ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 910/1524/19
Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й. - головуючої, Баранця О.М., Булгакової І.В., Дроботової Т.Б., Львова Б.Ю., Пількова К.М., Селіваненка В.П., Ткача І.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго",
представник - адвокат Пінчук-Ніколайчук Ю.В. (довіреність №78/ЗЕ/2020 від 31.12.2019)
відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця"
представник - адвокат Гачак І.О. (довіреність №Ц/6-44/17-20 від 17.01.2020)
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 23.09.2019
у складі колегії суддів: Майданевич А.Г. (головуючий), Жук Г.А., Сулім В.В.
та рішення Господарського суду міста Києва
від 11.07.2019
у складі судді Приходько І.В.
у справі №910/1524/19
за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 1 184 774, 59 грн.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог
1. 07.02.2019 поштовим відправленням Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" (далі - АТ "ДТЕК Західенерго", позивач) звернулося до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", відповідач) з позовом про стягнення 1 184 774, 59 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в період з вересня по листопад 2018 року відповідачем - АТ "Українська залізниця" на підставі договору про надання послуг №00077/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018 відвантажено на користь позивача - АТ "ДТЕК Західенерго" вантаж (вугільну продукцію) за рядом залізничних накладних, відповідно до яких доставка вантажу зі станцій відправлення відбулася з простроченням терміну доставки, встановленого пунктом 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 (зі змінами та доповненнями); зазначені обставини стали підставою для нарахування позивачем відповідачу штрафу згідно з пунктом 116 Статуту залізниць України на суму, що відповідає ціні позову.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. 11.07.2019 рішенням Господарського суду міста Києва позовні вимоги задоволено частково; стягнено з АТ "Українська залізниця" на користь АТ "ДТЕК Західенерго" суму штрафу в розмірі 1 183 285, 69 грн. та судовий збір в розмірі 17 749, 29 грн.; в іншій частині в позові відмовлено.
3.1. Розглядаючи позовні вимоги, місцевий суд встановив, що 16.02.2018 між позивачем - АТ "ДТЕК Західенерго" (замовник) та відповідачем - ПАТ "Українська залізниця" (перейменоване в АТ "Українська залізниця"), як перевізником, укладено договір про надання послуг №00077/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018 (далі - договір), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги; надання послуг за цим договором може підтверджуватися залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами (пункти 1.1, 1.3 договору).
3.2. Судом встановлено, що впродовж вересня - листопада 2018 року ПАТ "Українська залізниця" здійснило перевезення на адресу (відвантажило на користь) АТ "ДТЕК Західенерго" вугільну продукцію за такими залізничними накладними: №№ 47519608, 47519632, 51990646, 52059763, 52075082, 52077468, 52177516, 52226560, 52234234, 52244472, 52244480, 52281672, 52284247, 45928504, 52452158, 52481561, 52560281, 52563665, 52566213, 52566221, 52566247, 52566254, 52566270, 52566569, 52569811, 52569837, 52569845, 52569852, 52569928, 52570017, 52570041, 52619160, 52619178, 52692266, 52692274, 52692357, 52697232, 52697240, 52715802, 52814621, 52879855, 52883139, 52884293, 52884301, 52884343, 52884350, 52887452, 52888633, 52888708, 52909835, 52909850, 52909900, 52939253, 52954864, 35463256, 47466545, 47637335, 52071529, 52083128, 52115250, 52166972, 52182490, 52183175, 52339611, 52339652, 52349982, 52351129, 52468824, 52475068, 52492725, 52558277, 52558301, 52558327, 52662541, 52664844, 52664877, 52667359, 52818317, 52924701, 47381975, 47578091, 47578109, 47578125, 47581525, 47581533, 47581541, 51939247, 51939411, 51939452, 51958155, 52039229, 52054822, 52055076, 52064946, 52068889, 52075082, 52075736, 52077088, 52077476, 52092434, 52092459, 52094133, 52094240, 52094257, 52094281, 52094299, 52094323, 52098332, 52108164, 52108180, 52108198, 52108206, 52112307, 52112323, 52112331, 52129111, 52131075, 52141801, 52141819, 52167053, 52182524, 52186350, 52207818, 52235421, 52245537, 52281672, 52346640, 52346640, 45756376, 45928587, 52407327, 52407327, 52407327, 52421013, 52443181, 52471463, 52484623, 52519774, 52523495, 52523503, 52523529, 52523529, 52523529, 52523529, 52534906, 52538113, 