ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 693/1140/16-ц
Провадження № 14-4цс20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: відділ освіти Жашківської районної державної адміністрації Черкаської області (далі - відділ освіти Жашківської РДА), відділ освіти Жашківської міської ради (далі - відділ освіти Жашківської міськради),
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу відділу освіти Жашківської РДА
на постанову Черкаського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року у складі колегії суддів Нерушак Л. В., Бородійчука В. Г., Єльцова В. О.
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Жашківської РДА та відділу освіти Жашківської міськради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила: скасувати наказ відділу освіти Жашківської РДА від 19 вересня 2016 року № 640-К; поновити її на посаді директора Жашківської спеціалізованої школи № 1 з поглибленим вивченням окремих предметів Жашківської районної ради Черкаської області (далі - Жашківська спецшкола № 1) з 19 вересня 2016 року; стягнути з відповідачів на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути з відділу освіти Жашківської РДА на свою користь 10 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що наказом відділу освіти Жашківської РДА від 19 вересня 2016 року № 640-К її звільнено з посади Жашківської спецшколи № 1 у зв`язку із систематичним невиконанням без поважних причин посадових обов`язків відповідно до пункту 3 статті 40, статей 147-149 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Вважала своє звільнення з посади незаконним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 17 липня 2019 року у складі судді Костенка А. І. провадження у справі закрито на підставі частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Розʼяснено позивачу право на звернення з цим позовом у порядку адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції керувався тим, що ОСОБА_1 подала позов до відділу освіти Жашківської РДА та відділу освіти Жашківської міськради, які діють як суб`єкти владних повноважень, тому спір не підлягає розгляду в суді в порядку цивільного судочинства.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ларичева Валерія Вікторовича задоволено, ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 17 липня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд керувався тим, що, звертаючись до суду із позовом, позивачка заявляла вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що відносяться до трудових спорів, які розглядаються в порядку цивільного судочинства, оскільки діяльність директора школи не є публічною службою у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
У жовтні 2019 року відділ освіти Жашківської РДА подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково ототожнив поняття "публічна служба" та "суб`єкт владних повноважень", оскільки критерієм для закриття провадження у цій справі суд першої інстанції визначив не публічність служби директора школи, а саме належність відділу освіти Жашківської РДА та відділу освіти Жашківської міськради до суб`єктів владних повноважень.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 23 грудня 2019 року - передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2020 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Щодо наведених у касаційній скарзі відділу освіти Жашківської РДА посилань на порушення судом апеляційної інстанції правил предметної юрисдикції, що й було підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, слід зазначити таке.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У статті 124 Конституції України закріплено, щоправосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно з вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів"суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересіву будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах установленої компетенції.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Велика Палата Верховного Суду вважає помилковими наведені в касаційній скарзі відділу освіти Жашківської РДА доводи стосовно того, що спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України (у редакції, що діяла на час звернення з цим позовом) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга згаданої статті).
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).