У Х В А Л А
25 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 1-1/07
Провадження № 13-15зво20
Суддя Великої Палати Верховного Суду Єленіна Ж. М. розглянула заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Полтавської області від 14 грудня 2007 року та ухвали Верховного Суду України від 10 липня 2008 року з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом і
ВСТАНОВИЛА:
Як убачається з матеріалів провадження за заявою, вироком Апеляційного суду Полтавської області від 14 грудня 2007 року ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 17, ч. 4 ст. 19, пунктами "а", "и" ст. 93, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України 1960 року (далі - КК 1960 року) до покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна, що є його власністю.
Ухвалою Верховного Суду України від 10 липня 2008 року вирок суду щодо ОСОБА_1 в частині засудження його за ч. 1 ст. 263 КК 1960 року скасовано, а провадження у справі закрито.
23 січня 2020 року рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Головко проти України" встановлено порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні кримінальної справи судом. Цим рішенням ЄСПЛконстатовано порушення Україною ст. 3 та пунктів 1, 3 (с) ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо ОСОБА_1
21 лютого 2020 року (згідно з відміткою поштового відділення на конверті) засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись із постановленими щодо нього судовими рішеннями, звернувся до Верховного Суду із заявою про їх перегляд за виключними обставинами.
У заяві засуджений посилається на те, що встановлені порушення Конвенції, зокрема використання доказів, отриманих внаслідок катування заявника, для забезпечення його засудження зробило кримінальне провадження в цілому несправедливим.