52538121, 52553807, 52635570, 52642915, 52676939, 52692357, 52701620, 52713039, 52715588, 52715802, 52756616, 52763240, 52813326, 52884343, 52903226 та досильними залізничними накладними: №№ 33660713, 33678558, 35195148, 47682588, 35157023, 33687823, 52065604, 47639190, 52083250, 44430601, 47652949, 44430593, 52083243, 44447027, 33781030, 35514785, 44446987, 44430585, 35284330, 33897950, 40426041, 44458321, 40426983, 40426579, 47763511, 35316801, 52143781, 44490050, 33837253, 44508471, 44442416, 47864160, 44442432, 44442424, 40091894, 47970959, 52237260, 44442572, 33890328, 45015583, 45015575, 44490183, 44490217, 52394947, 45281128, 45224284, 40999823, 34241612, 34241455, 52454188, 45445632, 34036558, 44442796, 52483047, 45444122, 52492949, 34065359, 52568367, 44706497, 52599156, 52599206, 52690021, 44866093, 44706463, 52597176, 52600905, 45712932, 45713674, 52647559, 45819141, 44706562, 34324033, 45969128, 34218800, 34294025, 45920840, 34251678, 52780426, 45994571, 34344663, 46130555, 46309530, 52948809, 46359162.
3.3. Спір у справі виник щодо правомірності покладення позивачем на відповідача відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1 184 774, 59 грн. за несвоєчасну доставку вантажу відповідно до зазначених залізничних накладних.
Заперечуючи проти позову, відповідач аргументував власним розрахунком штрафу та зауважив, що відсотки штрафу за несвоєчасну доставку вантажу залізницею повинні відраховуватися від провізної плати, яка зазначається в пункті 31 залізничної накладної або у відомості вагонів, однак, позивачем у розрахунку заявлені суми штрафу, які розраховано не тільки від провізної плати, а ще від додаткових зборів, тобто суми, яка міститься у графі 34 залізничних накладних.
3.4. Місцевий суд зазначив, що відповідно до Розділу 3 договору про надання послуг №00077/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018, укладеного між сторонами, розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається із: плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника; компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього договору; плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.
Керуючись приписами пункту 116 Статуту залізниць України та з огляду на те, що сторони спору в пункті 3.2. договору про надання послуг №00077/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018 погодили складові розміру плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника (відповідача) та позивачем сплачено відповідачу вартість перевезення, визначену сторонами в договорі, суд першої інстанції дійшов висновку, що розрахунок розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажу має здійснюватися виходячи із розміру плати, визначеної в пункті 34 спірних залізничних накладних, та зазначив, що така позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 27.02.2019 у справі №910/9765/18 у подібних правовідносинах.
3.5. Місцевим судом спростовано доводи відповідача-залізниці про відсутність його вини в частині прострочення доставки вантажу по тих вагонах, які були відчеплені для усунення несправностей та по яких були складені повідомлення форми ВУ-23М, з посиланням на збільшення термінів доставки вантажу по таких накладних, з огляду на те, що в силу пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та про тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції; однак, повідомлення про ремонт вагона форми ВУ-23М не можуть вважатися доказами порушення строків доставки вантажу з незалежних від відповідача причин.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявність підстав, які б надавали залізниці право на збільшення терміну доставки вантажу, не підтверджені належними та допустимими доказами, оскільки відповідач не довів, що обставини, які зумовили прострочення доставки вантажу, сталися не з вини залізниці.
3.6. Разом з тим, суд прийняв доводи відповідача в частині того, що штраф в розмірі 1488, 90 грн., нарахований позивачем за прострочення доставки вантажу на підставі відомостей з накладної №52059763, не підлягає стягненню, оскільки в матеріалах справи відсутня досильна накладна до основної накладної, обов`язкова наявність якої у випадку відчеплення вагону через його несправність та подальшого направлення за призначенням після усунення несправності прямо передбачена пунктом 6.9 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644; відтак, позовні вимоги в цій частині є недоведеними належними та допустимими доказами.
