Постанова
Іменем України
25 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 761/35562/14-ц
провадження № 61-15160св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіткова Галявина",
відповідач - ОСОБА_1, Державна служба інтелектуальної власності,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіткова Галявина" на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2019 року у складі судді Осаулова А. А. та постанову Київського апеляційного суду від 16 липня 2019 року у складі колегії суддів: Саліхова В. В., Лапчевської О. Ф., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіткова Галявина" на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 липня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіткова Галявина" (далі - ТОВ "Квіткова галявина") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, Державної служби інтелектуальної власності (правонаступник Міністерства економічного розвиту і торгівлі України) про визнання недійсним повністю свідоцтва про знак для товарів і послуг і зобов`язання вчинити дії.
На обґрунтування позовних вимог зазначило, що в травні 2014 року позивач отримав від ОСОБА_1 лист, зі змісту якого дізнався про реєстрацію спірного свідоцтва № НОМЕР_1 за відповідачем та володіння виключно ним правами на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1".
Позивач вважає таке використання товарного знаку незаконним та таким, що порушує його права, зважаючи на перебування у власності ТОВ "Квіткова галявина"цілісного майнового комплексу "ІНФОРМАЦІЯ_1". Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування, яке являє собою позначення "ІНФОРМАЦІЯ_1" належить позивачу як власнику з 03 вересня 2010 року цілісного майнового комплексу "ІНФОРМАЦІЯ_1" та набути ним раніше, ніж права ОСОБА_1 на знак для товарів та послуг № НОМЕР_1.
З урахуванням уточнених позовних вимог ТОВ "Квіткова галявина" просило суд визнати недійсним повністю свідоцтво на знак для товарів і послуг від 25 жовтня 2011 року № НОМЕР_1 та зобов`язати Державну службу інтелектуальної власності внести до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про визнання недійсним повністю свідоцтва на знак для товарів і послуг від 25 жовтня 2011 року № НОМЕР_1.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2019 року позов залишено без задоволення.
Ухвалюючи рішення про залишення позову без задоволення, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог. Зокрема, не доведено, що позначення "ІНФОРМАЦІЯ_1" є загальновживаним терміном. Крім того, зображення, належне ОСОБА_1 на праві інтелектуальної власності, з назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1", не є тотожним як за стилем написання, так і за змістом чи порядком розміщення слів із назвою належного позивачу майнового комплексу "ІНФОРМАЦІЯ_1". Позивач не надав доказів тому, що позначення "ІНФОРМАЦІЯ_1" здатне вводити споживачів в оману при наданні ОСОБА_1 відповідних послуг, тобто асоційовано породжувати у свідомості споживачів хибні асоціації з властивостями або іншими характеристиками таких послуг, які насправді не відповідають дійсності.
Не погодившись із цим рішенням, ТОВ "Квіткова галявина" подало до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 16 липня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Квіткова галявина" залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2019 року без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У серпні 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від ТОВ "Квіткова галявина" надійшла касаційна скарга на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 липня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило суд оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалені рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
На адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник відповідача просить суд касаційну скаргу ТОВ "Квіткова галявина" відхилити, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
28 серпня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
29 серпня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ТОВ "Квіткова галявина" є власником цілісного майнового комплексу "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1, за договором купівлі-продажу від 03 вересня 2010 року.
25 жовтня 2011 року ОСОБА_1 зареєстрував на своє ім`я знак для товарів та послуг № НОМЕР_1 - позначення (зображення) "ІНФОРМАЦІЯ_1".
ТОВ "Квіткова галявина" зазначило, що в травні 2014 року позивач отримав від ОСОБА_1 лист, зі змісту якого дізнався про реєстрацію спірного свідоцтва № НОМЕР_1 за ОСОБА_1 та володіння виключно ним правами на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1".
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відносини, які виникають у зв`язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг (далі - знак, торговельна марка) в Україні регулюються Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", а також нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Відповідно до статті 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
У відповідності до статті 420 ЦК України до об`єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема, торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
Відповідно до статті 492 ЦК України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Згідно статті 493 ЦК України суб`єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Право інтелектуальної власності на певну торговельну марку може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам.
Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом (стаття 494 ЦК України).
Згідно з вимогами статті 495 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.