ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 908/581/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2019 (головуючий - суддя Широбокова Л.П., судді Кощеєва І.М. і Орєшкіна Е.В.)
зі справи № 908/581/19
за позовом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (далі - Інспекція)
до фізичної особи-підприємця Сурядного Петра Олександровича (далі - Підприємець)
про стягнення шкоди у розмірі 445 257, 98 грн,
ВСТАНОВИВ:
Інспекція звернулась до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Підприємця 445 257,98 грн шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
Позов мотивовано тим, що в період з 04.11.2016 до 23.03.2017 Підприємець здійснював забір води із свердловин та питне водопостачання населення без спеціального дозволу на водокористування, що є порушенням статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон) та статей 46, 49 Водного кодексу України.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.06.2019 (суддя Носівець В.В.) позов задоволено частково; стягнуто з Підприємця на користь держави шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в розмірі 441 655,00 грн та 6 624,83 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що водокористування з метою постачання води споживачам без отримання спеціального дозволу законом заборонено та є порушенням у сфері використання природних ресурсів, та відповідно до положень статті 69 Закону завдана порушенням природоохоронного законодавства шкода підлягає відшкодуванню державі в повному обсязі.
Центральним апеляційним господарським судом постановою від 06.11.2019 апеляційну скаргу Підприємця задоволено; рішення господарського суду Запорізької області від 27.06.2019 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено; стягнуто з Інспекції на користь Підприємця витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 10 018,30 грн.
Судове рішення обґрунтоване тим, що за відсутності у Підприємця такого елементу правопорушення, як вина завдавача шкоди, цивільно-правова відповідальність не настає, а тому відсутні і правові підстави для задоволення позову. При цьому апеляційний господарський суд посилається на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 908/999/17.
Інспекція вважає постанову суду апеляційної інстанції такою, що не відповідає вимогам процесуального права та нормам матеріального права, є необґрунтованою і незаконною та просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі № 908/581/19 скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Запорізької області від 27.06.2019.
Водночас Інспекція зазначає, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги те, що:
- саме на Підприємця як на особу, яка забезпечує споживачів питною водою для певних потреб, вимогами Закону покладено обов`язок отримати спеціальний дозвіл;
- розпочата Підприємцем процедура з отримання дозволу не може виключати його вину із здійснення самовільного водокористування за відсутності дозволу, а сама по собі процедура отримання дозволу не звільняє від відповідальності за самовільне користування, при цьому скаржник посилається на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 04.10.2018 у справі № 904/10536/16, від 20.02.2018 у справі № 910/5858/17, від 22.05.2018 у справі № 910/15305/17, від 10.07.2018 у справі № 904/12434/16, від 10.05.2018 у справі № 914/935/16, від 02.05.2018 у справі № 923/1178/16, від 12.09.2019 № 908/1092/18, від 09.11.18 № 908/1593/17;
- у діях Підприємця вбачається наявність всіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди.
У відзиві на касаційну скаргу Підприємець заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх хибність; зазначає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена за наслідками всебічного та повного дослідження обставин справи і з додержанням норм матеріального та процесуального права; просить скаргу залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду - без змін. Окрім того, відповідач зазначає, що дозвіл на спеціальне водокористування не був отриманий Підприємцем з підстав, які не залежали від його волевиявлення, оскільки дозвільний орган не виконав своїх обов`язків, покладених на нього відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", що виключає відповідальність Підприємця за завдану шкоду.
Розгляд касаційної скарги Інспекції здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини четвертої статті 301 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим і апеляційним господарськими судами у розгляді справи з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.
Інспекцією у період з 19.06.2018 по 27.06.2018 було проведено планову перевірку дотримання Підприємцем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.
Перевіркою встановлено, що Підприємець здійснює з 17.06.2016 подачу води населенню ряду населених пунктів на підставі дозволу на спеціальне водокористування № 1105/Зап від 24.03.2017 терміном дії по 31.12.2018, ліцензії серія АІ № 292857 на централізоване водопостачання та водовідведення строком дії по 13.04.2020, розпорядження виконавчого комітету селищної ради Приазовського району Запорізької області від 17.06.2016 №63 та договору управління майном Приазовської селищної ради від 21.06.2016, договору оренди комерційної нерухомості (адмінприміщень) від 22.11.2016 №231 000 1075 16.
Згідно з довідкою від 21.06.2018 у період часу з 04.11.2016 по 23.03.2017 відповідачем самовільно здійснено відбір води з підземного водоносного горизонту - свердловинами №№: 14, 15, 15/8, 15/9, 15/46, 15/19, 19, 20, 21, 23 без наявності дозволу на спеціальне водокористування загальним об`ємом 95 775 куб. метрів води, що є порушенням вимог статей 44, 49 Водного кодексу України. Акт підписано державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища та особисто Підприємцем .
За наслідками виявленого порушення природоохоронного законодавства інспектором Інспекції на підставі протоколу від 26.06.2018 №007864 про адміністративне правопорушення винесено постанову від 26.06.2018 №000050(01)06 про притягнення Підприємця до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 102,00 грн.
У подальшому відповідач надав до суду іншу довідку, від 10.04.2019, в якій вказав про обсяги водозабору по кожній свердловині та загальний обсяг 95 000 куб.м, яку суд першої інстанції прийняв як належний доказ та здійснив власний розрахунок шкоди, виходячи з вказаних даних, проти чого не заперечує позивач.
На підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, позивачем визначено розмір завданої шкоди у сумі 445 257, 98 грн, про відшкодування якої останнім направлено претензією від 29.01.2019 №37/12 і оригінал розрахунку збитків.
У відповідь на претензію відповідач листом від 19.02.2019 вих. №56 встановлені актом порушення заперечив та зазначив, що під час перевірки представниками позивача порушено вимоги Закону України "Про основні заходи та засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
У матеріалах справи також наявне розпорядження виконавчого комітету селищної ради Приазовського району Запорізької області від 17.06.2016 №63, відповідно до якого для усунення штучно створеної надзвичайної ситуації та забезпечення мешканців селища безперебійною подачею води залучено ліцензовану особу - Підприємця для подачі води мешканцям смт Приазовське з 17.06.2016 та рішення ради від 21.06.2019 №1 щодо укладання з відповідачем договору управління майном у сфері водопостачання та водовідведення; розпорядження від 01.12.2016 №154 про продовження надання послуг.
Водночас встановлено судами і те, що в березні 2016 року Підприємець звернувся до Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної адміністрації із заявою про видачу дозволу, тобто завчасно, до часу надання спірних послуг з водопостачання населенню Приазовської селищної ради та спеціального водокористування, яке почав здійснювати з 17.06.2016, що визначено в акті перевірки позивача та підтверджується відповідними розпорядженнями Приазовської селищної ради.
Департамент екології та природних ресурсів Запорізької обласної адміністрації надав Підприємцю лист від 08.04.2016 за №312/02.1-24/04.2 "Про неможливість прийняття рішення про видачу дозволу на спеціальне водокористування", який обґрунтував тим, що на виконання вимог статті 49 Водного кодексу України Департаментом були надіслані завірені копії документів до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства в Запорізькій області та до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, для отримання відповідного висновку щодо можливості видачі дозволу на спеціальне водокористування, та в зв`язку з відсутністю висновку Державної служби геології та надр України Департамент не має правових підстав для прийняття рішення про видачу дозволу на спеціальне водокористування або відмову в його видачі. Рішення буде прийнято після отримання всіх передбачених законодавством висновків.