ПОСТАНОВА
Іменем України
11 лютого 2020 року
Київ
справа №П/811/2529/14
касаційне провадження №К/9901/8534/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Кіровоградській області (далі - Інспекція) на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 (суддя - Момонт) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 (головуючий суддя - Лукманова О.М., судді - Божко Л.А., Прокопчук Т.С.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКП Кран-Сервіс" (далі - Товариство) до Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У липні 2014 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.04.2014 № 0000921510 та № 0000931510.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: реальність господарських операцій з ТОВ "Аларкон", ТОВ "ДСМ-Трейд", ТОВ "Металелектромаш", ТОВ "Євроконтакт ЛДТ", ТОВ "Метал Ресурс" щодо придбання товарно-матеріальних цінностей (металопрокату, тонера до принтера, запасних частин) підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, складеними належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість; придбані у зазначених постачальників товари були використані у власній господарській діяльності та реалізовані Товариством іншим суб`єктам господарювання, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку; Інспекцією не досліджувались фактичні обставини здійснення господарських операцій, а використано лише інформацію, яка не містить жодного доведеного факту, а ґрунтується лише на припущеннях.
Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 28.08.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015, позов задовольнив у повному обсязі: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Інспекції від 16.04.2014 № 0000921510 та № 0000931510.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: фактичне виконання господарських операцій між Товариством та ТОВ "Аларкон", ТОВ "ДСМ-Трейд", ТОВ "Металелектромаш", ТОВ "Євроконтакт ЛДТ", ТОВ "Метал Ресурс" підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які не містять дефектів форми та змісту, виписаними належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість, з урахуванням того, що придбані у зазначених контрагентів товари були використані Товариством у власній господарській діяльності та реалізовані іншим суб`єктам господарювання; Інспекцією ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи не було надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність правочинів, укладених між Товариством із зазначеними контрагентами, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами, а також іншими суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання, податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих потужностей.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 15.06.2015 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: згідно актів податкових органів, на обліку у яких перебувають ТОВ "Аларкон", ТОВ "ДСМ-Трейд", ТОВ "Металелектромаш", ТОВ "Метал Ресурс", провести зустрічну звірку зазначених суб`єктів господарювання щодо операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей неможливо, оскільки товариства не знаходяться за юридичною адресою, з урахуванням того, що деякі з контрагентів зазначених суб`єктів господарювання мають ознаки фіктивності та, як наслідок, укладання правочинів з ознаками нереальності їх здійснення, що свідчить про те, що ТОВ "Аларкон", ТОВ "ДСМ-Трейд", ТОВ "Металелектромаш", ТОВ "Метал Ресурс" не здійснювали операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у контрагентів-постачальників та, відповідно, подальша їх реалізація на адресу Товариства за відповідні періоди також не здійснювалась; згідно акту податкового органу, на обліку у якого перебуває ТОВ "Євроконтакт ЛДТ", зазначене товариство надало до перевірки документи не в повному обсязі, з огляду на що перевіркою встановлено нереальність господарських операцій між ТОВ "Євроконтакт ЛДТ" та постачальниками і покупцями. Решта доводів Інспекції зводиться до цитування норм Податкового кодексу України та змісту акту перевірки.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.02.2020 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 11.02.2020.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що Інспекція провела документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питання відображення в податковому обліку операцій зі здійснення взаємовідносин з ТОВ "Аларкон" за липень 2013 року, ТОВ "ДСМ-Трейд" за листопад 2012 року, ТОВ "Металелектромаш" за квітень та липень 2012 року, ТОВ "Євроконтакт ЛДТ" за вересень 2013 року, ТОВ "Метал Ресурс" за серпень 2013, результати якої були оформлені актом від 08.04.2014 № 123/22-00-35615734, за висновками якого Товариством були порушені, зокрема, вимоги: пункту 138.8 статті 138, підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138, пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 43918,80 грн. (у тому числі: за 2012 рік - 3651,80 