3.7. Приймаючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 1 183 285, 69 грн. штрафу як відповідальності відповідача-залізниці за прострочення доставки вантажу, суд першої інстанції виходив з того, що вантаж за наявними у матеріалах справи залізничними накладними було доставлено позивачу з порушенням терміну, визначеного пунктом 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів, водночас, повідомлення про ремонт вагона форми ВУ-23М не є доказами порушення строків доставки з незалежних від відповідача причин.
3.8. Місцевий суд розглянув клопотання відповідача про зменшення заявленої позивачем суми штрафу на 50% в порядку частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та зважаючи на заперечення позивача проти вимог відповідача і виходячи з фактичних обставин справи не вбачав правових підстав для зменшення суми штрафних санкцій, що підлягають до стягнення з відповідача за результатами розгляду спору по суті.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
4. 23.09.2019 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 у справі №910/1524/19 змінено, викладено резолютивну частину рішення у такій редакції:
"Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15; ідентифікаційний код 23269555) суму штрафу у розмірі 1 178 948 (один мільйон сто сімдесят вісім тисяч дев`ятсот сорок вісім) грн. 59 коп. та 17 684 (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 60 коп. витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Видати наказ.
Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15; ідентифікаційний код 23269555) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 133 (сто тридцять три) грн. 29 коп.
Видати наказ.
Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
Матеріали справи №910/1524/19 повернути до Господарського суду міста Києва.".
4.1. Апеляційний суд, переглянувши справу в апеляційному порядку, частково не погодився із здійсненою судом першої інстанції оцінкою доказів у справі, у зв`язку з чим змінив резолютивну частину рішення суду першої інстанції від 11.07.2019 та зменшив суму позовних вимог щодо нарахування штрафу, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, до 1 178 948, 59 грн.
4.2. При розгляді спору у справі №910/1524/19 апеляційним судом встановлено, що відповідно до календарних дат прибуття вантажу на станцію призначення згідно із залізничними накладними (графа 51 у накладних) та доданого до позовної заяви розрахунку розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажів залізницею, вбачається, що вантаж було доставлено відповідачем із порушенням термінів доставки, встановлених пунктом 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів; зазначене підтверджується календарними штемпелями на кожній окремій накладній, доданій до позовної заяви.
Апеляційний суд встановив, що позивач у позовній заяві навів детальний розрахунок, відповідно до якого загальна сума штрафу за прострочення доставки вантажу складає 1 184 774, 59 грн., однак, заперечуючи проти здійсненого позивачем розрахунку та посилаючись на власний розрахунок штрафу, відповідач зауважив, що відсотки штрафу повинні відраховуватися від провізної плати, яка зазначається в пункті 31 залізничної накладної або у відомості вагонів, тоді як позивачем у розрахунку заявлені суми штрафу, які розраховані не тільки від провізної плати, а ще від додаткових зборів, тобто з суми, яка міститься у графі 34 залізничних накладних.
Доводи відповідача щодо помилковості здійсненого позивачем розрахунку суми штрафу за прострочення доставки вантажу залізницею суд апеляційної інстанції спростував з посиланням на те, що в пункті 3.2 договору про надання послуг №00077/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018 сторони погодили складові розміру плати за перевезення, яка зазначається в пункті 34 залізничних накладних, і саме виходячи з розміру такої плати розраховується сума штрафу як відповідальність за прострочення термінів доставки вантажу залізницею згідно пункту 116 Статуту залізниць України.
4.3. Апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про те, що повідомлення про ремонт вагона форми ВУ-23М не є доказами порушення строків доставки вантажу з незалежних від відповідача причин та не підтверджують наявності підстав, які б надавали відповідачу право на збільшення терміну доставки вантажу, оскільки відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що обставини, які зумовили прострочення доставки вантажу, сталися не з вини залізниці.
4.4. Судом апеляційної інстанції встановлено, що сума штрафу в розмірі 1 488, 90 грн., нарахована позивачем за прострочення доставки вантажу на підставі відомостей з накладної №52059763, визнана місцевим судом такою, що не підлягає стягненню, оскільки в матеріалах справи відсутня досильна накладна до основної накладної, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є недоведеними; апеляційний суд погодився з такими висновками суду першої інстанції та не вбачав підстав для скасування рішення від 11.07.2019.
4.5. Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що за доводами апеляційної скарги відповідача нарахування позивачем 4 337, 10 грн. штрафу за накладною №52167053 є безпідставним, оскільки вагон №53171716 не перевозився; зазначені доводи суд визнав обґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутня досильна накладна до основної накладної, яка є обов`язковою у випадку відчеплення вагону під час його перевезення залізницею, що стало підставою для відмови в цій частині позовних вимог та зміни рішення місцевого суду 11.07.2019 в цій частині.
