ПОСТАНОВА
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа №804/1077/17
адміністративне провадження №К/9901/49296/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П, Коваленко Н.В.,
розглянув в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2018 (колегія у складі суддів Шальєвої В.А., Білак С.В., Олефіренко Н.А.)
у справі № 804/1077/17
за позовом 1) ОСОБА_1, 2) ОСОБА_2, 3) ОСОБА_3, 4) ОСОБА_4, 5) ОСОБА_5, 6) ОСОБА_6, 7) ОСОБА_7, 8) ОСОБА_8, 9) ОСОБА_9, 10) ОСОБА_10, 11 ) ОСОБА_11, 12) ОСОБА_12, 13) ОСОБА_13, 14) ОСОБА_14, 15) ОСОБА_15 , 16) ОСОБА_16, 17) ОСОБА_17
до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області
про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 10.02.2017 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли позовні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 до Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
2. Кожен з позивачів в окремому позові просив суд зобов`язати Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надати дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Новоолександрівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.
3. Суд першої інстанції позовні вимоги не роз`єднував, ухвал про об`єднання позовів не постановляв.
4. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2017 відмовлено у задоволенні позову.
5. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2018 скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 . Ухвалено нове рішення про задоволення позову частково, а саме зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
6. Апеляційне провадження за апеляційними скаргами інших позивачів не відкривалось, оскільки апеляційні скарги повернуто позивачам. Апеляційна скарга ОСОБА_10 залишена без руху, провадження у ній не було відкрито.
7. 27.04.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 . Скаржники просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині, в якій у задоволенні позову відмовлено, прийняти нову постанову, якою зобов`язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою.
8. Ухвалою від 12.06.2018 відкрито касаційне провадження.
9. 09.07.2018 від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надійшов відзив на касаційну скаргу.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. 02.08.2016 позивачі направили Головному Управлінню Держгеокадастру Дніпропетровської області клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для особистого селянського господарства на території Новоолександрівської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області. До клопотання додали копію паспорта. Ідентифікаційного номеру, графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
11. Зокрема, ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про надання дозволу 09.08.2016 (вх. № К-7055.0.5-16) та отримав відповідь листом від 09.09.2016 № К-7055.0-4136.6-16.
ОСОБА_2 звернувся з клопотанням про надання дозволу 09.08.2016 (вх.№ К-7053.0.5-16) та отримав відповідь листом від 09.09.2016 № К-7053.0-4134.6-16.
ОСОБА_3 звернулась з клопотанням про надання дозволу 09.08.2016 (вх. № К-7050.0.5-16) та отримала відповідь листом від 09.09.2016 № К-7050.0-4138.6-16.
ОСОБА_4 звернулась з клопотанням про надання дозволу 09.08.2016 (вх. № - К-7052.0.5-16) та отримала відповідь листом від 09.09.2016 № К-7052.0-4131.6-16.
12. Головне Управління Держгеокадастру Дніпропетровської області відмовило у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки по 2 га, пославшись на те, що графічні матеріали не в повній мірі характеризують місце розташування земельної ділянки, що унеможливлює визначити місце її розташування земельної ділянки не зазначене як бажане.
13. Також ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_18 , ОСОБА_19, ОСОБА_20 вже звертались до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
14. Рішенням від 10.01.2017 (справа №804/6637/16), що набрало законної сили, позов задоволено частково: 1) визнано протиправним та скасовано рішення Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, оформлене листом від 09.09.16 № К-6839/0-4004/6-16, ОСОБА_2 викладену в листі від 09.09.16 № К-6860/0-4005/6-16, ОСОБА_3 викладену в листі від 09.09.15, № К-6855/0-4006/6-16, ОСОБА_4 викладене в листі від 09.09.16 №К-7187/0-4017/6-16, ОСОБА_5 викладене в листі від 09.09.16 №Ч-7190/0-4018/6-16, ОСОБА_18 викладену в листі від 09.09.16 №Р-6869/0-4019/6-16, ОСОБА_19 викладене в листі від 09.09.16, №Р- 7184/0-4007/6-16, ОСОБА_20 викладене в листі від 09.09.16 № М-6865/0-4008/6-16, ОСОБА_6, щодо не надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської сільської ради Дніпропетровському району Дніпропетровської області; 2) зобов`язано повторно розглянути клопотання від 26.07.2016.
15. Судами встановлено, що позивачами було надано графічні матеріали з визначенням земельних ділянок як бажаних, що межують з ділянкою, що є у державній власності за кадастровим номером 1221486200:04:008:0033.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
16. Позивачі свої вимоги обґрунтовували тим, що підстави відмови не відповідають ч. 7 ст. 118 ЗК України.
17. У зв`язку з цим, 30.09.2016 позивачі направили до Держгеокадастру договір від 30.09.2016 на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земе6льної ділянки. Разом з цим повідомленням, вдруге направлено графічні матеріали на яких зображено бажане місце розташування земельної ділянки з її кадастровим номером 1221486200:04:008:0033. Тобто, позивачі повідомили, що внаслідок ненадання відповіді вони самостійно замовили виготовлення проекту землеустрою.
18. Відповідач проти позовів заперечував. Стверджував, що клопотання позивачів було розглянуто та їм надано відповідь, що графічні матеріали не в повній мірі характеризують місце розташування земельної ділянки, що унеможливлює визначити місце її розташування земельної ділянки не зазначене як бажане. Позивачам рекомендовано привести у відповідність надані пакети документів та повторно звернутись до Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що документи, надані позивачами, не відповідають дійсності, оскільки у автоматизованій Системі діловодства Держгеокадастру є відскановані графічні матеріали, з яких вбачається, що вказані матеріали не містять інформацію про місце розташування земельних ділянок та не зазначено місце розташування земельних ділянок як бажане, що підтверджується скріншотами наданими відповідачем. Таким чином, неможливо вирішити клопотання позивачів про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
20. У задоволенні позовних вимог про зобов`язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки суд відмовив з огляду на те, що зобов`язання щодо вчинення дій є примусовим заходом, що може застосовуватися до суб`єкта, який не виконує або неналежним чином виконує покладені на нього законодавством обов`язки. Отже, підставою для застосування зобов`язання є встановлення факту порушення чи недотримання ним нормативних приписів, що змушує суд вжити належних заходів для припинення такого порушення та недопущення настання негативних наслідків. Оскільки позивачі не скористались правом оскарження рішення, дій чи бездіяльності відповідача, змінивши позовні вимоги шляхом їх зменшення, у суду відсутні підстави застосовувати до відповідача примусовий захід - зобов`язати надати дозвіл. Вирішення питань, пов`язаних із наданням дозволу на розробку проекту землеустрою є виключною компетенцією відповідного територіального органу Держгеокадастру.
21. Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку. Задовольняючи позов в частині, виходив з того, що позивачами додано до клопотань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою відповідні графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, про відведення яких просять позивачі, тому підстава відмови не відповідає ст. 118 ЗК України.