грн., за 2013 рік - 40267,00 грн.), внаслідок завищення собівартості готової продукції та адміністративних витрат в результаті врахування вартості матеріалів, отриманих від контрагентів, факт поставки яких не підтверджено, а саме: від ТОВ "Аларкон" - у сумі 17967,00 грн., від ТОВ "ДСМ-Трейд" - 82,80 грн., від ТОВ "Металелектромаш" - 3569,00 грн., від ТОВ "Євроконтакт ЛДТ" - 22300,00 грн; пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, на загальну суму 277394,90 грн. (у тому числі: за квітень 2012 року - 976,00 грн., за липень 2012 року - 2423,00 грн., за листопад 2012 року - 78,90 грн., за липень 2013 року - 79025,00 грн., за серпень 2013 року - 105000,00 грн., за вересень 2013 року - 89892,00 грн.), внаслідок завищення податкового кредиту по податкових накладних, отриманих від ТОВ "Аларкон", ТОВ "ДСМ-Трейд", ТОВ "Металелектромаш", ТОВ "Метал Ресурс", ТОВ "Євроконтакт ЛДТ", з вартості матеріалів, факт поставки яких не підтверджено.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що Товариство неправомірно включило до складу витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, за відповідні податкові періоди вартість товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ "Аларкон", ТОВ "ДСМ-Трейд", ТОВ "Металелектромаш", ТОВ "Метал Ресурс", ТОВ "Євроконтакт ЛДТ", а податок на додану вартість - до складу податкового кредиту, оскільки: згідно акту Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 27.02.2014 № 309/22-20-23-06/25467696 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Аларкон" з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2013 по 31.12.2013" ТОВ "Аларкон" не знаходиться за податковою адресою, громадянин Нурін С.В. (керівник ТОВ "Аларкон") надав пояснення, згідно яких підтвердив перереєстрацію підприємства, але всі пояснення надавав у присутності та зі слів адвоката, обставин перереєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності не повідомив; перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності; згідно акту ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 28.05.2013 № 908/22.2.09/36392290 "про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ДСМ-Трейд" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 по 31.12.2012" посадові особи ТОВ "ДСМ-Трейд" за податковою адресою не знаходяться, первинні та інші документи до перевірки не надані, що свідчить про відсутність у ТОВ "ДСМ-Трейд" об`єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (робіт, послуг) у постачальників та покупців; згідно акту ДПІ у Печен=рськомй районі від 03.04.2013 № 1232/22-9/38104548 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Металелектромаш" щодо підтвердженян господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2012 по 31.12.2012 з урахуванням матеріалів, отриманих від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС та ДПІ у Солом`янському районі м. Києва ДПС" ТОВ "Металелектромаш" не звітує про наявність основних фондів, що свідчить про те, що ТОВ "Металелектромаш" не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення господарських операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного; згідно акті Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 13.02.2014 № 752/22-03/37007263 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Метал Ресурс" з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ "С.Т.С-СІЧ" за жовтень 2012 року, ТОВ "Компанія Редітус" за квітень, червень 2013 року" встановлено відсутність об`єктів оподаткування по ланцюгу постачання від ТОВ "С.Т.С-СІЧ" та ТОВ "Компанія Редітус" до ТОВ "Метал Ресурс", оскільки до перевірки не було надано документів, які б підтверджували присутність посадових осіб у місцях прийому-передачі товарів; згідно акту ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.02.2014 № 473/04-65-22-03/37374068 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Євроконтакт ЛДТ" щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з платниками податків за періоди жовтень, грудень 2012 року, квітень - вересень 2013 року" ТОВ "Євроконтакт ЛДТ" надало до перевірки документи не у повному обсязі, з огляду на що перевіркою встановлено нереальність господарських операцій між ТОВ "Євроконтакт ЛДТ" та постачальниками і покупцями.
На підставі висновків вказаного акта перевірки 16.04.2014 Інспекція прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0000921510, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток на 65878,20 грн., у тому числі: 43918,80 грн. - за основним платежем, 21959,40 грн. - з штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000931510, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на 416092,40 грн., у тому числі: 277394,90 грн. - за основним платежем, 138697,50 грн. - з штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
За приписами пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
За приписами підпункту "г" підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).