4.6. Доводи відповідача за змістом апеляційної скарги про те, що позивач нараховував штраф за один день прострочки доставки вантажу суд апеляційної інстанції спростував як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи; водночас, суд дійшов висновку, що доведеною та обґрунтованою належними та достатніми доказами є сума штрафу в розмірі 1 178 948, 59 грн. (1 184 774, 59 грн. - 1 488, 90 грн. - 4 337, 10 грн.), що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за прострочення доставки вантажу залізницею на підставі договору про надання послуг №00077/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018.
4.7. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для зменшення суми штрафу, що підлягає до стягнення з відповідача на 50%, за недоведеністю відповідачем існування обставин, що є підставою для зменшення штрафу в порядку частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України належними та достатніми доказами.
Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
5. 07.10.2019 поштовим відправленням АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 у справі №910/1524/19, в якій просило прийняти касаційну скаргу та відкрити касаційне провадження, передати справу №910/1524/19 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з метою приведення судової практики у відповідність до висновків Верховного Суду у справах №910/10848/18 та №910/10427/18 та відступу від висновку Верховного Суду у справі №910/9765/18 щодо застосування приписів пункту 116 Статуту залізниць України щодо нарахування штрафу за прострочення доставки вантажу залізницею, скасувати прийняті по суті спору судові рішення у справі №910/1524/19 про часткове задоволення позову та передати справу на новий розгляд до місцевого суду. Відповідач доводив неправильне застосування судами приписів статей 614, 908, 916 Цивільного кодексу України, статей 218, 307, 313 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт", пунктів 57, 116 Статуту залізниць України та статей 74, 76, 77, 163 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при вирішенні спору щодо підставності застосування до відповідача відповідальності за порушення строків доставки вантажу залізницею.
5.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/1524/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Бенедисюка І.М. - головуючого, Булгакової І.В., Малашенкової Т.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2019.
5.2. Ухвалою Верховного Суду від 25.10.2019 колегією суддів у складі Бенедисюка І.М. - головуючого, Булгакової І.В., Малашенкової Т.М. відкрито касаційне провадження у справі №910/1524/19 за касаційною скаргою АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" та призначено її розгляд на 21.11.2019 о 10:00.
5.3. У зв`язку з відпусткою суддів Булгакової І.В. та Малашенкової Т.М. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/1524/19 визначено колегію суддів у складі Бенедисюка І.М. - головуючого, Колос І.Б., Львова Б.Ю., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2019.
5.4. Ухвалою Верховного Суду від 21.11.2019 колегією суддів у складі Бенедисюка І.М. - головуючого, Колос І.Б., Львова Б.Ю. справу №910/1542/19 разом із касаційною скаргою АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
5.5. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/1524/19 визначено колегію суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Баранця О.М., Булгакової І.В., Дроботової Т.Б., Львова Б.Ю., Пількова К.М., Селіваненка В.П., Ткача І.В., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2019.
5.6. У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Селіваненка В.П. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/1524/19 визначено колегію суддів у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Баранця О.М., Булгакової І.В., Дроботової Т.Б., Львова Б.Ю., Пількова К.М., Ткача І.В., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2019.
5.7. Ухвалою від 10.12.2019 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Баранця О.М., Булгакової І.В., Дроботової Т.Б., Львова Б.Ю., Пількова К.М., Ткача І.В., Ткаченко Н.Г. прийняла до розгляду об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №910/1524/19 за позовом ПАТ "ДТЕК Західенерго" до АТ "Українська залізниця" про стягнення 1 184 774, 59 грн., касаційне провадження в якій відкрите за касаційною скаргою АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2019, та призначила розгляд касаційної скарги в режимі відеоконференції з Господарським судом Львівської області 07.02.2020 о 10:00.
5.8. У зв`язку з проведенням 07.02.2020 Пленуму Верховного Суду, розгляд справи №910/1524/19 за касаційною скаргою АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2019, призначений на 07.02.2020 о 10:00, не відбувся.
Розгляд справи №910/1524/19 перенесено на 21.02.2020 о 10:30 в режимі відеоконференції з Господарським судом Львівської області, про що сторін у справі 05.02.2020 повідомлено телефонограмами.
