаргою заступника прокурора Чернігівської області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20.06.2019 № 795/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 825/2321/17 у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т. Г.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Мельник-Томенко Ж. М., судді Жук А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 825/2321/17.
Ухвалою від 25.02.2020 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначену адміністративну справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури Сорока С. Г . звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 5117,88 гривен, що еквівалентно сумі 179,60 євро.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.
Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.
Згідно з частиною четвертою статті 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.
Частинами третьою, четвертою та п`ятою статті 53 КАС України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до абзаців 1, 2 частини третьої статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.