5.9. У зв`язку з виходом судді Селіваненка В.П. з лікарняного автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/1524/19 визначено колегію суддів у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Баранця О.М., Булгакової І.В., Дроботової Т.Б., Львова Б.Ю., Пількова К.М., Селіваненка В.П., Ткача І.В., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2020.
5.10. Розгляд справи №910/1524/19 колегією суддів об`єднаної плати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у судовому засіданні 21.02.2020 відбувся в режимі відеоконференції з Господарським судом Львівської області.
Підстави для передання справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
6. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі Бенедисюка І.М., Колос І.Б., Львова Б.Ю. під час розгляду касаційної скарги відповідача у справі №910/1524/19, спір у якій виник щодо правомірності нарахування позивачем штрафу за прострочення відповідача у доставці вантажу відповідно до пункту 116 Статуту залізниць України, дійшла висновку про необхідність відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №910/9765/18 (колегія суддів у складі Стратієнко Л.В., Баранця О.М., Ткача І.В.) про застосування у подібних правовідносинах статей 307, 313 ГК України, пунктів 6, 116 Статуту залізниць України, Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, щодо розмежування понять "провізна плата" та "інші платежі", що включають вартість послуг залізниці, пов`язаних з перевезенням вантажу, з огляду на необхідність встановлення суми, від якої необхідно нараховувати штраф за прострочення доставки вантажу.
Зазначена колегія суддів зауважила, що у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №910/9765/18 колегія суддів погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в пункті 3.2 укладеного між позивачем та відповідачем договору №00077/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018 сторонами узгоджено механізм нарахування провізної плати, з огляду на що Верховний Суд у справі №910/9765/18 дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок штрафу було перевірено судами та встановлено його відповідність пункту 116 Статуту залізниць України та пункту 3.2 договору №00077/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018.
6.1. При розгляді справи №910/1524/19 колегія суддів Верховного Суду зазначила, що судами попередніх інстанцій встановлено обставини доставки вантажу відповідачем на користь позивача з порушенням термінів доставки, визначених пунктом 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів, що є підставою для нарахування штрафу відповідно до пункту 116 Статуту залізниць України за прострочення доставки вантажу; відповідно до пункту 3.2 договору сторони спору погодили розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника, до складу якої входить плата за перевезення навантаженого вагону перевізника та суми компенсаційних витрат перевізника на перевезення вагону у порожньому стані, а також плати за використання вагону перевізника.
З посиланням на приписи частини 1 статті 307 та частини 1 статті 311 ГК України, а також Загальних положень Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 26.03.2009 №317, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що державне регулювання розміру тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом є законодавчим обмеженням сторін щодо вільного визначення у договірному порядку вартості послуги з перевезення вантажу; договір, укладений між сторонами перевезення, не може змінити базові тарифні ставки провізної плати, а сторони такого договору при визначенні вартості перевезення вантажу мають керуватися зазначеними нормативно-правовими актами. Провізною платою є вартість послуги з перевезення вантажу (без урахування вартості додаткових зборів за послуги з перевезення), розмір якої вказується у графі 31 кожної залізничної накладної, а зазначені нормативні акти чітко розмежовують поняття "провізна плата", яка є державнорегульованим тарифом за послуги з перевезення вантажів, та "інші платежі", які справляються за надання інших, пов`язаних з перевезенням послуг; водночас, погоджена сторонами в пункті 3.2 договору №00077/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018 вартість послуги перевезення, яка включає в себе додаткові збори, не є провізною платою.
Зважаючи на те, що відповідно до пункту 116 Статуту залізниць України, розмір штрафу, що підлягає до сплати на користь одержувача, встановлюється у відсотках до суми провізної плати, колегія суддів Верховного Суду вважає правильним здійснення нарахування штрафу саме від суми провізної плати, вказаної у конкретній залізничній накладній, на підставі якої здійснювалось перевезення, що відповідає положенням пунктів 6, 23 Статуту залізниць України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги відповідача
7. Не погоджуючись з прийнятими у справі №910/1524/19 рішеннями по суті спору, відповідач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій зазначив про порушення місцевим та апеляційним судами норм матеріального та процесуального права та невідповідність їх висновків про часткове задоволення позову дійсним обставинам справи.
7.1. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив про те, судами першої та апеляційної інстанцій помилково відхилено доводи відповідача щодо безпідставного стягнення з нього 156 863, 39 грн. штрафу, виходячи з сум додаткових зборів, які не передбачено пунктом 116 Статуту залізниць України.
7.2. Відповідач зауважив, що в силу приписів пункту 116 Статуту залізниць України, визначений цією нормою штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем зі станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув; водночас, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної (пункт 8 Правил видачі вантажів). Разом з тим, місцевий та апеляційний суди не звернули увагу на те, що ряд залізничних накладних (згідно з додатком №1 до касаційної скарги) містять відмітку про те, що вантаж було вивезено одержувачем із залізничної станції на другу-третю добу після одержання позивачем повідомлення відповідача про прибуття вантажу (відмітки у графах №51 та №49 залізничних накладних), а, відтак, дійшли передчасного висновку про застосування до відповідача відповідальності у вигляді штрафу за прострочення доставки вантажу на підставі спірних залізничних накладних.
7.3. Відповідач аргументував, що всупереч висновкам Верховного Суду у справах №910/10848/18 та №910/10427/18, суди попередніх інстанцій у справі №910/1524/19 дійшли висновку про відсутність підстав для зменшення суми заявленого штрафу в частині, що стосується правильності його визначення відповідно до пункту 116 Статуту залізниць України як відповідного відсотка провізної плати, а не загальної плати за перевезення, яку було заявлено позивачем до стягнення з відповідача. Відповідач зауважив, що розмір провізної плати вказано у кожній залізничній накладній, на підставі якої відбувалося перевезення вантажу залізницею до пункту призначення за замовленням позивача, і саме від суми провізної плати, вказаної у такій накладній, розраховується сума штрафу у разі прострочення відповідача у доставці конкретної партії вантажу на підставі відповідної залізничної накладної. Разом з тим, з розрахунку суми штрафу, долученого позивачем до позовної заяви, вбачається, що за деякими залізничними накладними позивачем нараховано штраф, виходячи не з розміру провізної плати, а із загальної суми платежу, яка включає в себе в тому числі додаткові збори за перевезення вантажу залізницею.
7.4. Відповідач зазначив, що відповідно до Загальних положень Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 26.03.2009 №317, тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов`язані з ними послуги встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; ставки тарифів є базовими; для забезпечення конкурентоспроможності й рентабельності залізничного транспорту рівень базових тарифів може змінюватися у встановленому порядку; пунктом 4 цього Збірника визначено, що ПАТ "Укрзалізниця" встановлює та затверджує відповідно до економічної ефективності і собівартості перевезень пільгові тарифи зі знижкою не більше як 20% від загальних тарифів, що є законодавчим обмеженням щодо ціни перевезення відповідно до приписів статті 916 ЦК України. Скаржник зауважив, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень в порушення вимог пунктів 57, 116 Статуту залізниць України не дано оцінки тим обставинам справи, що договір перевезення, укладений між замовником та залізницею, не може змінити базові тарифні ставки, оскільки таким правом наділене Міністерство інфраструктури України шляхом внесення змін до наказу №317 від 26.03.2009.
7.5. Відповідач доводив, що судами в порушення приписів статей 86, 163, 236, 269 ГПК України не надано належної оцінки долученому позивачем до матеріалів справи розрахунку позовних вимог, як такому, що оспорюється відповідачем, не з`ясовано обставин справи та не надано належної оцінки розрахунку штрафу, наданого відповідачем, що визначає суму штрафу в сторону зменшення до 249 289, 71 грн.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу
8. Позивач погодився з висновками судів про часткове задоволення позову та заперечував доводи відповідача за змістом касаційної скарги про необґрунтованість нарахування йому суми штрафу за несвоєчасну доставку вантажу залізницею з посиланням на необхідність зменшення її розміру до суми, розрахованої виходячи із суми провізної плати, відображеної в пункті 31 залізничних накладних.
8.1. Позивач аргументував, що висновки судів у справі №910/1524/19 ґрунтуються на правовій позиції Верховного Суду у постанові від 27.02.2019 у справі №910/9765/18 щодо порядку нарахування залізниці штрафу за прострочення у доставці вантажу в порядку пункту 116 Статуту залізниць України; позивач зауважив, що у постанові від 12.09.2019 у справі №910/10427/18 Верховний Суд погодився з висновками судів про правильність здійсненого позивачем розрахунку суми штрафу та його відповідність пункту 116 Статуту та пункту 3.2 договору перевезення, укладеного між сторонами спору; щодо правової позиції Верховного Суду у справі №910/10848/18, то касаційний суд у постанові 05.08.2019 спростував доводи залізниці за змістом касаційної скарги щодо визначення позивачем-замовником терміну затримки доставки вантажу.
Доводи, викладені у письмових поясненнях до касаційної скарги
9. Позивач зауважив, що при переданні справи №910/1524/19 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду колегія суддів у складі Бенедисюка І.М. - головуючого, Колос І.Б., Львова Б.Ю. висловила протилежну правову позицію щодо порядку здійснення розрахунку штрафу за прострочення залізниці у доставці вантажу (виходячи із суми провізної плати, зазначеної у графі 31 залізничної накладної), до висновків колегій суддів Касаційного господарського суду у постановах 27.02.2019 у справі №910/9765/18, 12.09.2019 у справі №910/10427/18 та 09.09.2019 у справі №910/14170/18 (виходячи із загальної суми плати за перевезення, зазначеної у графі 34 залізничної накладної); на думку позивача, під час розгляду справи №910/1524/19 відсутні підстави для відступу від правового висновку, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у справах №910/9765/18, №910/10427/18, №910/14170/18 щодо обчислення суми штрафу за затримку залізниці у доставці вантажу, виходячи із загальної суми плати за перевезення, так як укладений між сторонами спору договір про надання послуг з перевезення вантажу є договором приєднання, пунктом 3.2. якого залізницею визначено вартість її послуг за перевезення як плату за перевезення вантажу у вагоні перевізника, що включає три складові, в тому числі провізну плату (плату за перевезення навантаженого вагону перевізника), що визначається за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів, встановленому для власного вагону перевізника; розмір плати за перевезення вантажу у вагонах перевізника відображається у графі 34 залізничної накладної однією сумою, що включає всі суми, які сплачуються замовником на користь залізниці за перевезення вантажів, та є ставкою, від якої відраховується у відсотковому співвідношенні сума штрафу в порядку пункту 116 Статуту залізниць України у разі прострочення залізниці у доставці вантажу до пункту призначення.
9.1. Позивач зазначив, що розрахунки за перевезення вантажів, роботи та послуги, пов`язані з ними, щодо яких не встановлені державні регульовані тарифи, проводяться за вільними тарифами, які визначаються суб`єктами господарювання за згодою сторін в порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції; за змістом підпункту 1.1.5 пункту 1 Розділу II Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов`язані з ним послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 26.03.2009 №317, вбачається, що при перевезенні вантажів у вагоні перевізника, крім транспортерів, базова ставка плати визначається як сума інфраструктурної для вагонів перевізника та вагонної складових плати (тарифу); позивач доводив, що зазначений Збірник тарифів регулює вартість послуг тільки в частині інфраструктурної складової плати, тоді як розмір вагонної складової плати за перевезення вантажу для власних та орендованих вагонів цим нормативним актом не визначено; з огляду на таке, позивач вважав, що погодження сторонами спору в пункті 3.2. спірного договору розміру плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника, як провізної плати, та її зазначення у графі 34 залізничної накладної не суперечить чинному законодавству, відображає волю сторін договору про надання послуг з перевезення вантажу залізницею на визначення вартості таких послуг за їх домовленістю відповідно до умов договору в порядку частини 5 статті 307 ГК України та частини 3 статті 916 ЦК України.
9.2. Позивач доводив, що за правилом contra proferentem, слова договору мають тлумачитись проти того, хто їх написав, тому відповідач, який включив у текст спірного договору, як договору приєднання, пункт 3.2., що визначає трискладову суму плати за перевезення вантажу залізницею, повинен нести ризик, пов`язаний з неясністю умов такого договору при визначенні ставки, виходячи з якої розраховується штраф за несвоєчасну доставку вантажу відповідно до пункту 116 Статуту залізниць України.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
Частина 1 статті 908 - перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Частина 2 статті 908 - загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Частина 1 статті 916 - за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
11. Господарський кодекс України
Частина 1 статті 307 - за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частина 2 статті 307 - договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Частина 5 статті 307 - умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.
Стаття 311 - плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов`язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.